Історія херсонської родини Козакових, чий дім зруйнувала катастрофа на Каховській ГЕС
«Все, що вдається відкопати – чорне від цього болота. Звичайно, хочеться щось зібрати та відновити з речей. Не заради того, аби потім ними користуватися – а тому що це пам’ять. Особливо, якщо це стосується сина… Я знаходжу його дитячі речі й в мене сльози на очах, бо це частина історії нашої родини», – херсонець Олександр Козаков.
Будинок в районі Корабельної площі родина Козакових придбала в 2019 році. Про це Олександр та Юлія мріяли понад 10 років, збирали на власну оселю у Херсоні і увесь цей час жили по орендованим квартирам. Чоловік не приховує, стали власниками фактично порожньої коробки. Приміщення 11 років було нежитловим та на момент придбання не мало жодних вікон, дверей та комунікацій. Тож подружжя усе робило під себе, з особливим натхненням і турботою. А в 2021 році дім заповнився ще й дитячим сміхом.
Нині від колишнього щасливого життя в цьому будинку в родини Козакових залишилися лише спогади та кілька міжкімнатних перегородок, на яких і тримається дах. Несучі стіни розмило водою, а усі речі вкрити щільним шаром осілого мулу. Як підрив дамби на Каховській ГЕС зруйнував один з тисячі будинків на Херсонщини – далі у матеріалі.
«Ми намагалися боротися зі стихією власними силами»
«Про те, що російські військові підірвали Каховську ГЕС я дізнався о п’ятій ранку, подзвонила кума з Канади. Вони теж херсонці, але виїхали під час окупації. Якщо чесно, я не повірив спочатку, передивився телеграм-канали та офіційні джерела – а там жодного слова. Це лише ближче до шостої ранку з’явились перші підтвердження катастрофи», – розпочинає нашу розмову херсонець Олександр Козаков.
Тоді ж Олександр разом з іншими чоловіками-сусідами вийшли у бік берега, аби подивитися що відбувається. На той момент, ріка вже мала дуже стрімку течію, а вода почала виходити за звичні межі.
«Наші будинки знаходяться немов у ямі, а від Дніпра нас відділяє своєрідна дамба – насип, на якій розміщені залізничні колії. Вона висотою десь п’ять метрів і ми гадали, що вода не перевищить цього рівня. Однак під дамбою є дренажна система і з цих труб вже почала проступати вода та заливати нижню вулицю. Тож ми почали набирати у мішки землю та закладати ними отвори, об 11 годині закінчили та розійшлися по домам. На певний час наші зусилля зупинили розлив води. Та вже через годину всі наші захисні споруди було зруйновано. Вода почала прибувати із шаленою швидкістю. Вже о 13 годині у нашому кварталі було води по груди», – ділиться херсонець.
Він додає, до такого розвитку подій ніхто не був готовий. Адже за всіма експертними прогнозами вода мала піднятися максимум на метр – по вікна будинків. Тому більшість сусідів чоловіка почали рятувати речі та господарство вже коли рівень води був вище колін і цей потік лише набирав обертів.
Вода прибувала у двір із шаленою швидкістю
«Я сам зранку на всякий випадок кинув у машину лише рюкзак з документами та поставив на пасажирське сидіння клітку з папугою. І це все, речі навіть не думав вивозити. Вже коли вода почала прибувати я ще підняв під стелю полиці комодів та телевізори. В той самий час інші рятували тварин, самі розумієте, що таке приватний сектор. Один з сусідів навіть встиг чотирьох корів вивести із зони підтоплення», – пояснює Олександр Козаков.
Як вода поглинає усе, що створювала їх родина роками – Олександр спостерігав один. Адже після прильоту до сусідів у листопаді минулого року – він вивіз дружину Юлію разом з сином Артемом до рідних в Дніпропетровську область. Сам же чоловік залишився у місті доглядати за будинком та продовжувати працювати керівником навчально-тренувального центру ХДУ.
А ось на питання, коли ж саме він зрозумів, що потрібно покидати будинок – Олександр Козаков відповідає після тривалої паузи: «Я вдома також набудував захисні споруди з мішків із землею, аби вода не потрапила в самі приміщення. І коли попри першу з них, на воротах, вода почала прибувати у двір – я зняв відео для дружини, де сказав що це все, більше нічого не вдасться врятувати. Після цього сів в машину та поїхав до друзів, це було о 13 годині. За дві години потому знову приїхав, але навіть на вулицю потрапити вже не зміг – вода була вище голови. Тож усе, що мені залишалося – спостерігати з пагорба, як мій дім поглинає вода».
Будинок Козакових був повністю затоплений у перший день катастрофи
«Я плавав над своїм будинком на човні»
Вперше додому, а точніше до того, що залишилося від нього Олександр Козаков потрапив на третій день після затоплення. Зробити це йому вдалося на човні.
