«Все, що ми наживали роками – знищили в один момент. Наша домівка вистояла окупацію Херсона, вистояла щоденні обстріли, але підрив Каховської ГЕС видався страшнішим і буквально за кілька годин вода змила все. Тепер про наш затишний дім є лише спогади…»
Саме так розмову починає херсонка Галина Соколовська. До повномасштабного вторгнення жінка разом з чоловіком та маленьким сином Сашком проживали на Нафтогавані, поступово робили ремонт і мріяли, як виглядатиме їх оновлена оселя.
З перших годин повномасштабного вторгнення родина Соколовських розуміла, залишатися вдома на Нафтогавані їм небезпечно. Якщо окупанти зайдуть до міста, то зрадники можуть розповісти про всі добрі справи Галини та її чоловіка для української армії. Зокрема, про те, що вони з 2014 року активно їздили на схід України та допомагали нашим захисникам.
«Ми розуміли, якщо залишимося, то опинимося на підвалі або будемо закатовані. А так ризикувати ми не могли, адже на руках у нас маленький син Сашко, якого ми взяли з будинку малютки під опіку напередодні війни. Хлопчик майже помирав, бо мав цілу купу захворювань і потребував постійного медичного обстеження. Тоді ми зібрали базові речі та переїхали в село Клапаї, що між Чорнобаївкою та Киселівкою. Зізнаюся, що солодко нам там не було. Але у нас був свій партизанський рух і ми допомагали українським військовим бити росіян. Коли ЗСУ звільнили Херсон, то у нас не було часу, щоб їхати на Нафтогавань, збирати речі та виїжджати. Ми просто вилетіли на автівці до Києва, щоб обстежити дитину і знайти прихисток. Думаю, ви розумієте, що всі наші речі так і залишилися в тій квартирі на першому поверсі, яку затопило», — розповідає пані Галина.
З того моменту і до сьогодні родина проживає у Бучанському районі Київської області, проте систематично відвідує Херсон з вантажами гуманітарної допомоги.
Гуманітарна допомога херсонцям, яку доставляє в місто родина Соколовських
Пустіть в наш дім…
Коли Галина з чоловіком дізналися про підрив росіянами Каховської ГЕС, то одразу зрозуміли, що їх квартиру вода не омине, а навпаки — оселю затопить у перші години, адже розташована вона у 200 метрах від води.
«О 5.00 мені зателефонували сусіди та сказали, що в підвал будинку на Нафтогавані швидко прибуває вода і вже вона по кісточку. Вони питали у мене, що їм робити і як діяти, бо виходити з підвалів та перебиратися на верхні поверхи небезпечно через постійні обстріли. Я звернулася в ДСНС, але вони тільки мали виїжджати з Миколаєва. Чим і як вони могли допомогти? Тоді я почала телефонувати друзям і прохати, щоб вони вивезли людей з Нафтогавані в інші райони», — каже херсонка.
Як тільки вдалося вирватися з роботи, Галина разом з чоловіком направилися з Київщини до Херсона. Вони одразу їхали з гуманітаркою, аби не тільки оцінити стан житла, а й допомогти постраждалим. 17 червня родина була в місті. Проте родину не пропустили в мікрорайон «Корабел», аргументуючи постійними обстрілами та не дообстеженням ситуації з боку спеціалістів. Дійсно, велика вода принесла на Острів чимало небезпечних предметів.
«Коли я телефонувала до представників влади, то наголошувала їм, що людей треба пускати додому. І ми не можемо чекати, коли дійде до нас комісія. Бо станом на середину липня її там і близько не було на Нафтогавані. А чим більше квартири, будинки стоять зачинені після цього затоплення, тим менша ймовірність відновлення. Як ми їхали з чоловіком додому, то одразу везли із собою помпи та інше обладнання. Ми розраховували на те, що зможемо все вигребти, висушити та ще допомогти іншим людям. Але нам сказали, якщо зайдемо без комісії, то потім не отримаємо компенсації від держави. Це був шок, тож ми вирішили почекати», — зізнається волонтерка.
