Десятки поранених і загиблих, вибиті шибки, розірвані сидіння, а подекуди – повністю знищений або спалений транспорт. Російські війська систематично та цілеспрямовано атакують маршрутки й тролейбуси у Херсоні. Для ударів по громадському транспорту ворог використовує різні типи безпілотників, що становить смертельну небезпеку для пасажирів і водіїв. Щоб захистити людей та транспорт, маршрутні автобуси у Херсоні планують обладнати системами РЕБ та антидроновими сітками.
Скидають вибухівки з дронів
Найбільше від ворожих атак страждають тролейбуси. Лише у 2025 році територію тролейбусного депо, окрім атак БпЛА, 62 рази обстрілювали з артилерії – пошкоджені транспорт і майно підприємства. Втім, дістається і маршруткам.
«Упродовж 2025 року через атаки ворога були пошкоджені 43 тролейбуси та 8 автобусів. Щодо 2026 року, то вже з перших днів січня росіяни завдали ударів по 21 тролейбусу та 8 маршрутках. Найчастіше громадський транспорт атакують скидами вибухівки з дронів, особливо в останні два місяці, коли збільшилася кількість атак БпЛА на оптоволокні», – розповів директор комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» Вадим Мельник.
Під постійним прицілом ворога і водії громадського транспорту. Наразі відомо про одного керманича, який дістав поранення внаслідок обстрілу автобуса, ще семеро травмувалися через атаки на тролейбуси. Також є двоє загиблих. Через постійну небезпеку люди бояться виїжджати на маршрути. Але чи відчувається зараз «кадровий голод»?
«Штат зменшився, адже люди бояться і звільняються. Водночас критичної нестачі кадрів підприємство не відчуває. Працівники часто перебувають у шоковому стані, беруть відпустки, але згодом усе одно повертаються додому і до роботи. Також рахуйте, що скоротився і рухомий склад, який сьогодні курсує маршрутами. Якщо торік місто обслуговували 22 тролейбуси, то нині – лише вісім», – каже Вадим Мельник.
Захистити повністю неможливо…
Аби зберегти людей і транспорт, у місті впроваджують комплекс заходів для виявлення дронів, їх нейтралізації та фізичного захисту. Насамперед усі водії маршруток і тролейбусів повинні мати детектори дронів, які допомагають виявити сигнал на ранній стадії, повербанки для їх підзарядки, а також каски та бронежилети.
«Також подали заявку на придбання 1400 квадратних метрів броньованої плівки, броньованих транспортних засобів для перевезення працівників на роботу й додому, евакуації з місць уражень та небезпечних зон. Планується облаштування логістичних шляхів уздовж автобусних і тролейбусних маршрутів захисними сітками, встановлення бетонних укриттів на зупинках громадського транспорту там, де їх ще немає, або заміна ними габіонів. Також можливе використання мобільних груп військових зі стрілецькою зброєю для знищення дронів у місцях можливого скупчення людей. Окрім цього, можуть скоротити або змінити схеми руху автобусів, щоб уникати зон найчастіших атак», – додає Вадим Мельник.
Для маршруток наразі розробляють систему захисту з металевим каркасом. Втім, це не гарантує повний захист транспорту.
«Металевий каркас, який ми зараз намагаємося встановити на один із автобусів, може знизити ефективність атак дронів на 20–30%, але це не панацея. Ефективність тунелів із сіток, якими міська влада облаштовує логістичні шляхи, суттєва, але теж не абсолютна. На їхню цілісність сильно впливають погодні умови – температура, шквальні вітри, а також постійні пошкодження від атакуючих і збитих дронів», – розповіли у КП «Херсонкомунтранссервіс».
Щодо тролейбусів, то з ними ситуація складніша. Через безпекову ситуацію у Херсоні вже вводили тимчасові обмеження на рух електротранспорту. Зокрема, з 4 до 10 травня тролейбуси не виходили на маршрути. Але чи реально облаштувати їх такими захисними конструкціями?
«Вразливість тролейбусів до атак дронів у прифронтових зонах надзвичайно висока через специфіку їхньої роботи та інфраструктури. Вони прив’язані до контактної мережі й не можуть змінити маршрут, щоб уникнути небезпечної зони. Контактна мережа легко пошкоджується, через що може зупинитися весь рух. Крім того, тролейбуси мають великі габарити й добре помітні для операторів БпЛА, а в депо часто зосереджена велика кількість транспорту», – наголосив Вадим Мельник.
Автор: команда «Херсон плюс»
