Діяльність українських волонтерів була тим променем, який давав надію на те, що Україна не забула про Херсон, що все буде добре й місто звільнять. А продукти харчування від українських виробників, які роздавали як гуманітарну допомогу протягом багатьох місяців окупації, херсонці сприймали водночас як диво і як щось рідне, близьке, родом із мирного життя.
«1 серпня 2022 року розпочався наш проєкт «Волонтерство в окупації» за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Представництва ЄС в Україні. На цей момент Херсон перебував в окупації рівно 5 місяців, – розповідає голова ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» Володимир Косюк. – Серпень – вересень 2022 року – старт проєкту – були найстрашнішими для мирних мешканців. Росіяни вже обжилися, завезли своїх чиновників та остаточно сформували всі правоохоронні (а точніше репресивні) органи. На українських активістів та волонтерів, пересічних херсонців із проукраїнською позицією відверто полювали. Тож нашій волонтерській команді доводилося працювати підпільно, враховуючи всі ризики, використовуючи паролі, явки, часто змінюючи місце дислокації».
Цей проєкт був спрямований саме на підтримку команди. Людям, для яких волонтерство стало щоденною кропіткою роботою, без свят та вихідних, із обов’язковим виконанням поставлених задач, у рамках проєкту виплачувалася офіційна зарплата зі сплатою всіх українських податків. І це прямо під носом в окупантів.
Волонтерська команда херсонських журналістів була сформована на базі редакції телеканалу «Херсон плюс» і почала працювати 13 березня 2022 року. На той момент окупанти вже від’єднали українське телебачення і від ефіру, і від кабельних мереж Херсона. А з’являтися на вулицях міста з відеокамерою та мікрофоном стало смертельно небезпечно.
У березні 2022 року Херсон був повністю відрізаний від будь-якого постачання, у місті перестали випікати хліб, але зачинилися не лише хлібзаводи, а й майже всі магазини та ринки. Люди цілими днями бігали по вулицях у пошуках хоч якогось продовольства, вистоювали величезні черги до кількох відчинених супермаркетів, але часто без результатів. На місто насувалася гуманітарна катастрофа.
Ситуація в селах навколо обласного центру була ще гіршою, адже більшість із них опинилися на лінії фронту, і сполучення з ними практично не було. Херсонські села вже давно не є натуральним господарством: селяни звикли купувати хліб, борошно, макарони, олію в магазинах. І навесні запаси, що були зроблені в погребах на зиму, завжди закінчуються. Розпочинався голод…
«Ми розпочали з малого. Зателефонували знайомим шеф-кухарям херсонських кафе та ресторанів, і деякі погодилися поділитися запасами з комор своїх закладів, – розповідає головний координатор команди й автор ідеї створення волонтерського руху херсонських журналістів Ірина Мєзєнцева. – Так забезпечили працівників редакції, їхніх близьких, знайомих та сусідів. Водночас нам стало відомо, що гуртові склади кількох місцевих агрохолдингів у Херсоні заповнені макаронами, борошном, різноманітними крупами. Нам були готові продавати продукти за демпінговими цінами, але, зрозуміло, не безкоштовно».
Волонтерська команда херсонських журналістів почала збирати кошти. Уже на перші пости в соціальних мережах відгукнулося чимало українців з усіх куточків нашої держави та з-за кордону. І через тиждень уже була відправлена перша машина з 1,5 тонами продуктів до села Софіївка Станіславської громади.
Далі були Станіслав, Комишани, Білозерка. Діяльність команди помітили міжнародні та українські благодійні фонди, громадські організації. І поки більшість волонтерів евакуйовувалися з Херсона в квітні-травні 2022 року, команда журналістів-волонтерів розширювала географію допомоги, до неї приєднувалися журналісти та оператори з інших видань, звичайні волонтери.
На початок літа 2022 року команда опікувалася 25-ма селами з п’яти громад Херсонщини – Станіславської, Білозерської, Дар’ївської, Музиківської та Херсонської.
«Найскладнішим, окрім щоденної загрози потрапити «на підвал» до окупантів, було залишатися працювати у фінансовому та податковому полі України, – розповідає голова ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» Володимир Косюк. – Росіяни вже повідкривали відділення своїх банків, магазини в Херсоні, змушували переходити на рублі, місто заполонили кримські та краснодарські товари за захмарними цінами. Але ми працювали тільки з гривнею та українськими виробниками».
Відбувалося це за рахунок того, що банк, у якому обслуговується громадська організація, переїхав в Одесу, що дозволяло проводити всі операції безготівково: закуповували продукти та паливо, сплачували за послуги та виплачували зарплати. Але на всі розрахунки накладалися проблеми відсутності зв’язку та інтернету.
Усі члени команди пройшли експрес-курс із безпечної роботи в інтернеті, використання VPN, захищених месенджерів та браузерів. І це було однією з головних причин того, що робота команди так і не була розкрита окупантами. За весь час окупації фсбешники один раз приходили до нашого співробітника й розпитували про керівництво телеканалу «Херсон плюс», на що він відповів: «На весні звільнився». А ще раз відбирали на тиждень для перевірки мікроавтобус, на якому розвозили продукти по селах, але так нічого не знайшли й повернули.
«За час окупації правобережжя Херсонщини ми допомогли 25-ти тисячам жителів міста, передмістя та навколишніх сіл, – розповідає головний координатор команди журналістів-волонетрів Ірина Мєзєнцева. – Коли ми привозили в село або доставляли адресно по Херсону наші продовольчі набори, люди були в шоці, часто не вірили й перепитували: «А ви справді українські волонтери? А це справді не рашистські продукти?» Адже серед херсонців було чимало принципових людей, які не брали «гуманітарку» від окупантів».
Українські продукти, українські волонтери, спілкування й сама українська мова для багатьох (особливо жителів сіл, які були відрізані від світу та новин) були тим місточком, який з’єднував тимчасово окупований Херсон з Україною. Це не давало скласти руки й дарувало надію на деокупацію та майбутню Перемогу.
Фінансова підтримка команди в рамках проєкту «Волонтерство в окупації» дозволило її зберегти, активно працювати: закуповувати та розвозити продуктові набори, засоби гігієни, дитяче харчування та ліки всією окупованою територією Правобережжя. У жовтні волонтерська команда херсонських журналістів кілька разів відвозила допомогу навіть до окупованої на той час Снігурівської громади Миколаївської області.
Розпочата ще в березні 2022 року фандрайзингова кампанія дозволила досягти таких результатів, допомогти людям і 11 листопада 2022 року зустріти воїнів-визволителів у Херсоні.
Проєкт «Волонтерство в окупації» успішно закінчився 30 листопада 2022 року і може увійти в історію як вагомий внесок волонтерів у деокупацію правобережжя Херсонщини та майбутню Перемогу України!
