Допомога ЗСУ як метод реабілітації. Херсонські діти з аутизмом на передовій волонтерства

Війна, евакуація, вибухи негативно позначилися на психічному стані наших дітей. Тож, як тільки нам вдалося вибратися з окупації і вирішити питання з житлом, одразу прийнялися за їх реабілітацію. Зранку уроки, а ввечері футбол, малювання, гімнастика – намагаємося зробити все, аби вони були зайнятими і не сумували за Херсоном. Нам важко, а дітям важче вдвічі чи втричі. Ми маємо бути підтримкою для них зараз як ніколи раніше», – ділиться з нашими журналістами херсонка Наталія Гайдай.

Херсонка Наталія Гайдай – координаторка проєкту реабілітації дітей з інвалідності в громадській організації «Особливий всесвіт» та мама дівчинки-підлітка з аутизмом. Жінці вдалося евакуюватися з тимчасово окупованого Херсона до Івано-Франківщини. Саме там зараз спільно з іншими херсонськими родинами, які мають на виховані дітей з інвалідністю, волонтерять і допомагають Збройним силам України.

Вдруге забрали дім…

Російська техніка, вибухи за вікном – для родини Наталії Гайдай це все вже знайомо, адже у 2014 році окупанти аналогічно «завалилися» у Крим та забрали як нормальне життя, так і свободу місцевих жителів. 24 лютого 2022 рік і все спочатку…

Коли в Херсон зайшла російська армія та почала нишпорити по місту, перевіряючи в херсонців документи, я вирішила, треба евакуюватися. У нас була не одна спроба виїзду, адже російські військові не випускали навіть евакуаційні автобуси. Нам нічого не залишалося, як сидіти і чекати. У мене було єдине бажання – врятувати життя своїх дітей», – каже херсонка.

Родина тиждень сиділа «на сумках», чекаючи поки автобус заповниться охочими на евакуацію. Разом із Наталією мали їхати й інші сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю. Тоді росіяни так й не пропустили цей автобус з Миколаєва. Пошуки транспорту тривали довго, аж ось неочікуваний дзвінок майже опівночі.

Нам зателефонували десь об 11 вечора і сказали, що виїзд о п’ятій ранку, ще й місце зупинки автобуса виявилося далеким від дому. З собою взяли тільки рюкзаки із документами, мінімальними запасами їжі та найнеобхіднішими речами. Сама поїздка була досить напруженою, ми подолали близько 25 блок-постів росіян. Це напруження спало тільки коли ми виїхали на підконтрольну Україні територію й побачили наших військових. Сльози радості, щастя нас переповнювали», – додає жінка. 

Родина змінила близько сім місць тимчасового проживання: жили в дитсадках, хостелах, гуртожитках. Для херсонців кожен переїзд давався нелегко, враховуючи, що в родині виховується 16-річна Марія з аутизмом. А для таких дітей зміна місця проживання – суцільний стрес.

Життя спочатку на новому місці

Зараз сім’я Гайдай разом з іншими херсонськими родинами, які виховують дітей з інвалідністю, проживають у Тисменицькому хостелі, що на Івано-Франківщині. Житло отримали в рамках проєкту, що реалізує ГО «Особливий всесвіт» з американською організацією Global Autism. 

Коли ми знайшли це житло, то почали скликати інші родини з нашої організації, які жили або в Одесі під обстрілами, або в незадовільних умовах. Ми, як батьки, розуміємо, якщо дорослі можуть потерпіти, то на дітях з інвалідністю це негативно відобразиться. Їм важливо мати свій простір, бути у комфорті та щоб поряд були знайомі люди. Наразі в хостелі проживає 7 херсонських родин, які виховують дітей з аутизмом та із синдромом Дауна», – ділиться пані Наталія.  

Спочатку батьки приділяли особливу увагу реабілітації дітей, аби вони позбулися стресу, пережитого в окупації. З дітьми займалися йогою, дихальними вправами, гуляли в лісі, а найбільше допомогла арт-терапія. 

Допомога ЗСУ – як метод реабілітації дітей з інвалідністю

Коли стан дітей вдалося стабілізувати, то херсонці вирішили допомагати армії, чим можуть. Все почалося з плетіння маскувальних сіток. Наталія Гайдай ділиться, таке заняття до вподоби всім.

Першу сітку, розміром три на чотири метра, плели з порізаного одягу, що принесли працівники хостела та місцеві жителі. Плести сітку допомагали й дітки з інвалідністю. Як завершили, то відправили на позицію мого чоловіка, адже він наразі у ЗСУ і захищає нашу країну від російських військових. Далі ми почали налагоджувати контакти з міськрадою і вже вони нас забезпечували матеріалами для створення наступних сіток. Бо це ж наша спільна справа і працюємо задля перемоги», – каже вона.

Про добрі справи херсонських переселенців дізналися і місцеві волонтери. Тож, поступово стали підкидати команді замовлення на виготовлення нових сіток для українських захисників. Тоді завдяки активній роботі дітей з інвалідністю вдалося сплести ще дві сітки вже 10-15 метрів завдовжки. 

Плести сітки не складно, але це дуже монотонна робота, що займає тижні часу. Однак усі розуміли для чого та кого вони це роблять. Діти також це знали, тому до роботи ставилися із відповідальністю та запалом. Поступово ГО «Особливий Всесвіт» нарощує масштаби і вже крім сіток виготовляє «кікімори». Це такі засоби маскування для розвідників та снайперів. Після виготовлення вони відправляються до волонтерів у Івано-Франківськ.

За 4 тижні херсонцям вдалося сплести 2 «кікімори» для українських захисників. З нами живе дівчинка з аутизмом. Вона дуже сумує за Херсоном і скоріше хоче додому. Коли ми плели сітки, вона говорила: «Херсон – вузлики – Херсон». Тобто дівчинка розуміє, якщо вона працюватиме над сіткою, то це наблизить звільнення нашого міста. Також вона щодня читає новини й зі смутком говорить: «Херсон – російські прапорці». Вона чекає коли повернуться синьо-жовті й нарешті можна буде повернутися додому», – розповідає Наталія. 

Не сітками єдиними херсонські діти з інвалідністю підтримують Збройні сили України. Нещодавно вони були учасниками благодійного ярмарку, під час якого вдалося зібрати майже 3 000 гривень.

Ми вирішили зробити яскраві листівки та інші дрібнички у патріотичному стилі. А потім згадали, що у нас ще залишилися нові футболки від волонтерів, тоді закупили спеціальні фарби і приступили до малювання. Звичайно ж, вони були розмальовані у патріотичному стилі. Дітям тоді дуже сподобався той процес, бо ми їм пояснювали, що зараз малюємо, продаємо і збираємо кошти для тих, хто звільняє наш Херсон від окупантів. Якщо проводитимуться ярмарки, обов’язково ще будемо долучатися», – запевняють в ГО «Особливий Всесвіт».

Та попри активне життя на Франківщині, родини мріють про повернення в мирний український Херсон. Планують як і раніше реалізовувати там проєкти, долучатися до різноманітних заходів і жити у мирі.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.