У Херсоні розпочалися електронні консультації з громадськістю щодо встановлення трьох нових пам’ятних днів, які можуть увійти до офіційного календаря Херсонської міської територіальної громади. Ініціатива стосується ключових подій 2022 року — героїчного спротиву херсонців російській окупації, вшанування загиблих оборонців та дня звільнення міста. Голосування триває онлайн до 3 червня, і кожен мешканець громади може долучитися, заповнивши спеціальну форму.
У запропонованому опитуванні містянам пропонують визначити дату Дня вшанування пам’яті загиблих оборонців Херсона — Героїв Бузкового гаю. Базовим варіантом зазначено 1 березня — день, пов’язаний із боями в районі Бузкового гаю в перші дні повномасштабного вторгнення.
Друге питання стосується Дня спротиву російським окупантам у Херсоні. У формі пропонуються дві дати — 5 та 13 березня. Обидві події глибоко закарбувалися в пам’яті херсонців. 5 березня 2022 року тисячі людей вийшли на площу Свободи з українськими прапорами, демонструючи відкритий, масовий і мирний спротив окупації. Це був один із найбільших проукраїнських мітингів у місті, який став символом незламності громади. 13 березня херсонці знову зібралися на протест — цього разу проти спроб створення так званої «ХНР». Саме тому в обговореннях в інтернет, де поширено форму, розгорнулася дискусія: частина містян вважає, що 5 березня — це день першого масового спротиву, інші наголошують на важливості 13 березня як протесту проти псевдодержавного утворення.
А ще 13 березня закарбовано в історії Херсона, як День визволення міста від німецько-фашистської окупації в 1944 році. Тому чимало користувачів Фейсбук наголошують, що було б символічно поєднати саме цю дату із Днем спротиву російським окупантам.
Для редакції «Херсон Плюс», у свою чергу, дата 5 березня має особливе значення. Саме цього дня знімальна група телеканалу працювала на площі Свободи, документуючи мітинг. У великому інтерв’ю для медіа «Рубрика» директор телеканалу Володимир Косюк згадує:
«Наші журналісти тоді були серед людей, знімали все, що відбувалося. Ми розуміли, що це історичний момент, і його треба зафіксувати. Але російські військові підійшли до знімальної групи, відібрали комплекти відеоапаратури й просто розбили камеру, мікрофон. Це була спроба зупинити правду, стерти свідчення про те, що Херсон не мовчав. Ми дали інтерв’ю провідному київському виданню, яке, в тому числі, має велику аудиторію за кордоном, бо важливо, щоб про це знали, адже ми продовжували працювати навіть тоді, коли нас намагалися залякати».
Цей епізод — не лише про втрату телевізійної апаратури, а про ціну, яку місцеві медійники платили за право показати світові, що херсонці не скорилися окупації.
Третє питання у формі стосується 11 листопада — дня, коли Херсон був звільнений Збройними силами України після восьми з половиною місяців окупації. Тоді тисячі людей вийшли на вулиці, зустрічаючи українських військових зі сльозами, обіймами та прапорами. Ці кадри облетіли світ і стали одним із найяскравіших символів українського спротиву. У формі пропонується відповісти, чи підтримують мешканці встановлення цієї дати як Дня звільнення Херсона.
Під публікаціями у Фейсбук, де поширено форму, розгорнулася активна дискусія. Частина херсонців підтримує ініціативу, наголошуючи, що місто має офіційно закріпити дні, які визначили його сучасну історію. Інші ставлять уточнювальні питання — зокрема, чи можуть голосувати ті, хто тимчасово перебуває за кордоном. Є й критичні коментарі: дехто вважає, що зараз не час для нових дат. Проте загальний тон обговорення залишається конструктивним: люди діляться власними спогадами, пропонують варіанти назв, уточнюють історичні деталі та наголошують на важливості збереження пам’яті про події 2022 року.
Для Херсона ці консультації мають значення, що виходить далеко за межі календаря. Місто пережило окупацію, масові викрадення, гуманітарну кризу, а після звільнення — постійні обстріли. Встановлення пам’ятних днів — це спосіб зафіксувати правду про спротив, вшанувати загиблих, зберегти історичну пам’ять і зміцнити спільну ідентичність громади, яка вистояла в умовах, що здавалися неможливими. Це також спосіб передати наступним поколінням розуміння того, що свобода Херсона була виборена не лише військовими, а й тисячами містян, які виходили на площі, допомагали одне одному, документували події та не дозволили окупантам зламати місто.
Голосування триває до 3 червня, і кожен мешканець Херсонської громади може долучитися, заповнивши форму та висловивши свою позицію щодо запропонованих дат. Це — можливість для громади самостійно визначити, які події мають стати частиною офіційної пам’яті міста.
Автор: команда «Херсон плюс»
