«Кам’яні вишиванки існують тільки в Новій Каховці. Це феномен української культури, який яскраво демонструє брехливість головного пропагандистського наративу, що Південь є російським. Тому наразі так важливо розповідати про цю окуповану спадщину, історію її створення та символічне значення. Завдяки своїй роботі ми формуємо інше уявлення про Херсонщину: доповнюємо цінною інформацією чи виправляємо хибну картину, яка існувала у головах багатьох людей. А ще, коли люди дізнаються про наше місто – вони відчувають, як ці вишиванки зшивають Україну», – архітекторка та кураторка проєкту «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України» Єлізавета Євсеєва.
«Закодоване місто» – саме так іноді називають одне з наймолодших міст у Херсонській області – Нову Каховку. Усе, через величезну кількість орнаментальних панно на стінах будинків або як прозвали їх місцеві жителі – «кам’яні вишиванки». Здавалось би, що в цьому є дивовижного для українського міста? Ці декоративні архітектурні об’єкти належать Григорію Довженко, учню розстріляного за націоналізм Михайла Бойчука і були створені у 1950-х роках під час будівництва Каховської ГЕС у рамках «Великих будов комунізму».
Від 24-го лютого 2022 року Нова Каховка перебуває під російською окупацією. Проте це не тільки не стало на заваді представникам ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» продовжувати популяризувати ексклюзивну спадщину міста, а навпаки — змусило робити це значно активніше. Все, аби про маленьке місто в Херсонській області не забули та знали його цінність і важливість. Для цього було реалізовано масштабний проєкт «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України», який було представлено в багатьох містах України та закордоном.
«Порятунок панно – нероздільна історія міста»
Архітекторка Єлізавета Євсеєва ділиться, унікальні орнаментальні панно неодноразово намагалися знищити, і не лише за радянських часів.
«У 2012 році влада Нової Каховки запланувала програму з побудови житлових кварталів сучасних шестиповерхівок. Під забудову віднесли частину історичного центра міста, де розміщується 180 будинків з кам’яними вишиванками на фасаді. Задля збереження цієї спадщини активні містяни за ініціативи архітекторки, членкині Національної спілки архітекторів України Тетяни Євсеєвої організували ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» та добилися внесення історичного центру Нової Каховки як цілісної пам’ятки архітектури, містобудування і монументального мистецтва у Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Тим самим зупинили реалізацію проєкту міської влади», – розповідає пані Єлізавета.
З того моменту навколо кам’яних вишиванок розгорнулася потужна науково-дослідницька робота. За 10 років представникам громадської організації вдалося встановити їх автора – художника Григорія Довженко, вивчити історію створення міста, задокументувати орнаментальні панно майже на всіх 180 будинках. Інформацію доводилося збирати по-крупинках. Адже діяльність митця замовчувалася довгі роки, а історія створення візерунків ніколи не була оприлюднена.
«Поява великих монументальних панно була зумовлена періодом, коли помер Йосиф Сталін і українські митці, які пережили Розстріляне відродження, отримали певну свободу творчості. Саме в цей час у Новій Каховці опиняється Григорій Довженко зі своїми соратниками та починає втілювати потужний задум – «закодоване місто». Мотиви традиційні українські, козацького бароко чи східних культур, – один за одним на фасадах будинків з’являлися дивовижної краси орнаменти. До того ж в унікальній техніці – різьблення по сирому тиньку. Та в 1955 році приймається постанова «Про боротьбу з надмірностями в архітектурі». Григорій Довженко отримує догану за марну трату часу та ресурсів та знову потрапляє під опалу. І ось цей рух, який яскраво розквітнув у нашому місті, згасає. А історія появи абсолютно зашитого українськими кодами міста у радянські часи – закривається для нащадків», – говорить Єлізавета Євсеєва.
Водночас із вивченням орнаментальних панно представники громадської організації розпочинають популяризувати забуту спадщину. Зокрема, по місту проводяться спеціальні екскурсії, а з 2017 року щорічною традицією стають реставраційні роботи за участі волонтерів. За п’ять років роботи волонтерськими зусиллями вдалося відновити панно на 9 будинках.
«Варто також зазначити, що 28-го лютого 2022 року Новій Каховці виповнилося 70 років від дня заснування. До цієї дати ми готували досить масштабну програму про все, що нам вдалося дізнатися за 10 років роботи над кам’яними вишиванками. Це мало лягти в основу музею, який ми планували створити. Замість цього сьогодні ми знову вимушені боротися за культурну спадщину нашого міста. І як сказала в одній зі своїх статей мистецтвознавиця Інеса Атаманчук сказала: «Ми не втратимо Нову Каховку, бо тепер ми знаємо її історію», – додає пані Єлізавета.
