Книга як зброя або Бібліотеки Херсона на шляху до відновлення

Понад два роки росіяни знищують бібліотеки Херсона. Якщо зараз книгозбірні міста під щільними ворожими обстрілами, то під час окупації їх приміщення «нові господарі» використовували як місце дислокації. Книги пакували в чорні мішки та вивозили на сміттєзвалища. Українською літературою розпалювали багаття, закривали вікна та просто використовували як туалетний папір. Ворог чітко усвідомлював ідеологічне значення книжок і нещадно їх знищував.  Після деокупації правобережної Херсонщини минуло півтора року, а керівники книгозбірень і досі розгрібають наслідки російського «керування».

Ми розкажемо про потужну волонтерську ініціативу, завдяки якій навіть у бомбосховищах під час повітряної тривоги можна провести час з користю за читанням книги, та наведемо приклади бібліотек, які для херсонців стали місцями сили та натхнення.

Ось в такому стані були деякі херсонські бібліотеки після окупації. Джерело: бібліотеки Херсона

Без роботи саперів вхід до бібліотек був неможливим.

Херсонська централізована бібліотечна система до повномасштабного вторгнення мала 34 філії, де працювали 222 працівники, які видавали в рік понад 1,5 млн примірників видань. Наразі 12 бібліотек повністю або частково знищені, чимало приміщень потребують капітального відновлення. Плануючи відступ з Херсона, російські війська безсоромно все грабували і вивозили, та не тільки техніку та майно, а й культурні цінності, рідкісні та цінні видання.

 «Окупанти пограбували Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара, зокрема вивезли дореволюційні видання. Також серйозно постраждала бібліотека-філія №3, а у приміщенні бібліотеки-філії №1 в мікрорайоні Таврійський окупанти зробили свій штаб і тепер без капітального ремонту тут не обійтись», – розповідає директорка Херсонської бібліотечної системи Галина Нежинська.

Деякі кабінети постраждали не так сильно і потребували лише прибирання та косметичного ремонту. Джерело: бібліотеки Херсона

Після деокупації Херсона працівники бібліотек ще два місяці не могли потрапити до своїх приміщень. Деякі було заміновано, тому без роботи саперів вхід до бібліотек був неможливим.

«Коли працівники бібліотек переступали поріг своїх філій, то картина вражала, бо у більшості приміщень окупанти жили, як у гуртожитках чи казармах. Безлад, розруха, розкидані по підлозі та розірвані книжки. Ми зібрались із силами, а як інакше, і почали приводити все до ладу», – ділиться Галина Нежинська.

До бібліотеки не лише за книжками

З 1 січня 2023 року в Херсоні відкрили перші 5 бібліотек. Пізніше — ще 6. Деякі книгозбірні дивом вціліли й одразу могли відновити роботу для відвідувачів.

За місяці окупації люди скучили за бібліотеками і одразу приходили до закладу. Джерело: Херсонська централізована бібліотечна система

«Ми поступово запрошували до книгозбірень наших читачів. Було видно, що вони скучили за літературою, за живим спілкуванням. Додаючи проблеми зі світлом, а й відтак з інтернетом, книжки знову стали популярними. Бібліотеки відновили клуби за інтересами для дорослих і дітей, кінопокази фільмів, розмовні клуби. Інтерактивні заходи об’єднали громаду міста, незважаючи на постійні обстріли та розташування в місті на лінії фронту», – додає директорка Херсонської бібліотечної системи Галина Нежинська.

Життя у бібліотеках вирує. Сьогодні – виставка, завтра – весілля, а ще за кілька днів – презентація книжок. Джерело: Херсонська централізована бібліотечна система

Наприклад, Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки стала для херсонців своєрідним хабом, де вони могли взяти шлюб, відновити документи, безоплатно скористатися електроенергією та інтернетом. Працівники активно долучаються до Всеукраїнських флешмобів та акцій. Одні з останніх «Книжки російською – в макулатуру!» та «Застарілу літературу – на допомогу армії». За цей час херсонці принесли понад 6000 книжок.

«Майже щодня хтось з херсонців заходить і цікавиться, чи ще можна долучитися? Ми приємно вражені свідомістю людей. Деякі приносять величезні пакети старих російськомовних книжок, бо вони тільки захаращували полиці, балкони, гаражі та дачі. Це приклад того, як за допомогою паперового непотребу можна наближати нашу Перемогу. Адже всі зібрані кошти від проданої макулатури будуть спрямовані на потреби ЗСУ», – розповідає очільниця управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська.

Російську літературу на макулатуру приймають і досі. Тож, звертайтеся і очищуйте свою квартиру від мотлоху. Джерело: Галина Нежинська

Мінібібліотеки у бомбосховищах

Ініціативна група активної молоді відкрила вже 24 міні-бібліотеки в укриттях Херсона. Ідея проєкту «Book Shelter – книга у кожен дім» виникла під час навчання команди в Одесі у рамках програми від Міжнародного республіканського інституту.