Наша квартира — суцільний жах
Вперше на Нафтогавань родина потрапила через три тижні після затоплення. Херсонка не могла стримати сліз та емоцій після побаченого. Жінка скаржиться, що на кінець червня дороги досі були не розчищеними, їхати було дуже небезпечно.
А дійти до власної квартири вдалося лише з другої спроби. Адже через воду двері зіпсувалися, набухли і їх довелося буквально розкопувати та виривати. Жахливий сморід та вщент зіпсоване майно — цю картину перед очима жінка запам’ятає назавжди.
«Перше враження кошмарне. Одразу побачила, що в одній з кімнат натяжні стелі провисли під тиском води. У нашій квартирі ми залишили все: і техніку, і одяг, і документи, і фотоальбоми з книжками. Але зараз це все треба викинути на сміттєзвалище. Бо воно стільки часу пролежало в брудній воді. Колись у квартирі були натяжні стелі, ламінована підлога, дерев’яні панелі на стінах. Шафа-купе взагалі розкисла і склалася, навіть полички, а весь посуд, який був там просто розбився. Наш диван вимок і просочився річковим брудом, а зараз ще і додалася пліснява. Пропало геть усе», — додає Галина Соколовська.
Із сумом жінка згадує і про ванну кімнату, від якої майже нічого не залишилося. З нами ділиться, перероблювати треба все, але чи витримають стіни?
«Бойлер та пральну машинку не знайшла у ванній кімнаті. Чоловік сказав, що машинка виплила в коридор. Вся плитка, ванна, унітаз та інші речі брудні. Це неможливо відмити, бо дуже довго воно стояло у воді, дуже довго воно було у закритому приміщенні. Особливо тяжко коли розумієш, що перед лютим 2022 почали робити ремонт. Більш того, частково зробили та закупили все, щоб робити далі, а ця погань зламала всі плани. Ось чесно, я не знаю чи вистачить сил все це знов привести до ладу. Поки руки опускаються. А ще й до комісії нічого робити не можна. Ось як так?», — розповідає жінка.
До оселі Соколовських вже приходили працівники поліції. Вони зафіксували стан квартири, та нанесені збитки та надали рекомендації, куди родині варто звертатися далі. Також наголосили, що обов’язково треба дочекатися комісії, але коли вона буде – ніхто не знає.
«Все робиться дуже довго, великі черги, відсутні якісь документи в базі даних та постійні сварки. Якщо не маєш ксерокопій паспорта та свідоцтва на власність житла, то заяву в райвідділі не приймуть. Ми з чоловіком ходили до Корабельного. У таких чергах ви можете простояти день, а можете і більше. При цьому не забувайте, що Херсон постійно обстрілюють і інколи не знаєш, чи дійдеш ти до того кабінету. Якщо все добре, то отримаєш витяг і треба очікувати комісію», — наголошує херсонка.
Спіймати комісію та отримати виплати ще той квест
Комісія дуже повільно доходить до людей і причини різні. Основна – постійні обстріли міста. Чимало сил довелося витратити херсонці Олені Маляренко, аби зібрати купу документів і дочекатися комісії. Раніше команда «Херсон плюс» розповідала історію пані Олени та як за лічені години до повного затоплення власної оселі їй вдалося врятуватися. (https://khersontv.com/dim-skhozhyj-na-dno-richky-tilky-zamist-ryb-plavaie-tekhnika-ta-knyzhky-istoriia-pidtoplennia-vid-khersonky-oleny-maliarenko/).
«Ще в червні я звернулася до поліції, де отримала витяг. З документом пішла до соцслужб, де написала заяви на обстеження помешкання та на отримання всіх можливих допомог. Також після кількох спроб мені вдалося відправити заявку на обстеження квартири державною комісією через додаток «Дія». Я ще зверталася до ЦНАП і там мені сказали, що дійдуть, як буде моя черга», — розповідає жінка.