Процес реставрації кам’яних вишиванок
«Екскурсія містом без міста»
На момент повномасштабного вторгнення Єлізавета Євсеєва перебувала у Львові, а ось Тетяні Євсеєвій вдалося виїхати з Нової Каховки в перші години захоплення російськими військовими території Херсонщини. Як виявиться, це було правильним рішенням. Кількох активістів ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» окупанти забирали до підвалу, а пані Тетяну, як депутатку міської ради та громадську активістку, розшукували.
«Бюро спадщини у Львові та Управління охорони історичного середовища ЛМР організували зустріч для захисників об’єктів, які опинилися в окупації. І ми також до неї долучилися та розповіли історію Нової Каховки. Ця подія нас надихнула й ми зрозуміли, що маємо продовжувати говорити надалі. А тема руйнації міфів, якою ми займалися ще до війни, стала ще актуальнішою та важливішою. Дуже швидко виникла ідея мандрівної виставки, аби вона була широкодоступною та її змогли побачити в багатьох міста України та Європи. Тож ми спеціально розробили експозицію двомовною: англійською та українською. Зверну увагу, що виставка розповідає не лише історію кам’яних вишиванок, а й говорить про долі наших активістів, які наближують Перемогу. Хтось це робить на гуманітарному фронті, а хтось – у лавах ЗСУ», – говорить Єлізавета Євсеєва
Виставка «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України»
Так як архітектори виїхали з Нової Каховки без архівів, їм довелося наново збирати матеріали для проєкту «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України». У цьому їм допомогли онуки Григорія Довженка. Також відгукнулись команди, що в різні часи створювали туристичні та пізнавальні матеріали про кам’яні вишиванки.
«Була виконана величезна робота і проєкт, на мою думку, вийшов дуже класним. Підтвердження тому – виставка вже майже рік їздить по містах України та Європи, а інтерес до неї не згасає. При цьому, в деяких громадах вона була презентована кілька разів», – зазначає пані Єлізавета.
Виставка «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України»
Загалом на сьогодні експозицію мали змогу побачити Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Загреб, Варшава, Вроцлав та міста-побратими Нової Каховки – український Дрогобич й польська Олешниця.
«Зараз ми маємо багато пропозицій, тобто будемо представляти проєкт і надалі. Зазначу, що наша виставка це не просто стенди. Під час експозиції ми також проводимо кураторські екскурсії, де розповідаємо про орнаментальні панно Нової Каховки та відповідаємо на всі запитання відвідувачів. У нас виходить екскурсія містом без міста, – пояснює Єлізавета Євсеєва. – Дуже часто ми чуємо історії про те, що люди проїжджали наше місто на шляху до Криму чи просто були на Херсонщини. Однак ніхто з них не знав, що тут є такі унікальні архітектурні об’єкти. Тому особливо приємно спостерігати, як наші відвідувачі загораються тим, аби спеціально приїхати до Нової Каховки після її деокупації».
Кам’яні вишиванки Нової Каховки
Фрагмент кам’яної вишиванки власноруч
Аби підсилити увагу до проєкту, куратори ідеї «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України» також запровадили проведення воркшопів. Для цього вони залучили фахових реставраторів творів мистецтва з каменю, а саме викладачку Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша Ольгу Мамчур та її студентів. Під час майстер-класів учасники дізнаються усе про техніку створення монументальних панно: від замішування розчину до фінальної роботи з розпису. Також за один сеанс власноруч можна зробити маленький фрагмент кам’яної вишиванки.
«Наші воркшопи мають на меті кілька різних меседжів. По-перше, інформаційний: люди розуміють, наскільки складною є дана техніка, скільки майстерності мали тоді українські художники та скільки зусиль потребувалося, аби прикрасити орнаментальними панно стільки будинків. По-другє, терапевтичний. До нас приходять багато переселенців з різних міст. І коли вони різьблять елементи кам’яних вишиванок – діляться своїми історіями виїзду та мріями про повернення додому, відбудову. Звичайно, зустрічаємося і з багатьма новокаховчанами. Таким чином проєкт допомагає об’єднувати наших містян, навіть за тисячі кілометрів від рідної Нової Каховки. Це третій меседж», – говорить пані Єлізавета.
