Традиційно День української писемності та мови українці відзначають написанням Радіодиктанту національної єдності. Ще до повномасштабного вторгнення у цей день культурні заклади, бібліотеки, університети Херсона виділяли цілі зали, аби всі охочі могли прийти та долучитися до процесу.
У 2021 році лише в обласній універсальній бібліотеці імені Олеся Гончара до написання Радіодиктанту долучилися десятки правоохоронців, працівників книгозбірні та звичайних херсонців. Тоді серед присутніх були не лише дорослі, а й діти.
Вже другий рік поспіль Херсон – під постійними обстрілами, але попри це наші незламні містяни дотримуються традицій і долучаються до написання. Про враження від цьогорічного Радіодиктанту – читайте у матеріалі.
Про війну між рядками
Ідея Радіодиктанту виникла 23 роки тому. Його у 2000 році започаткувала команда Українського радіо з метою – об’єднати всіх українців. Завдяки трансляції до процесу змогли долучитися люди з будь-яких куточків світу.
Цьогоріч він мав назву «Дороги України». Авторкою тексту стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. До методичної роботи над текстом також долучилася мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко. Зміст цьогорічного диктанту був особливим – про розбиті села внаслідок вторгнення, власне близький людям, які переживають війну в Україні. Зачитати текст цього року довірили актору театру та кіно Олексію Гнатковському, відомий за роллю Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».
Під диктування одночасно писали тисячі українців з різних міст та країн світу. Долучилися і херсонці. Дехто ризикнув писати у рідному місті у перервах між обстрілами, а дехто підлаштовувався з Польщі, Канади, Німеччини та Туреччини.
Серед них і працівниця обласної універсальної бібліотеки імені Олеся Гончара Лілія Віжічаніна. Зі слів пані Лілії, Радіодиктант пише вже п’ять років поспіль.
«Цього року я вагалася, чи варто долучатися до написання саме в онлайн-режимі. Думала, можливо вже потім спокійно сісти та написати, але одна з радіоведучих мене так змотивувала і я вирішила не зраджувати традиції. Бо Радіодиктант – це про єдність херсонців, українців. Загалом на нашу пропозицію – писати Радіодиктант разом у колі Гончарівки відгукнулися 100 осіб, – розповідає Лілія Віжічаніна. – Щодо самого тексту, то для мене він не був складним. Олексій Гнатковський професійно надиктовував, все зрозуміло, я все встигала писати. На мою думку, для учнів середньої школи текст був важкуватим, а ось учні старшої школи і студенти вже мали б пройти весь матеріал. А взагалі Радиодиктант – чергова можливість нагадати собі про те, наскільки наша мова милозвучна і прекрасна. Хочеться, щоб таких текстів було більше.»
Херсонці писали Радіодиктант і в окупації, і після деокупації
Попри нестабільний зв’язок та інтернет, до написання долучився і представник Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у Херсонській області Сергій Мовчан.
Команді «Херсон плюс» зізнається, диктант був складний за написанням, за орфографією, але на те ми й пишемо його, щоб підвищити рівень.
«Звичайно долучився, а чому б ні? Я у 2022 році писав, коли Херсон ще був окупований. Можу сказати, що диктант непростий, пунктуаційно було складно. Але актор добре читав, не поспішав, повторював слова. У тексті розповідалося про зруйновані села, про спалену техніку, бойові дії. Така військова тематика, але наш Херсон не згадували. Відправляти на перевірку не планую, адже не встиг дописати кілька останніх речень через проблеми з інтернетом. Але я вже потім самостійно зможу перевірити. Для мене важливо те, що я зміг долучитися», – розповів Сергій Мовчан.
Світлинами зі спільного написання Радіодиктанту поділилися і студенти, викладачі Херсонського державного університету. Однією з найбільших університетських локацій став факультет української й іноземної філології та журналістики, де зібралося понад 30 охочих. Серед присутніх були й ті, хто цьогоріч приєднався до написання вперше.
«Ми зібралися тут, бо ми – українці, наша рідна мова – українська, тому що сьогодні День української писемності та мови. Нас єднає наша мова – це наш скарб, наша зброя, і зараз ми її будемо просто відточувати, пишучи диктант разом з усією Україною, разом з усіма українцями, де б вони не були»,– зазначила завідувачка кафедри української й слов’янської філології та журналістики, керівниця лінгвістичного освітньо-наукового центру ХДУ Світлана Климович.
Враженнями після написання Радіодиктанту поділилися викладачка факультету української й іноземної філології та журналістики Світлана Мартос.
«Текст, ясно що, – прекрасний. Як філолог скажу: щодо орфографії і пунктуації він абсолютно не важкий, нічого там такого складного немає, є моменти, які можуть бути варіативні щодо розділових знаків. Дякую за таку ідею нас зібрати, ми б і самостійно писали, але атмосфера зараз – просто супер», – зазначила Світлана Мартос.
Як перевірити?
Кожен охочий може надіслати власну роботу на перевірку, скориставшись e-mail або звичайною поштою. Щодо умов, то:
- паперові листи приймають на адресу Київ, 01001, вул. Хрещатик, 26; важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 29 жовтня;
- сфотографуйте чи відскануйте текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) і надішліть його на [email protected]; листи приймаються до 11.00 30 жовтня.
Також за бажанням можете перевірити диктант на помилки самостійно. Текст диктанту мають опублікувати не пізніше 30 жовтня на сайті Українського радіо.