На початку серпня Олена Маляренко все ж дочекалася представників комісій, які провели обстеження і висловили свої думки.
«Представники міської комісії сказали, що будинок відновити можливо, але треба робити капітальний ремонт. А ось представники державної комісії порекомендували мій будинок під знесення, бо відновлення обійдеться занадто дорого. Вони питали, чи є у мене житло і пропонували тимчасовий прихисток. Також повідомили, що має бути державна програма, в рамках якої постраждалим від підтоплення видадуть кошти на купівлю квартири або просто нададуть постійне житло. Але я все ж сподіваюся, що будинок зможемо відновити, — каже Олена Маляренко. — Мої добрі знайомі допомогли мені очистити оселю, а зараз оббивають зі стін цемент та інші матеріали. Треба максимально очистити стіни, дати їм просохнути. Бо, якщо залишити це все, то починає розростатися пліснява.»
Більше того, жінка отримала частину обіцяної фінансової допомоги. Та чи витратила вже?
«Я отримала 5 000 гривень від міста, 5 000 гривень від міжнародної організації і вже 2 000 гривень як внутрішньо переміщена особа. Я знаю, що ці кошти виділяють на будівельні матеріали, але в мене не має місця де складати. Моя квартира знаходиться в небезпечному районі Херсона де постійно йдуть обстріли. Люди, які більш мужні та вперті, вже ремонтують. А я боюся, що зараз вкладемо гроші, буде приліт і знову одні руїни», — наголошує пані Олена.
Серед тих, хто дочекався комісію і поступово очищує свій будинок після затоплення і херсонка Ольга Цілинко. До підриву ГЕС у родини був великий двоповерховий будинок у районі вулиці Чайковського, натомість велика вода зруйнувала все.
«У нашому будинку був повністю затоплений перший поверх і половина другого. Також варто враховувати, що у нас немає центральної каналізації, а лише вигрібні ями. У воді з фекаліями техніка, меблі, особисті речі простояли два тижні. Коли ми потрапили до будинку, то побачили справжній жах – брудні речі просто плавали між кімнатами, — каже співрозмовниця. — Був жахливий сморід від речей, від холодильника, де зберігалися продукти. Також у мене твердопаливне опалення і в дворі залишалися брикети. Вони розбухли і мені довелося викликати вантажівку, щоб це вивезти.»
Фото затоплених будинків не передають той сморід, який там стоїть.
Херсонка розуміла, черги на обстеження будинків будуть шалені. Тож, як тільки вдалося потрапити додому, пані Ольга звернулася до працівників поліції, де писала заяву та отримала витяг з ЄРДР.
«Ми не заходили до будинку, поки не приїхали правоохоронці, бо вони мали все зафіксувати і тільки потім можна все вигрібати. Коли вони детально все виміряли, описали, мої знайомі допомагали мені привести до ладу територію, а я пішла оформлювати статус ВПО. Ще одна проблема – я купувала будинок до 2013 року і даних в реєстрі не було, то доводилося ще вирішувати питання з нотаріусом. І тільки потім подавати весь пакет документів до Корабельної районної ради, щоб отримати допомогу. А ще в ЦНАП, щоб написати заяву на обстеження. Аби пришвидшити процес обстеження, я від ранку приходила на підтоплену вулицю і чекала, коли до когось прийде комісія. Так і вийшло, я їх просто виловила і вимолила, щоб зайшли у мій будинок і обстежили. Це справді ще той квест», — каже херсонка.
Зі слів пані Ольги, загальна сума її збитків через підтоплення за розрахунками комісій – 1,5 млн гривень. І це лише будівельні роботи, не враховуючи все майно. Та максимально родина зможе отримати 200 тисяч компенсації від держави. Чи можна за ці кошти відновити будинок?