Воркшоп «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України»
Відмітимо, що «техніка різьблення по сирому тиньку з розписом на основі поліхлорвінільних смол» для орнаментальних панно у Новій Каховці є авторським винаходом. Григорій Довженко, як науковий співробітник Академії архітектури УРСР, розробив та вдосконалив її для робіт на Півдні України. У його планах було також прикрасити кам’яними вишиванками інші міста та містечка на берегах Каховського водосховища і Північно-Кримського каналу. Та, як ми знаємо, здійснити це не вдалося.
«Умови того часу – повоєнна відбудова України – потребували для декоративних оздоблень дешевих матеріалів, але з якісним результатом. Тому він багато експериментував і врешті зупинився на потрібному складі. Туди увійшли пісок, вапно, цемент та вода. Але! Вся суть у пропорціях, пан Григорій був майстром у цьому. Розчин має бути і достатньо пластичним для тих складних орнаментів, що потрібно вирізьбити за короткий час, і міцним, і витривалим в перспективі. І ми дуже вдячні його онукам, які змогли знайти у архівах дідуся рецепт та поділитися ним з нами», – пояснює Єлізавета Євсеєва.
Вона додає, рецептура розчину є ідеальною лише з використанням дніпровського піску. В цьому архітекторки впевнилася неодноразово, адже сьогодні під час воркшопів доводиться використовувати місцеві піски та заново підбирати пропорції згідно породи.
Розчин та техніка виготовлення кам’яних вишиванок є унікальною
Що ж стосується самої техніки, то вона є не менш цікавою та складною. Процес виготовлення монументального панно на фасаді будинку потребував значної підготовки. Шість квадратних метрів різьблення робили за один раз, протягом 4-5 годин. Адже потім розчин твердіє як каміння та набуває такої міцності, що жодні погодні умови не можуть на нього вплинути. Єдине, що може зашкодити кам’яним вишиванкам – людська діяльність.
Ці складові воркшопу є дуже важливими. Куратори проводять майстер-класи для різних аудиторій, звертаючи особливу увагу на залучення студентів, дотичних до даної теми спеціальностей:
«Для нас це є запорукою того, що фахова молодь, яка буде обізнана з технікою Григорія Довженка, зможе взяти її на озброєння та використовувати у своїй роботі надалі. Чи взагалі, після звільнення Нової Каховки, приїхати та допомагати з реставрацією місцевих панно. І наші очікування, без перебільшень, виправдовуються. Наприклад, студенти Вроцлавської Академії мистецтв ім. Євгенія Гепперта настільки захопилися цією технікою, що разом з викладачами почали обговорювати ідею створення чогось подібного безпосередньо на одній зі стін навчального закладу».
Воркшоп для студентів Академії мистецтв ім. Євгенія Гепперта у Вроцлаві, Польща
Зачаровує унікальна українська техніка і закордонних відвідувачів. Відтак зовсім нещодавно новокаховчани проводили благодійний воркшоп для дружин дипломатів та високопосадовців різних країн світу. Захід відбувався під час парламентського саміту «Кримська платформа» у Хорватії.
Кам’яні вишиванки у різних формах прояву
На сьогодні представникам ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» також вдалося відновити та навіть масштабувати процес виробництва сувенірів, призупинений війною.
«Популяризацією ми займалися давно. Але в основному це були брошури та календарі про орнаментальні панно Нової Каховки. Та нам хотілося створити такі елементи, аби люди одразу впізнавали цю історію. Ми насправді не думали, що в такий час для країни, це буде актуально. Тому спочатку зробили невеличку серію магнітів, фактично маленьких фрагментів кам’яних вишиванок для благочинної акції – донати для ДСНС Херсонщини. Вони виконані у вигляді плитки на цвяшок, розміром 9 на 9 см та представляють собою один з орнаментів. Техніка та розчин автентичні. І всі ці сувеніри розійшлися вмить. Ми отримували величезну кількість відгуків з різних куточків світу. Канада, Польща, Фінляндія… Іноді ми самі дивувалися, що громадяни цих країн були у Новій Каховці. Не оминули увагою цю ідею й новокаховчани, назвавши ці сувеніри – «магніти, що тягнуть додому». Адже 80% містян на сьогодні перебувають в евакуації», – не приховує Єлізавета Євсеєва.
Магніти «Кам’яні вишиванки Нової Каховки»
А потім до кураторів проєкту надійшов запит від військових з Нової Каховки: чи можна створити такі шеврони, як магніти. Так виник «польовий шеврон».
