Україна славиться родючими ґрунтами та гарними врожаями. Принаймні так було до повномасштабного вторгнення. Через бойові дії в країні забруднені понад 10,5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. За попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, війна завдала шкоди українським ґрунтам на понад 19 мільйонів гривень. Тож фермери не лише у пошуку техніки для розмінувань та рекультивації, а й фахівців з якісним добривом, яке допоможе відновити родючість ґрунтів.
Фермери деокупованої Бериславщини розгрібають наслідки повномасштабної війни. Джерело: «Суспільне.Херсон»
На прикладі проєкту «Worm Net» від херсонської екоактивістки, громадської діячки Оксани Прохорової ми розкажемо, як відновити українські чорноземи без використання іноземних добрив та тон хімічних речовин. Все, що знадобиться – червоні каліфорнійські хробаки та органічні відходи. Що більше, жінці вдалося релокувати свою справу – ферму з хробаків – з-під обстрілів у Херсоні на Київщину та масштабувати її.
Ферма для хробачків – вдалий експеримент
Мінімум відходів та максимум користі – саме за таким принципом вже понад 10 років розвиває власні проєкти Оксана Прохорова. У Херсоні, а зараз вже й у Києві жінку знають як екоактивістку та голову громадської організації «Генеруюча платформа Добробуд». Ще задовго до повномасштабного вторгнення вона шукала різні варіанти, аби покращити стан навколишнього середовища, зокрема і ґрунтів.
Одні з перших спроб отримання органічного добрива за допомогою роботи хробаків. Джерело: Оксана Прохорова
З 2013 року Оксана Прохорова займалася переробкою біомаси в альтернативне паливо. На Херсонщині вона налагодила технологію заготівлі очерету та його переробки у паливні брикети!
А вже під час коронавірусного карантину вирішує створити на подвір’ї вермиферму (від англ. worm – хробак), аби отримувати власне органічне добриво. Цей інноваційний підхід не тільки ефективно перетворює органічні відходи в багатий поживними речовинами біогумус для удобрення сільськогосподарських угідь, але й сприяє сталим практикам поводження з відходами.
«У мене з’явилася ідея локальної переробки біомаси, а саме харчових та органічних відходів, за допомогою червоного каліфорнійського хробака. Я самостійно почала вивчати цю тему, що для цього треба, які умови маємо створити. На власному подвір’ї побудувала невеликий модуль з вертикальною фермою для хробачків і отримала перший вермикомпост шляхом переробки», – розповідає Оксана Прохорова.
Шляхом ярусного розміщення хробаки утилізують максимальну кількість органічних відходів на мінімальній робочій площі. Тому за два роки експерименту у Херсоні жінці вдалося побудували три модулі і створили три логістичні маршрути. Кожен із них має свою історію та особливості.
«Перший модуль почав свою роботу з обслуговування приватного житлового сектору. Молоді мами допомогли мені з організацією збору харчових відходів і реалізацією добрива. Другий модуль встановили на промисловій базі з офісним центром. На базі працювала варенична з обідами для працівників. Цей заклад став першим постачальником харчових відходів. Третій модуль встановив один із наших робітників, який мав власний продуктовий магазин і зацікавився можливістю додаткового заробітку. Ми навчили його доглядати за хробаками та охоче долучили до нашої мережі», – згадує пані Оксана.
Побутовий вермікомпостер із стартовим субстратом вермікультури. Відмінна якість гумусу для власних потреб. Джерело: Оксана Прохорова
Навіть під час повномасштабного вторгнення Оксана Прохорова продовжувала підтримувати вермиферму. А коли довелося виїхати з тимчасово окупованого Херсона, то ними опікувався її знайомий. Консультувати та спостерігати за розвитком вдавалося за допомогою відеозв’язку. А після звільнення Херсона екоактивістка знайшла можливість релокувати бізнес до селища Калинівка, що на Київщині.
«У травні 2022 року наша організація отримала патент на корисну модель – спосіб розведення технологічного дощового черв’яка з отриманням біодобрива. Виграли грант на релокацію власної справи з Херсона на Київщину. Тоді вистачило 10 000 гривень, аби перевезти половину хробаків та розпочати все з нуля. Всі на пошті були шоковані, бо ще такий товар вони не перевозили. Також у Києві виграли грант від швейцарського уряду на закупівлю обладнання. Наразі у нас вже 200 кілограмів хробаків і на цьому зупиняти свій проєкт не збираємось», – ділиться екоактивістка з Херсона.
