«Два дні плакала, думала, буду залишатися вдома до останнього… Але куди ще залишатися, якщо ні світла, ні води, магазини зачинені, а продукти псуються. Син не хотів їхати, але я вмовила… У прихистку нам комфортно, дякуємо і за їжу, і за допомогу. Але так хочеться мати свій куток, свій дім, а його немає», — говорить Ольга Гаценко.
Евакуйовані жителі мікрорайону Корабел продовжують облаштовуватися у прихистках. З тваринами, кількома сумками та зневірою в очах вони розкладають речі у шафи, оглядають приміщення, знайомляться між собою та діляться історіями з життя. Під час зйомок розповідають, що вчаться жити у новій реальності — без рідного дому та даху над головою.
Вже три дні у прихистку проживає Микола Мусієнко з дружиною. Зі слів чоловіка, через російські обстріли на Острові було справжнє виживання. Під час чергової атаки постраждала і його дружина. Тож, коли розбили міст і влада оголосила евакуацію, без вагань зібрали речі та поїхали.
«Встигли взяти лише документи та базові речі, навіть зимового не брали. Все, що наживали роками, залишили в квартирі. Якщо з ним щось станеться — то вже як є. Дружина планувала ще поїхати за зимовими речами, але не дозволяють. Родичів на Херсонщині немає, тому залишаємося у прихистку. Але ми не скаржимося: прохолодно, про нас дбають, годують, живемо безоплатно. Далі плануємо орендувати квартиру в Херсоні через знайомих. Кілька заявок залишили, та поки немає результатів», — говорить пан Микола.
Ірина Матвієнко евакуювалася з Острова кілька днів тому. Каже, що довго вагалася, чи варто виїжджати, адже раніше магазини та ринок працювали, світло і газ у квартирах були. Якби не обстріл мосту та прохання дітей — можливо, і не наважилася б.
«Розумієте, ми звикли до життя на Острові. Вийшов на балкон, підняв голову догори, а там — дрони. Ну і полетів собі. Лячно було, якщо поруч вибухало, вікна вилітали. У нашій дев’ятиповерхівці залишилися кілька родин, а всі інші виїхали. Ми вже всі один одного знали, віталися, допомагали. Але ж росіяни вирішили ще й міст розбити. Думала, вдома залишуся, але доньки почали просити, щоб виїхала, бо, можливо, взагалі не буде доступу до нашого мікрорайону. Тому зараз оформлюю документи: спочатку житиму у доньки, а потім орендуватиму квартиру», — каже пані Ірина.
Юрій Жуков евакуювався разом із сином та дружиною. Під час розмови з нашою знімальною групою наголошує: за мостом залишився дім і все, що вони збирали роками, а зараз родина на роздоріжжі — йти нікуди.
«Ми вчотирьох у кімнаті. Звичайно, вдома було краще: гарний ремонт, рідні стіни, а тут майже нічого немає. Але як жити на Острові, коли там нічого вже не працює? Тому довелося виїхати хоча б у прихисток. Майже нічого з дому не взяв: подушку та ковдру, кілька дрібниць, щоб перевдягтися. Поки тут живемо, а далі — не знаю що. Ніхто нікуди не кличе, ще власного житла немає… Якби отримати маленький будиночок», — ділиться пан Юрій.
А ось пані Віра намагалася не просто жити, а й допомагати тваринам та маломобільним людям, які залишалися на Острові.
«Чому не поїхала раніше? Бо до останнього вірила, що ситуація покращиться, припиняться обстріли, ми зможемо жити як раніше. Але все лише погіршувалося. Тому зібрала дві валізи — і ось я тут. Все життя у дві валізи не запхнеш, брала найнеобхідніше. Добре, що облаштували шелтери, але я у Херсоні маю рідних, тому буду жити з ними», — ділиться жінка.
Загалом із небезпечної зони вже виїхали 1576 людей, серед них — 56 дітей та 159 маломобільних громадян. Усіх, хто погодився на евакуацію, спочатку привозять до пунктів реєстрації, повідомив Ігор Сєрік, начальник управління соціально-гуманітарної роботи Херсонської МВА.
«До евакуації залучають як волонтерські організації, так і комунальний транспорт. Кожну людину реєструємо, видаємо грошову допомогу. Також формуємо список потреб і забезпечуємо побутовою хімією та продуктовими наборами. Після цього тих, хто не має орендованого житла чи рідних у місті, розселяємо до пунктів тимчасового проживання. Час проживання необмежений. Там годують і також додатково дають гуманітарну допомогу», — говорить пан Ігор.
Евакуацію проводять безоплатно. Подати заявку або отримати детальну інформацію можна за телефонами контакт-центру Херсонської МВА: 050 040 44 24 або 098 958 17 90.
Автор: Поліна Дайнега, команда «Херсон плюс»