«Хлопцям важливо мати коло серця щось дійсно рідне про місто. А в гербі Нової Каховки міститься будьонівка, тому їм не хотілося носити на нашивках це зображення. Так виник шеврон з елементом «Південне сонце». Для нього ми взяли один з найбільш впізнаваних та ключових фрагментів геометричних орнаментів кам’яної вишиванки. Цей прадавній солярний символ можна зустріти в орнаментах майже всіх народів світу. В панно пана Григорія він поєднується з символами степового птаха, риб та пари лебедів. Асоціація півдня України з сонцем, його лаконічність та змістовність чудово підходять для шевронів наших військових», – пояснює пані Єлізавета.
Шеврони «Південне сонце» для ЗСУ
Одним з останніх нових надбання сувенірної лінійки «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України» стали наліпки. За допомогою них куратори проєкту змогли продемонструвати ще більшу кількість орнаментів Нової Каховки.
«Маю сказати, що Григорій Довженко вивчав візерунки дуже ґрунтовно. Для нього це не були просто квіточки, листя чи геометричні фігури – він знав всі їх значення. Уявіть, важливо було навіть те, як були спрямовані ці елементи: вертикально чи горизонтально. Але в контексті Нової Каховки, художник додав орнаментам додаткового забарвлення – власних сенсів. І настільки тонко він працював з цими наборами символів, що жодне панно на фасадах 180 будинків не повторюється. Його майстерність насправді вражає», – зазначає Єлізавета Євсеєва.
За словами архітекторки, звернення до кам’яних вишиванок Нової Каховки в умовах війни набуває особливого значення. Бо провідною темою оздоблення міста, зашиття його символами, художники та архітектори обрали відродження. Всі мотиви Григорія Довженка були про спокійне мирне життя, плідну працю, яка формує людину та широкі горизонти попереду.
«Дерева життя, південне сонце, степовий сокіл, тощо. Всі ці символи орнаментальних панно передають інформацію, що сонце над Україною ніколи не згасне, а культура відродиться, як вже було неодноразово за століття. І люди зчитують цю енергетику навіть в тих маленьких елементах, які ми сьогодні презентуємо назагал. Недаремно ж наші відвідувачі кажуть, що кам’яні вишиванки Нової Каховки зшивають країну», – додає пані Єлізавета.
Кам’яні вишиванки Нової Каховки
Зазначимо, що проєкт «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Півдня України» відбувається на благодійній основі. Частина вилучених коштів під час експозицій та воркшопів спрямовується на підтримку ЗСУ. Наразі громадська організація не збирає грошей на відновлення кам’яних вишиванок, адже поки Нова Каховка перебуває під окупацією встановити об’єм реставраційних робіт неможливо. Більше того, через постійні обстріли міста ситуація погіршується з кожним днем.
«На сьогодні нам відомо про п’ять будинків зі зруйнованими панно: десь з’явилися тріщини, а десь осипалася частина фасаду. Але це те, що ми знаємо зі слів людей, які залишилися у міста та фотографій, які з’являються в Інтернеті. Є значний ризик того, що частина кам’яних вишиванок буде втрачена назавжди», – не приховує Єлізавета Євсеєва.
Наслідки обстрілів у Новій Каховці
Та новокаховчани вірять у краще, тому вже зараз шукають спеціалістів і ресурси для майбутніх відновлюваних робіт. Крім того, вони переконані, що після нашої Перемоги в різних регіонах України на багатьох відбудованих будинках з’являться нові кам’яні вишиванки.
«Мені дуже запам’ятався випадок у польському місті-побратимі Нової Каховки – Олешниці. Одна жінка дуже уважно слухала історію побудови міста та створення кам’яних вишиванок. А коли ми почали показувати як робиться розчин, вона підійшла до нас і сказала: «Я з Донецької області, мій будинок повністю зруйнований. Але я повернуся, його відбудую і на ньому зроблю кам’яні вишиванки». Такі історії зачіпають до сліз, дають розуміння, що справа Довженка, українського монументаліста, буде продовжувати жити попри всі обставини. А також те, що вона дійсно має той код нації, який здатний до самовідновлення», – підсумовує нашу розмову пані Єлізавета.
P.S. Побачити усю величність та красу кам’яних вишиванок Нової Каховки довоєнного часу можна в одній з програм проєкту «Культурний променад» від телеканалу «Херсон плюс».
Автор: команда «Херсон плюс»
