Коли людина дивиться в очі смерті, їй потрібно у щось вірити. Тому воїни АТО тримають ближче до серця свої обереги – дитячі малюнки та листи, котрі уже два роки старанно пишуть діти зі всієї України. Воїн з позивним “Лєший” пройшов усі кола східного пекла, у знищених селах, і в Донецькому аеропорті, під кулями, коли гинули бойові побратими, з ним завжди був дитячий лист, написаний невідомою дівчинкою захиснику Вітчизни. “Лєший” вірив, що цей лист, розірваний під бронежилетом, намочений під дощем вберіг його, коли гинули друзі. Бійцю пощастило повернутись до родини живим. Побачивши власну доньку, Сергій Олексійович згадав про ще одного свого маленького янгола-охоронця. Та вирішив розшукати невідому дівчинку з Каховки, чиї слова підтримували його у важкі години.
Коментарів немає