«Під час навчання викладач розповів про кейс з книжковими полицями в укриттях. Ми з командою подумали, проконсультувались з фахівцями, представниками влади і побачили, що це справді необхідно для нашої Херсонщини, – розповідає координаторка проєкту Марина Чижова. – Мені боляче бачити, як знищували наші книжки, як руйнуються бібліотеки. «Book Shelter – книга у кожен дім» дозволяє зберегти книжковий фонд без додаткових логістичних проблем, а бібліотекам бути ще ближчими до людей».

В укриттях активна молодь встановила стелажі, які заповнила різними книжками, що передали з фондів пошкоджених бібліотек. Дитячі книжки, енциклопедії, посібники, цікаві факти про тварин, рослини, автівки – лише мала частина літератури, що вже представлена у мінібібліотеках.

«Спочатку нам допомагала бібліотека імені Олеся Гончара, потім підтягнувся колектив бібліотеки імені Лесі Українки. Вони надають нам різні книжки українських, британських, німецьких та інших авторів. Література у нас виключно українською. Намагаємося комбінувати літературу за віковою категорією, жанрами, щоб кожен зміг знайти для себе щось цікаве. Але за умовами пожежної безпеки в одному укритті можемо залишити лише 50 книжок. Ми дотримуємося цих правил», – каже членкиня ініціативної групи Аеліта Горбунова.

Книжки у сховищах встановлюють на спецполичках. Взяти їх може кожен, але після читання бажано повертати на місце. Джерело: Марина Чижова

У рамках проєкту молодь спільно з представниками влади започаткували акції «Вільні читають українською» та «Один студент – одна книжка для Херсонщини». Таким чином вони хотіли змотивувати херсонців, які евакуювалися у різні частини світу, допомогти зібрати книжки для жителів рідного міста.

«Обов’язкова умова – книжки мають бути українською чи англійською мовами. Також просили не надсилати літературу російських авторів. Ми за українське, ми популяризуємо українське, – наголошує Марина Чижова. – Відгукувалися не лише родини, а й благодійні організації. Зокрема, 600-700 книжок передала команда «Культурні сили України». Всі книжки класні, у гарному стані. Є дитячі, пізнавальні, історичні. Дякуємо за таку підтримку!»

Величезні коробки з книжками і досі передають до Херсона, аби розширити мережу «Book Shelter – книга у кожен дім». Джерело: Марина Чижова

Час від часу команда проводить для дітей і різні пізнавальні заходи. Один з них нещодавно присвятили Дню дитячої книги, до якого долучилися десятки дітей разом з батьками.

Вдячні херсонці надихають організаторів

Команда активної молоді систематично отримує запити від жителів будинків, голів ОСББ з проханням провести цікаві, пізнавальні заходи для дітей та поповнити книжкову полицю новою літературою.

«Ми радіємо, що наш проєкт так сподобався людям. Це означає, що ми на правильному шляху, що нашим херсонцям це дійсно потрібно. Тим більше, що в будинках є люди, у яких немає ані інтернету, ані телевізору», – каже координаторка проєкту Марина Чижова.

Серед тих, хто радіє відкриттю бібліотеки в укритті,  херсонка Ольга. Вона систематично приходить з онуком за новими книжками. Враховуючи складну ситуацію в місті, йти до бібліотек не завжди безпечно, а постійно купувати книжки немає можливості.

«Онук обожнює казки, абетку, комікси теж. Поки читати не вміє, але дуже подобається слухати. Такий проєкт – дуже необхідний, бо під час повітряної тривоги ми чи не щодня спускаємося у сховище, і книги допомагають відволіктися. Також увечері я беру новеньку книжку, щоб почитати перед сном», – розповіла пані Ольга.

Активна молодь зустрічається і з малими херсонцями, аби провести цікаві заходи та подарувати моменти радості. Джерело: Марина Чижова

А ось херсонка Яна приводить у бібліотеку під землею своїх доньок та племінника. Жінка про новий проєкт дізналася від сусідів, тож вирішили побачити все наживо.

«Тішуся, що сучасним дітям цікаві не тільки гаджети. Нехай читають, розвиваються. Війна обов’язково закінчиться, а наші діти будуть зі світлим майбутнім. Хтось має підіймати Україну, розвивати нові сфери, напрямки», – каже пані Яна.

На 24 бібліотеках у сховищах, що функціонують в Херсоні, молодіжна ініціативна група зупинятися не збирається. Вони вже співпрацюють з представниками влади в селах, районах, аби і там створити такі осередки. Мріють реалізувати подібний проєкт і на лівобережній частині Херсонщини після її визволення від російської окупації.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *