Від згарища в Олександрівці до нового дому у Миколаєві: як багатодітна родина з Херсонщини придбала будинок за житловий сертифікат 

Коли Марина Ясеницька побачила фото свого згорілого будинку в Олександрівці Станіславської громади на Херсонщині, їй здалося, що разом із чорними обвугленими стінами зникло і саме відчуття дому. Після окупації, евакуації, життя в орендованих квартирах та чотирьох переїздів багатодітна мама знову опинилася перед питанням, яке сьогодні ставлять собі тисячі родин: як почати все заново, коли війна забрала дім?

Та історія Марини  не лише про втрату. Це історія про те, як родина з чотирма дітьми змогла пройти складний шлях через бюрократію, оформлення документів, державну програму «єВідновлення» та пошук житла, аби знову почути просте й таке важливе: «ми вдома».

У цьому матеріалі розповідаємо не лише історію родини Ясеницьких, а й пояснюємо покроково, як діяти людям, чиє житло зруйноване війною: куди звертатися, як відновити документи та отримати житловий сертифікат.

Чотири переїзди задля безпеки дітей… 

Марина Ясеницька – багатодітна мама чотирьох дітей: Віталія, Сашка, Даринки та Михайлика віком від 10 місяців до 12 років. Наймолодшого сина жінка народила вже після деокупації Херсона — у підземному пологовому будинку, під звуки вибухів та постійну загрозу обстрілів.

Пані Марина наголошує, що в окупації найбільше переживала за своїх дітей та їхній психологічний стан, адже постійна зміна місця проживання й ізоляція даються взнаки. Джерело: архів родини

До повномасштабного вторгнення велика родина жила у селі Олександрівка на правобережжі Херсонщини. Там був їхній дім, подвір’я, город, дитячий сміх і звичне життя, у якому будували плани на майбутнє. Востаннє вдома вони були у березні 2022 року. Потім через наступ росіян довелося постійно переїжджати: спочатку між селами, потім по області, а згодом і між різними регіонами України. І все це – заради безпеки дітей, каже жінка.

«Коли окупанти почали ходити по будинках із перевірками, шукали наших військових, діти дуже боялися, та й я теж, – згадує пані Марина. – Почалася гуманітарна криза: майже неможливо було купити продукти чи ліки. О шостій ранку виходили до магазину, а потрапляли туди лише близько дванадцятої дня. Купували те, що залишалося, бо нічого не завозили – усі шляхи були перекриті. Тоді я з дітьми переїхала до батьків у Широку Балку, а вже у квітні 2022 року – до Херсона, де жила свекруха. Там із продуктами й ліками було трохи легше. У Херсоні ми протрималися до липня 2022 року. Але ситуація не покращувалася, тому я вирішила евакуюватися… Тоді думала: поїдемо, а як Херсонщину звільнять — повернемося додому».

З Херсона родина евакуювалася до Кривого Рогу, подолавши складний виїзд через Василівку Запорізької області. Тоді вже цей шлях був єдиним для виїзду з окупації на підконтрольну Україні територію. Росіяни це знали  і фактично використовували людей як живий щит.

«Ми наймали машину, щоб виїхати до Кривого Рогу. Ціни були шалені, бо перевізників ніхто не контролював – скільки захотів, стільки й поставив. Ми сподівалися, що з дітьми випускатимуть швидше, але ні. Стояли в полі цілий тиждень, було дуже страшно. Там люди і помирали, і народжували, але на росіян це не діяло. Діти спали в машині, у багажнику, постійно лунали вибухи і ти не знаєш, куди прилетить наступного разу. Після виїзду ми вісім місяців прожили у Кривому Розі. Довелося орендувати житло, бо іншого виходу не було. Важко було самій із трьома дітьми, доводилося економити буквально на всьому, але поступово ми впоралися», – згадує Марина Ясеницька. 