«Тоді не вистачало всього якихось півметра, щоб дах будинку повністю вкрився водою. В мене у руках була швабра, якою підіймав високовольтні дроти, аби ми їх не зачепили. Загалом ми змогли пропливти над гаражем, до будинку близько не наближалися. Тоді я також зрозумів, що вода зірвала дах з сараю. Як ви самі розумієте, рятувати вже було нічого…», – говорить з сумом Олександр.
Прийти, а не припливти до власної оселі херсонцю вдалося лише через тиждень. Для цього він спеціально придбав риболовні заброди, які надягаються на плечі. Рівень води по вулиці сягав чоловікові по пояс, а ось у дворі він був ще вищим. Та найбільше води було у самому будинку.
Олександру вдалося пройти до свого подвір’я лише через тиждень
«Коли я розібрав залишки дамби на порозі та відкрив двері – на мене просто ринула ця вода. Вона там була під саму стелю. Я не наважився пройти далі, бо не розумів що в мене під ногами: дитячі іграшки, меблі чи електричні прилади… В домі творилось щось жахливе, немов там пройшовся смерч. Все було перевернуто та змішано між собою. Тобто вода не просто підняла речі й опустили їх, а вона певний час крутило все це у вирії», – зазначає Олександр Козаков.
Зокрема на кухні в подружжя Козакових була спеціальна стійка, де стояло багато дрібної побутової техніки для захоплення Юлії – кулінарії. Та вода вирвала все це зі стіни разом з кріпленнями. Єдине, за словами Олександра, що залишилося висіти на своїх місцях – бойлер та ікони.
Дитяча кімната «до» та «після» затоплення
Погром та знищені речі – лише частина наслідків затоплення. Вода залишила по собі значно більшу проблему для родини:
«Будинок 1951 року побудови і його стіни були з каменя та глини, яку вода просто вимила. Всі несучі стіни розсипалися, змішавшись з іншим брудом. Вцілили тільки міжкімнатні перегородки, які я робив з червоної цегли під час ремонту. На них сьогодні і тримається дах. В іншому випадку – будинок би просто склався».
Потрапити до будинку Олександру вдалося не з першої спроби
«Де жити далі?»
На момент нашого спілкування Олександр Козаков вже кілька днів власними силами наводив лад у будинку та дворі. При цьому, йому доводиться не лише розбирати завали та відмивати вцілілі речі від бруду, а ще й прибирати мертву рибу.
«Ще коли вода була по пояс, то так заходиш у двір – а тут рибка плаває. Нині ж залишається тільки збирати її разом з мулом та іншим сміттям, який принесла вода. А по вулиці дуже багато загиблої домашньої птиці: курей, індиків, гусей», – не приховує Олександр.
Що ж стосується речей, то Олександр зазначає, має надію, що йому вдасться врятувати щось з електроприладів. А ось меблі, одяг, книжки та м’які іграшки доведеться викинути. Занадто довго все це пробуло у воді, навіть ретельне «купання» не рятує їх від смороду болота.
Майже всі речі після затоплення не підлягають відновленню
«Найменше лиха вода наробила у гаражі. Хоча він був повністю затоплений і потік води трохи змістив дах – його стан наразі кращий, ніж будинку. Тому разом з дружиною думаємо, що можливо варто переробити його у житлове приміщення. Бо будинок ремонту не підлягає, його необхідно лише зносити та заново будувати», – ділиться Олександр Козаков.
Наслідки затоплення всередині будинку родини
Усі плани і подальші дії родини залежатимуть від того, яка допомога та грошова компенсація буде передбачена державою для постраждалих від затоплення, внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС.
«Комісія, поки у будинку та дворі була вода, навіть не розглядала ймовірність прийти та зафіксувати пошкодження. Тому, аби пришвидшити цей момент, довелося відкачувати воду самостійно. Дякуючи друзям-волонтерам мені вдалося це зробити за два дні за допомогою наданих помп. Тому наразі чекаю, коли вони «навідаються у гості», – розповідає Олександр. – Також ми подали заяву до поліції, зафіксували факт затоплення нашого будинку. Крім того дружина занесла дані у «Дію». До речі, це теж вдалося не з першого разу. А тепер на виплати система чомусь не пропускає. Тож чекаємо та плануємо, що робити далі».
Вода зносила усе: дахи, стіни, речі
Попри те, що родина Козакових морально виснажена – наміру залишити усе та розпочати новий етап життя в іншому місті поки не мають. Наголошують, заради свого сина та його майбутнього будуть пробувати всі можливі варіанти відбудувати СВІЙ ДІМ у Херсоні.
Автор: команда “Херсон плюс”