Хробаки відновлюють ґрунти
Ще до повномасштабного вторгнення ґрунти перебували не в найкращому стані, розповідає експерт-дорадник з агрономії Микола Биков. Чоловік має актуальні дослідження науковців. А пов’язують це з великою кількістю пестицидів, які використовують фермери для кращої врожайності. Наразі проблема куди глобальніша, адже боєприпаси, міни, знищена військова техніка містять токсичні речовини: свинець, ртуть і тротил. Навіть, коли війна в Україні закінчиться, ці важкі метали й вибухові речовини залишаться у ґрунті. Натомість на якість врожаїв це поки що не впливає.
«Мати здоровий ґрунт – це одне з важливих завдань агрономії, а компост є одним із ключових факторів оздоровлення ґрунту. Наприклад, в органічному виробництві обов’язкова вимога – покращення ґрунтових властивостей, це вимагається під час проведення сертифікації. Для виробників органічної продукції вермикомпост є важливим фактором отримання стабільних врожаїв, а отже – й прибутків. Вермикомпост потрібен ще й мікроорганізмам, які живуть у ґрунті. Даючи поживу для черв’яків, грибів, бактерій у ґрунті, ми його покращуємо та збільшуємо цінність, і тому отримуємо стабільні врожаї в наступні роки», – розповідає Микола Биков.
Наразі більшість фермерів деокупованих населених пунктів займаються розмінуванням полів, прибирають від залишків техніки та іншого сміття. А ось про вермикомпост їм варто подумати вже під час обробки ґрунтів. Чому ж не лише власникам дач, а й фермерам для відновлення ґрунтів та масштабування варто обирати саме вермикомпостування? Оксана Прохорова називає чотири основних переваги.
«Вермикомпост допомагає наситити ґрунт поживними речовинами в п’ять разів швидше. Допомагає зберегти та утримати воду шляхом покращення структури ґрунтової екосистеми. Збільшує врожайність на 25% завдяки покращенню засвоєння поживних речовин рослинами. А також прискорює проростання насіння на 30% завдяки створенню оптимальних умов», – наголошує громадська діячка.
Як перетворити залишки агропродуктів в родючий ґрунт? Лише додати наших хробачків. Джерело: Оксана Прохорова
Коли черв’яки пропускають органіку через свій кишковий тракт, знезаражують її, зв’язують важкі метали, очищують, збагачують, вирівнюють кислотність – і на виході ми отримуємо добриво в землі. Коли вони рухаються в ґрунті, фактично перекопують його. І на думку Миколи Бикова, тоді не треба вносити мінеральні добрива та засоби захисту. Worm Net – унікальний проєкт, яких майже немає в Україні та дуже мало у світі. Зі слів експерта, в Україні застарілий рівень поводження з органічними відходами. Якщо порівнювати з іншими країнами, то ми застрягли ще у XIX столітті.
«Чому люди не хочуть сортувати органічні відходи? Бо від них постійно є неприємний запах. З відходів виділяється аміак, метан, тому людям некомфортно зберігати це на балконі чи біля будинку. В свою чергу Оксана Прохорова розробила бокси, пройшла сертифікацію, перевірила чи все безпечно, навіть має деструктор органічних відходів. Її напрацювання дозволяють прибрати запах під час вермикомпостування, що є шансом для масштабування таких ферм у громадах на базі ОСББ, шкіл, садочків чи інших закладів», – каже пан Микола.
Маємо ось такі вулики для наших хробаків. Там вони працюють і перероблюють всі рештки в добриво. Джерело: Оксана Прохорова
Позиція «Не треба вермикомпост, тож і сортувати не буду» – не підходить. Оксана Прохорова і Микола Биков переконують, якщо ж не сортувати органічні відходи та не використовувати з розумом, то вони стають джерелом забруднення ґрунту, води та повітря.
«Харчові відходи, потрапляючи на звалища, виділяють шкідливі гази, що призводять до парникового ефекту, а також блокують можливість переробки неорганічних відходів у вторинну сировину. Якщо ми будемо використовувати залишки зелені, овочів, фруктів, кави та інші з розумом, то від цього для нас лише плюси. Наприклад, маємо вермикомпост для покращення стану ґрунтів та знижуємо навантаження на сміттєзвалище, бо органічні рештки складають 40% від загальних відходів», – переконує пані Оксана.