Під час кожної евакуації багатодітна родина брала із собою лише найнеобхідніше: трохи речей, дитячі документи та документи на право власності будинку в Олександрівці. Вони не знали, чи вціліє житло, тому Марина вирішила будь-що зберегти ці папери на випадок оформлення компенсації. І вже за кілька років саме ці документи стали для родини шансом почати життя заново.

Від будинку залишилися згарище і стос документів: як відновити право на власний дім

У 2023 році багатодітна родина повернулася до деокупованого Херсона – тут вдалося знайти житло, де потрібно було сплачувати лише комунальні послуги. Про повернення до Олександрівки тоді вже майже не говорили: через постійні обстріли жити у селі було небезпечно.

Остаточно надію на рідний дім росіяни зруйнували у червні 2025 року. Після чергового обстрілу будинок родини згорів дотла. Від колишнього життя залишилися лише обгорілі стіни та документи на право власності, які Марина колись встигла вивезти з собою.

«Про те, що сталося з нашим будинком, я дізналася від сусідів, які ще навідувалися до села. Вони надіслали фото, на яких видно чорні обвуглені стіни – без даху, без вікон, усе зруйноване, усе, що роками будувалося. Як потім мені розповіли, росіяни обстріляли село, спочатку загорілися подвір’я, а вже потім полум’я перекинулося на будинки. У той момент мене тішило лише одне – що документи на будинок були зі мною, що тоді я їх забрала. Бо розуміла: якби не ці папери,  довелося б оббивати пороги десятків установ, збирати витяги, доводити право власності, і весь процес затягнувся б на місяці», – розповідає Марина Ясеницька.

Купа сухої трави, обгорілі стіни, відсутній дах і навіть вікна – нині будинок в Олександрівці, де раніше жила родина, перетворився на суцільне згарище. Джерело: архів родини

Наразі відновлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, пошкодження житла, неможливість оформити спадщину – одні з найпоширеніших питань, з якими звертаються жителі Херсонщини. Втім, якщо документи втрачені або згоріли, панікувати не варто. У кожному випадку є алгоритм дій, розповідає в.о. директора департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Оксана Васильєва.

«У таких випадках насамперед важливо з’ясувати, який орган видавав первинний документ. Якщо це нотаріально посвідчені договори – купівлі-продажу, дарування чи спадщини – потрібно звертатися до нотаріального архіву на Лавреньова і отримувати дублікати. Якщо квартира була приватизована, тоді це відділ приватизації на Ярослава Мудрого. Документи на землю відновлюють через департамент землеустрою. Ми часто на консультаціях разом розбираємо кожен випадок – з’ясовуємо, чи будинок був куплений, збудований, чи подарований. Бо більшість людей просто знають, що це його власність і все. А ми крок за кроком відновлюємо цю історію», – каже Оксана Васильєва. 

Під час відновлення документів люди часто стикаються і з іншою проблемою: юридично вони можуть навіть не бути власниками житла, адже свого часу не завершили процедуру оформлення або ж інформація про нерухомість так і не потрапила до електронного державного реєстру.

«Наприклад, наприкінці 90-х багато хто розпочинав процес приватизації, але не завершував його – не реєстрував документи в БТІ. У такому випадку право власності фактично вважається недійсним і людям доводиться проходити всю процедуру заново. Також трапляються випадки, коли люди придбали житло до 2013 року і відтоді не здійснювали жодних юридичних дій із нерухомістю. У такому разі інформації про право власності у державному електронному реєстрі відсутня і її треба внести. Зробити це можна самостійно через портал Дія або офлайн через нотаріуса чи Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП)», – пояснює юристка Ірина Савельєва

Ірина Савельєва каже, що найважливіше — мати при собі документи або насамперед подбати про їх відновлення, адже без цього процес не зрушить з місця.  Фото «Херсон плюс»

Важливо! Якщо нерухомість має кількох співвласників, то для відновлення документів звертатися мають усі. Якщо ж хтось із власників перебуває в іншому місті або за кордоном, це питання можна вирішити, оформивши довіреність на одного зі співвласників. Після внесення інформації до державного реєстру власники отримують відповідні витяги, саме вони стають основою для подальших юридичних дій: оформлення компенсації, продажу, спадщини чи отримання житлового сертифіката.