«На підставі складеного комісією акту я мала підписати чек-лист. Але, коли я почала перечитувати, то побачила хибну інформацію: вони не вказали, що на другому поверсі треба замінювати паркет, переплутали ванну з душовою кабіною та інше. Я написала свої зауваження і все підписала. Наразі ми лише отримали одну з чотирьох фінансових допомог. Так як у нас родина з трьох членів, то надали нам 15 000 гривень. Виплати для ВПО очікуємо», — наголошує жінка.
Ольга Цілинко переймається, як виживатимуть восени та взимку, адже наразі її родину приютили знайомі, а коли повернеться жити у свій будинок – невідомо.
Який алгоритм фіксації збитків?
І таких постраждалих херсонців через підрив Каховської ГЕС тисячі. І якщо в одних людей вода дійшла тільки до двору, то в інших — затопила будинки по дахи. Аби розуміти наслідки, збитки підтоплення, міська та обласна влада закликала людей звертатися до районних у місті рад, Центру надання адміністративних послуг.
Зараз в громадах Херсонської області разом з представниками влади фіксують збитки 55 фахівців з 6 областей України.
Журналісти «Херсон плюс» поцікавилися у керівництва Херсонської міської військової адміністрації, як постраждалим від затоплення херсонцям зафіксувати та правильно зареєструвати збитки, на які суми вони можуть розраховувати та що робити, якщо документи зіпсувалися?
По-перше: факт підтоплення фіксують працівники поліції. Можна зателефонувати на лінію «102» або звернутись особисто. Вони оглянуть житло та зафіксують факт пошкодження майна. Також отримайте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
По-друге: звертаєтеся до ЦНАПу (вулиця Потьомкінська, 97) та подаєте заяву, аби на об’єкт виїхала комісія та зафіксувала факт пошкодження.
По-третє: ті власники, які подають заяву через портал «Дія» (https://diia.gov.ua/), можуть подати одразу дві, а саме: про пошкоджене майно та про отримання компенсації. Це навіть доцільніше робити одразу, щоб комісія виїжджала на об’єкт один раз, бо для нарахування компенсації, заповнення чек-листа необхідний актуальний акт.
«Черга для обходження представниками комісії визначається електронною системою. Комісія здійснює обстеження щодня, за попередньою домовленістю із власником, або довіреною особою щодо його присутності на об’єкті. Попередньо за телефонами, зазначеними у зверненні, телефонують співробітники та узгоджують дату та час приходу комісії. За паперовими заявами складаються план обстежень. Із власниками також попередньо узгоджують дату та час виїзду комісії», — розповідають в міській військовій адміністрації.
Зверніть увагу! Під час складання акту підтопленого житла обов’язково мають бути внесені такі дані:
– дата складання акту (число, місяць, рік);
– місце складання (адреса будинку, квартири);
– прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
-прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) житла, що зазнало шкоди;
– характер підтоплення та його причини;
– завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
– висновок комісії щодо причин підтоплення.
Крім складання акту, не забувайте детально зафіксувати на фото та відео пошкодження, завдані вашому майну підтопленням квартир чи будинку. Тільки після цього можна прибирати, розбирати завали, ремонтувати.
На яку допомогу можна розраховувати?
Відомо, що постраждалі від підтоплення можуть розраховувати одразу на кілька різновидів допомог.
Програма «єВідновлення»: херсонці можуть отримати до 200 тисяч гривень. Власнику або співвласнику пошкодженого майна необхідно подати заяву в паперовій або електронній формі на компенсацію. Заяву у паперовій формі можна подати через ЦНАПи, органи соцзахисту населення або нотаріусів. Для цього треба надати оригінали наступних документів: паспорта, ідентифікаційного коду, документи на нерухоме майно.
Електронну форму можна подати через портал «Дія». Для цього необхідно відкрити «Дію», далі вкладку «Послуги», а потім вкладку «єВідновлення» (https://erecovery.diia.gov.ua/).
УВАГА! Якщо відомості про об’єкт нерухомого майна відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно — це житло, придбане до 2013 року, слід звернутися до ЦНАПу чи нотаріуса, щоб отримати відповідний витяг.
