Тисячі обстрілів, десятки кілометрів натягнутих антидронових сіток, евакуація з Острова та руйнування ТЕЦ, через які пів міста залишилося без опалення, – 2025 рік пройшов для Херсонщини в умовах цілодобового російського терору. Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін підбив підсумки року та розповів про плани на 2026-й.
За минулорічні 365 днів на правобережній Херсонщині зафіксували понад 146 000 російських обстрілів. Найбільшою загрозою для регіону залишаються російські дрони – понад 97 000 ударних БпЛА ворог запустив за рік. Та наші захисники цілодобово працюють над знищенням російських шахедів – 230 лише за останній місяць 2025 року.
«Цілями росіян ставали мирні мешканці: діти, люди похилого віку, бригади екстреної медичної допомоги. Торік майже кожен другий постраждалий в області був поранений саме внаслідок атаки з дрона, – розповів начальник ХОВА Олександр Прокудін. – Внаслідок атак у 2025 році окупанти вбили 307 мешканців, серед них – шестеро дітей. Ще 2 564 людини, зокрема 62 дитини, отримали поранення».
Поступово «червона зона» поглинає Херсон, і просвіту ситуації наразі немає, додає Олександр Прокудін. Наразі найнебезпечнішим мікрорайоном області залишається Корабел.
«Там немає світла, тепла та газу, а водопостачання подають погодинно. Що 10 хвилин там фіксують наявність ворожих дронів, але попри все там залишаються проживати орієнтовно 200 людей. Пропонували евакуацію, але люди відмовляються, – говорить начальник Херсонської ОВА. – Вже розробили алгоритм, і людям підвозять гуманітарні набори. Завдяки нашим партнерам кожній родині надамо газовий обігрівач та газові плити з 20 балончиками, які після використання будемо замінювати».
Один із способів захисту міста від ворожих дронів – антидронові сітки. Наразі влада разом із військовими визначили 27 ділянок, на яких створюють сіткові тунелі. Йдеться про 217 кілометрів доріг, де планується облаштування антидронових захисних конструкцій.
«Для захисту від російських дронів ми використовуємо тільки ті сітки, які довели свою ефективність. Аби визначити найбільш якісні сітки, перевірили десять типів полотна. Кожну партію випробували у реальних умовах. Першочергово максимально закрили потреби військових у сітках, захистили критичну інфраструктуру, лікарні та інші важливі об’єкти. Зараз активно захищаємо логістичні маршрути. Працюють над цим понад 300 військових та ще понад 30 комунальників», – наголосив Олександр Прокудін.
Обшуки, тортури, вбивства – ситуація на ТОТ Херсонщини
Під час пресконференції не оминули увагою і тимчасово окуповане лівобережжя – ситуація залишається складною. Наразі 468 населених пунктів Херсонщини залишаються окупованими, а це – 70% області. За майже чотири роки окупації росіяни не здатні забезпечити навіть базові умови для життя населення – місцеві скаржаться на відсутність базових послуг та зв’язку. Показовий приклад – в одну з громад, що розташована далеко від фронту, питну воду привозять із тимчасово окупованого Криму та Донбасу, в яких теж є серйозні проблеми.
«Критична ситуація з медициною – закривають заклади охорони здоров’я, люди зіштовхуються з відмовою в наданні меддопомоги, бракує ліків. Мобільні бригади виїжджають, щоб просто відмітитися, але допомоги не надають. Крім того, мобілізаційний примус набуває системного характеру: чоловіків регулярно затримують на блокпостах і змушують укладати контракти. Розгалужена система спостереження та репресій створює атмосферу постійного тиску й змушує мешканців жити в умовах жорсткого контролю», – розповів начальник Херсонської ОВА.
Також фіксують збільшення випадків мародерства покинутих будинків, зокрема з боку російських військових. Виїхати звідти майже неможливо. Тих, хто намагається, залякують і погрожують. Цивільні автівки на українських номерах змушують перереєструвати за російським законодавством.
Крім того, під час пресконференції зазначили, що з початку війни росія незаконно утримує 1 441 цивільного жителя області, з яких 793 людини вже вдалося повернути.
Модульні котельні, когенерація, індивідуальне опалення: на прифронтовій Херсонщині розглядають альтернативи ТЕЦ
«Для прифронтових регіонів, таких як Херсонщина, питання децентралізації теплопостачання напряму пов’язане з безпекою та виживанням. Модульні котельні – це невеликі об’єкти з автономними джерелами тепла, які швидше зводяться, їх складніше вивести з ладу одним ударом, вони можуть працювати на різних видах палива та дають змогу локалізувати аварії без зупинки всієї системи», – розповів Олександр Прокудін.
Паралельно на Херсонщині опрацьовують питання щодо встановлення когенераційних установок.
«Такий підхід уже необхідний. Він дозволить зменшити залежність від одного великого об’єкта, створити резервні джерела тепла та підвищити стійкість до постійних атак. Якби нині область мала дві такі підземні установки потужністю 4,5 та 3,5 МВт, то можна було б забезпечити великі райони теплом та електроенергією», – додав він.
Також триває обговорення щодо переведення жителів на індивідуальне опалення. Однак варто розуміти, що системи газопостачання – це об’єкти підвищеної небезпеки.
«Для переходу на індивідуальне опалення мають бути створені відповідні технічні умови, модернізована система газопостачання та збільшена пропускна спроможність системи розподілу природного газу. Якщо цього не зробити, то справа може закінчитися не однією трагедією. Ми зараз над цим працюємо і готуємося переводити на індивідуальне опалення ті райони, де це можливо реалізувати. Паралельно готуємо законодавчі зміни, які дозволять спростити цей перехід для населення», – наголосив пан Прокудін.
Нагадаємо, знімальна група телеканалу «Херсон плюс» відвідала оселі херсонців і з перших уст почула історії про те, як людям доводиться виживати у холодних квартирах. Ковдри, пляшки з водою, обігрівачі, цегла – лише частина того, що використовують люди, коли у помешканнях інколи до мінус двох градусів або максимум 10.
А справжнє виживання – у тих будинках, де все залежить від електрики. Адже коли немає світла, неможливо увімкнути обігрівач або навіть закип’ятити воду для чаю. Більше – у нашому матеріалі за посиланням.
Автор: команда «Херсон плюс»