Крок за кроком до омріяного власного житла

Марина Ясеницька розуміла: єдина можливість знову забезпечити родину власною оселею – подати заявку на компенсацію за державною програмою «єВідновлення» та отримати житловий сертифікат.

Жінка каже, що попри страх і невідомість, сам процес оформлення виявився не таким складним, як вона очікувала. Головне – мати документи та підтвердження руйнувань.

«Я звернулася до сільської ради і почала дізнаватися, як отримати сертифікат на нове житло. Ми подавали фото й відеопідтвердження, знаю, що представники громади також виїжджали на місце та фіксували руйнування. Але мені так і не було зрозуміло, як рахували площу руйнувань – здається, враховували лише опалювані приміщення, це приблизно 50 кв. м, хоча фактично там було два будинки і літня кухня. Засідала комісія, розглядали нашу ситуацію, казали, що процес може тривати від одного до трьох місяців. У січні 2026 року ми отримали сертифікат, а після його затвердження кошти надійшли протягом 10 днів. Загалом важливо, щоб було підтвердження у вигляді фото та відео і впорядковані документи », – розповідає Марина. 

Втім, отримати сертифікат – лише половина справи. Далі для родини почався не менш складний етап: пошук житла.

Компенсації часто не покривають реальної вартості нерухомості, особливо якщо йдеться про будинок для великої родини. Додаткові труднощі створюють і ріелтори, які не завжди готові працювати з державними сертифікатами.

Пані Марина каже: за зруйноване житло родина отримала компенсацію у розмірі близько 25 тисяч доларів, однак для купівлі нового будинку довелося додати ще понад половину суми з власних заощаджень.

«Зараз дуже високі ціни на житло. Навіть за однокімнатну квартиру просять кілька десятків тисяч доларів. А зруйноване майно оцінюють у гривнях. Коли проводили оцінку, долар був по 40–41 гривні, а нині вже близько 44. Тому зрозуміло, що коштів не вистачило і довелося додавати власні, – говорить Марина Ясеницька. – Ми одразу розглядали Миколаїв, бо це наш південний регіон, ближче до дому. Житло шукали близько трьох місяців. Квартири навіть не розглядали – з чотирма дітьми це дуже незручно, тому шукали лише будинок. Але й тут виникли труднощі. Деякі ріелтори прямо казали: “матимете хоча б 60–70 тисяч доларів, тоді будемо працювати”. Бо вони беруть 4–5% від вартості житла. Окремо ще потрібно враховувати приблизно 50 тисяч гривень на переоформлення документів. Це великі витрати, і треба бути готовими, що без власних коштів обійтися дуже складно».

Ось такий вигляд має будинок у Миколаєві який родина Ясеницьких придбала за житловий сертифікат Джерело: архів родини

До власного двоповерхового будинку у Миколаєві родина заїхала 21 квітня. Зізнаються: найбільше щастя – це нарешті мати свій простір, де не потрібно постійно озиратися на орендодавців чи боятися чергового переїзду.

«Дітям про купівлю будинку ми сказали лише після того, як внесли завдаток. Вони були щасливі не менше за мене, хоча ще потрібно звикнути, бо дім у них досі асоціюється з Олександрівкою. Наш будинок розташований у Корабельному районі: два поверхи, власний двір, де діти можуть гратися. Місця вистачить усім. Оселя у хорошому стані, хоча, звісно, хочеться зробити ремонт і облаштувати все під себе. Але це з часом, бо все потребує коштів. Ми поступово адаптуємося у Миколаєві, придивляємося до шкіл і садочків, звикаємо до цього відчуття дому», – говорить пані Марина.  

Як отримати сертифікат за програмою «єВідновлення»

У рамках державної програми «єВідновлення», якщо ваше житло було повністю пошкоджене, зруйноване внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року, ви маєте змогу отримати компенсацію у вигляді житлового сертифіката для придбання нової оселі. Станом на 7 травня компенсацію за знищене майно на Херсонщині нарахували 3 314 домогосподарствам. Загальна сума виплат – майже 4,4 мільярда гривень, повідомили у Херсонській ОВА. 