Державна допомога 5000 гривень: її надають з розрахунку на кожного члена родини, які на момент затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС проживали в населених пунктах, які постраждали внаслідок підтоплення.
До 31 жовтня 2023 року треба звернутися до органу соціального захисту населення за адресою фактичного місця проживання із заявою та документами:
– документ, що посвідчує особу/єДокумент;
– ідентифікаційний код;
– свідоцтво про народження дитини;
– довідку з реквізитами розрахункового рахунку, відкритого у банківській установі на ім’я заявника.
Допомога надходить на банківську картку або ж на поштове відділення.
Міжнародна допомога 6600 гривень: допомога надається херсонцям, які на момент затоплення проживали в населених пунктах, що постраждали внаслідок підтоплення. По 6600 гривень надають на кожного члена родини.
Для оформлення одному з членів родини треба звернутися до органу соціального захисту населення за адресою фактичного місця проживання з відповідною заявою. До заяви треба надати документи на себе та членів родини, які претендують на таку допомогу:
– документ (копія документа), що посвідчує особу;
– ідентифікаційний код (або копія);
– свідоцтво про народження дитини.
Документи також можна передати через представника відповідної військової адміністрації.
5000 гривень в рамках програми «Соціальний захист»: допомогу надають з розрахунку на одне підтоплене житло, а не на кожного мешканця чи співвласника вказаного житла.
Отримати вказану допомогу можна наступним чином: власник або співвласник житла має звернутися до районної у місті Херсоні ради, на території якої розташований його будинок і отримати довідку, яка підтверджує факт підтоплення. Потім до управління праці та соціального захисту населення цієї ж ради подати документи для отримання одноразової грошової допомоги, а саме:
– заяву на ім’я керівника Херсонської міської військової адміністрації на отримання вказаної грошової допомоги;
– раніше отриману довідку, що підтверджує факт підтоплення нерухомого майна;
– копію документа, що посвідчує особу;
– копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
– копію документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно, яке зазнало підтоплення;
– довідку з реквізитами розрахункового рахунку, відкритого у банківській установі на ім’я заявника.
Вказані документи можна подати також через представника, повноваження, якого посвідчені нотаріально.
Херсонці поступово отримують допомогу
У Херсоні та на деокупованій частині Херсонської області поступово проводять обстеження підтоплених будівель та складають відповідні акти. Про це заявив начальник Херсонської військової обласної адміністрації Олександр Прокудін.
«Станом на 29 липня фахівцям вдалося обстежити 1 885 підтоплених будівель та скласти 1 643 акти. Нараховано компенсації для 173 постраждалих. У Чорнобаївці склали 17 чек-листів на загальну суму більш як 7 мільйонів гривень. У Білозерській громаді склали 72 чек-листа, сума виплат за якими – понад 15 мільйонів. У Херсоні складено 84 чек-листа, розмір виплат ще прораховується. В області працює реєстр знищеного та пошкодженого майна, в який внесли 6 326 об’єктів. Також створили 46 комісій, які розглядають питання щодо нарахування компенсацій», — наголосив Олександр Прокудін.
Щодо виплат, то одні родини вже отримали компенсації, а інші — в стані очікування.
«Нині заявки на виплати з державного бюджету подали 14620 людей. Кошти отримали – 9427 людей на загальну суму понад 47 мільйонів гривень. Окремо від цих виплат надається допомога з обласного бюджету. Виплачуємо по 5000 гривень на родину. Уже маємо 1850 заявок, з них 491 – виплатили кошти. Також грошову підтримку можна отримати з місцевих бюджетів. Загалом 521 постраждалий житель Білозерської, Чорнобаївської, Дарʼївської, Калинівської, Тягинської та Херсонської громад отримав виплат на майже 4 млн грн. Міжнародні організації виплатили допомогу 4115 жителям Херсонщини на загальну суму понад 27 млн грн», — додав Олександр Прокудін.
Автор: команда «Херсон плюс»