Зі 100% відходів отримуємо 70% добрива
Хробакам можна згодовувати різні органічні відходи, які зазвичай знаходяться в побуті або садовому господарстві. Це можуть бути: залишки від фруктів і овочів, лушпиння цибулі та часнику, кавова гуща, хліб, зерно. Та Оксана Прохорова наголошує, треба дотримуватися чітких пропорцій, аби не завдати шкоди хробакам.
«Наприклад, з редису ми вживаємо тільки рожеві плоди, а ось вершечок викидаємо. Так ось ним можна підгодовувати хробаків. Аналогічна ситуація і з помідорами, огірками, кабачками та іншими продуктами, – розповідає пані Оксана. – Хробачок з’їдає вдень 30% від своєї маси. У мене їх 100, тому я маю давати їм 30 кілограмів їжі – органічних рештків. Годую їх одноразово на два-три тижні. Органічні рештки вологі, тож за нашою технологією води не треба додавати. Орієнтовно отримуємо 70% добрива від загальної ваги органічних решток. Далі добриво фасуємо і реалізуємо».
Завжди пам’ятайте, що хробакам не слід давати гнилі або розкладені продукти, а також органічні матеріали, які можуть містити шкідливі хімікати, пестициди або гербіциди. Також важливо контролювати кількість годування, щоб уникнути перенаселення та перевищення швидкості розкладання органічного матеріалу.
Рятує від шкідників весь город
Про те, що вермикомпост від Оксани Прохорової позитивно впливає на ріст рослини, допомагає боротися зі шкідниками, підтверджує і жителька Броварського району Людмила Старжинська. Жінка має дачу із земельною ділянкою 22 сотих. Там щороку вирощує овочі, фрукти, ягоди та різноманітні квіти.
Зі слів пані Людмили, аби отримати гарний врожай – недостатньо обрати перевірені сорти. Також варто звертати увагу на якість добрива, його хімічний склад. Та з цим постійно виникали проблеми, адже більш-менш органічне знайти важко.
«Природні добрива – musthave для фермерів та власників городів. Бо ти оброблюєш рослини, дерева і впевнений, що в результаті через це не матимеш проблем зі здоров’ям. Для мене це дуже важливо, бо мій онук має алергічну реакцію на певні речовини і він їсть цю продукцію! – розповідає Людмила Старжинська. – Також я впевнена в якості природніх добрив і знаю, що непотрібно серед сезону терміново шукати замінники, як це було колись. Рослини гарно їх сприймають, мої дерева та кущі без тлі, маю прекрасний врожай. Хробаки працюють, а я їм довіряю».
За допомогою вірмікомпосту пані Людмила врятувала троянду від тлі. Джерело: Людмила Старжинська
Для свого городу Людмила Старжинська використовує як рідкі, так і сипучі добрива. Жінка розповідає, що рідкими органічними добривами рятує від шкідників та зміцнює дерева, а ось сипучими – овочі та ягоди.
«Коли купувала добрива, то Оксана Прохорова проконсультувала мене. Наприклад, підкормлювати треба під час висадження, посіву та коли дає врожай. Бо в ці періоди основа рослини виснажена, є більший ризик ураження різними шкідниками, – каже господиня. – Для обробки дерев треба 50 мл добрива на 10 літрів води. Для картоплі, огірків, помідорів та інших овочів використовуємо вже меншу дозу. Якщо не дотримуватися рекомендацій, то плід не зав’язуватиметься, а буде одне бадилля».
Наразі вермиферма Оксани Прохорової може забезпечити якісним добривом виключно приватні домоволодіння. Аби налагодити співпрацю з фермерами та поступово відновлювати тисячі гектарів української землі, то 200 кілограмів хробаків замало. Проєкт потребує фінансової підтримки та масштабування. Але, якщо нашим фермерам треба роз’яснення, поради, підтримка щодо сортування та компостування, то пані Оксана готова допомогти. Для неї важливо, щоб таких ферм було більше, щоб використовувати дари природи з користю.
Автор: команда «Херсон плюс»