У Міністерстві розвитку громад та територій України пояснюють, що кошти надаються, якщо житло:

  • зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022;
  • знаходиться на неокупованій території або в зоні активних бойових дій;
  • визнане непридатним для життя після оцінки комісії. Тобто повністю знищене, без можливості ремонту;
  • має власника. Заяву може подати людина, яка має право власності на житло.

Спеціальна комісія розглядає заяву та аналізує отриману інформацію. Суму компенсації розраховують за формулою, затвердженою Кабміном. Ознайомитись із формулою можна за посиланням.

За сертифікат можна придбати квартиру, будинок садибного типу, садовий чи дачний будинок, інше житлове приміщення або інвестувати кошти в нерухомість Джерело: Міністерство відновлення розвитку громад територій та інфраструктури України

Якщо ви вже маєте житловий сертифікат, то щоб придбати нове житло необхідно виконати наступні дії. 

 «По-перше, забронювати кошти по сертифікату. Це можна зробити в застосунку чи на порталі Дія, а також через ЦНАП.  Якщо на бюджетному рахунку наявні кошти, протягом 5 днів ви отримаєте сповіщення про успішне бронювання. Якщо кошти закінчились, ваша заявка буде розміщена в електронній черзі.  Пріоритетні групи – військові, родини загиблих військових, люди з інвалідністю та багатодітні родини – розміщуються вгорі черги.

 По-друге, треба припинити право власності на знищене житло. Це можна зробити в нотаріуса чи державного реєстратора. Звертаємо увагу, що припинити право власності потрібно виключно після того, як ви отримали житловий сертифікат.

 По-третє, треба оформити угоду купівлі-продажу.  Після успішного бронювання коштів ви маєте 30 днів, щоб укласти угоду купівлі-продажу нового житла.  Якщо у вас є декілька житлових сертифікатів, ви можете використати їх для купівлі одного житла чи кількох різних. Також ви можете спільно придбати житло з іншою людиною, яка має житловий сертифікат. В цьому випадку сертифікати повинні бути заброньовані одночасно», – додають у Міністерстві розвитку громад та територій України. 

Квартира чи будинок, придбані за сертифікатом, не можуть бути продані, подаровані або передані у власність іншій особі протягом п’яти років. Джерело: Міністерство відновлення розвитку громад територій та інфраструктури України

Щодо окупованої території Херсонщини, то все набагато складніше. Але навіть якщо росіяни приватизували вашу оселю, то українське законодавство не визнає це і ви можете подавати на фінансування житлового ваучера. 

«На окупованих територіях Україна та державні органи не можуть повноцінно реалізовувати свої повноваження, тому реєстри там закриті, аби ускладнити шахрайські дії з майном. Ми не можемо впливати на те, що відбувається під окупацією, адже це поза юридичним і правовим полем України. Так, житло там часто забирають насильницькими та грабіжницькими способами, однак юридично Україна цього не визнає. Якщо у людини належно оформлені документи, вона залишається законним власником свого житла. Наприклад, вже зараз для ветеранів, які мають житло на тимчасово окупованих територіях, діє програма компенсації — вони можуть отримати сертифікат на придбання житла на території, що підконтрольна Україні», – розповідає юристка Ірина Савельєва

Так виглядає сертифікат на купівлю житла в додатку Дія, який отримують власники замість зруйнованого нерухомого майна. Джерело: Міністерство відновлення розвитку громад територій та інфраструктури України

Більше інформації про програму можна отримати за номером урядової гарячої лінії 1545 (кнопка «2» – загальні питання щодо функціонування програми), а також у додатку Дія – там надають технічну підтримку щодо подання заяви на отримання житлового сертифіката та бронювання коштів.

Автори: Ірина Мєзєнцева, Поліна Дайнега

Цей матеріал створений у співпраці з Центром прав людини ZMINA.

Ще новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.