Готуємо обіди та роздаємо допомогу: як херсонські волонтери підтримують переселенців та жителів окупованої Херсонщини

Сьогодні збираємо підгузки та продуктові набори для переселенців, а завтра вже долучаємось до завантажування автівки на Херсонщину! Квартири більше нагадують гуманітарні склади, проте наша команда знає для кого працює, і ми розуміємо, що без спільної допомоги переселенцям, людям в окупації не прожити. Разом ми сильніші».

І ось у такому ритмі вже чотири місяці працює громадська організація «Асоціація Української Миротворчої Школи». Попри те, що частина колективу є переселенцями, вони не очікують підтримки від держави, а навпаки намагаються допомогти іншим. Відтак продуктами харчування, засобами гігієни вдалось забезпечити сотні переселенців в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. А також систематично підтримувати жителів окупованої Херсонщини та Миколаївщини, що постійно страждають від ворожих обстрілів.

Про перші дні війни, волонтерство та допомогу рідній Херсонщині нашій команді розповіли виконавчий директор ГО Олександр Кобець та координаторка проєктів Тетяна Шкодівська.

Війна як поштовх для початку добрих справ

Як і для багатьох українців, ранок 24 лютого перевернув життя Тетяни та Олександра з ніг на голову. Завершити справи, зібрати речі, рідних, заправити повний бак бензину і рятувати власні життя – лише про це були думки херсонців. Той день Олександр Кобець згадує не охоче:

Я прокинувся о 7-й ранку в Чорнобаївці, на телефоні вже було 18 пропущених дзвінків від друзів та колег. Перша думка – проспав щось важливе. Та коли прочитав новини, зрозумів, росія розпочала повномасштабне вторгнення. Через перші бомбардування окупаційними військами нашої інфраструктури за вікном вже виднілися стовпи чорного диму. Все робили максимально швидко, адже попереду нас очікував шлях у 800 км, що зайняв 22 години».

Для тимчасового проживання херсонці обрали місто Тернопіль. Так як колеги ГО «Асоціація Української Миротворчої Школи» були розкидані по Україні і всі цікавились виключно воєнними новинами, діяльність громадської організації поставили на паузу. Тоді відрадою для херсонця став благодійний штаб, де він волонтерив та розвантажував автівки з гуманітарною допомогою.

Я побачив, скільки допомоги приходить з Іспанії, Італії, Німеччини, Франції і зрозумів, ми теж можемо робити добрі справи і не лише для переселенців. Тим паче з перших днів наша Херсонщина в окупації, і є проблеми з продуктами, ліками. Зібравши 30 березня команду, ми порадились і вирішили змінити свій вектор роботи з просвітницької на волонтерську. Ось так і стартувала наша перша програма пов’язана із гуманітарною допомогою», – розповідає виконавчий директор ГО «Асоціація Українського Миротворчої Школи» Олександр Кобець.

Програма «Згуртованість та допомога внутрішньо переміщеним особам» направлена на підтримку українців, які через повномасштабне вторгнення змушені бігти з рідного будинку задля збереження власного життя та життя дітей. Буча, Ірпінь, Маріуполь, Херсон, Донецьк, Харків – кількість переселенців у перші місяці війни на території Західної України зашкалювала. І всі вони потребували тимчасового прихистку, систематичного харчування, засобів гігієни, базових речей, а інколи навіть іграшок.

Від продуктових наборів до гарячих обідів: підтримка переселенців у часи війни!

Першу гуманітарну допомогу від команди ГО «Асоціація Українського Миротворчої Школи» переселенці отримали вже на початку квітня. І все це завдяки налагодженій комунікації з іноземними фондами та місцевими громадами.

Коли ми запостили чергову інформація про надання допомоги ВПО, місцеві активісти відгукнулися і поділились контактами громад, що приймали переселенців. Також в деяких громадах проживають наші знайомі, партнери і вже вони там розповідали про добрі справи організації. Ми сконтактувались, отримали від них офіційні листи з переліком потреб людей і згодом почали підвозити гуманітарну допомогу. Працюємо прозоро, аби наші донори бачили, що всі кошти та продукти йдуть виключно тим, хто цього потребує. Для нас це важливо!» – наголошує пан Олександр.

Відтак базові набори були надані переселенцям, які проживають у Стрілківській громаді (Львівська область), Калуській громаді (Івано-Франківська область). А з травня близько 6 тон гуманітарної допомоги доставили у місто Тернопіль та три громади Тернопільської області: Саранчуківська, Зборівська, Товстенська.

Розуміючи, що цього для переселенців замало, команда запустила проєкт під назвою «Гарячі та смачні страви для українських переселенців». У рамках проєкту щодня гарячі обіди отримують два тернопільських прихистки, де проживає 100 осіб.

Обід складається з першої, другої страв, а також салат, компот та хліб. Зазвичай, на перше люди отримують борщ, суп або бульйон. На друге – кашу, картоплю з м’ясом, котлетою чи сосисками. Їжа має бути корисною, збалансованою, поживною і звичайно ж смачною. Саме тому звернулись до підприємців з проханням готувати не як для клієнтів, а як вдома. Всі обіди готуються щодня, порційно запаковуються і доставляються у шелтер. Нам важливо, аби переселенці відчували, що про них піклуються»,- ділиться координаторка проєкту Тетяна Шкодівська.

Наразі громадська організація розглядає можливості масштабувати проєкт, додавши до обіду ще й вечері. Зі слів Тетяни Шкодівської, вечері складатимуться з м’яса, риби, а на гарнір – запечена картопля, рис, гречка чи макарони. Готуватимуть вечері на 300 переселенців щодня.

Спочатку великий акцент робили на обіди, бо життя переселенців було більш пасивним. Зараз же, значна частина ВПО знайшли роботу або волонтерять у штабах. Переважно всі приходять у прихистки ближче до вечора. Тож, канапки із сиром та ковбасою, що їм видають – неповноцінний прийом їжі. За нашою програмою порції вистачить, аби людина нормально наїлась. До того ж, це зменшить навантаження на переселенців і замість того, щоб готувати на кухні після робочого дня, зможуть приділити час родині або захопленням»,- розповідає Олександр Кобець.

Планується, що видача безкоштовної вечері переселенцям здійснюватиметься до кінця поточного року. Проте все залежатиме від фінансування програми та відгуків людей.

Виїхати – не означає покинути!

Херсонщина – один із непростих напрямків для громадської організації, адже знаходиться під повним контролем російських військових. За весь час окупації не було доставлено жодного офіційного гуманітарного вантажу, тож, єдиним порятунком для жителів є волонтери. Зі слів виконавчого директора ГО «Асоціація Українського Миротворчої Школи», за три місяці спільно із партнерами їм вдалось перевести п’ять вантажів у Південному напрямку:

Це все завдяки громадським активістам, які залишились у регіоні і продовжують спілкуватись з представниками української влади, лікарями. Саме вони надсилають нам перелік товарів, що необхідні у ту чи іншу громаду, а ми вже намагаємось задовольнити. Звичайно ж, хотілося б допомагати більше, але окупанти щоразу посилюють контроль і проїхати з гуманітарним вантажем нашим перевізникам вже не так і просто. Переглядають абсолютно все, але поки що все доїжджало до людей».

Щодо продуктів харчування, то вантаж пакується виходячи із того, що вже є в наявності у волонтерів. Інколи це кілька тон овочів: цибуля, морква, картопля. Також пакували стандартні продуктові набори: крупи, консерви, олія, спагеті, сухе дитяче харчування, готові пюре. Через терор окупантів певний час команда допомагала херсонським волонтерам виключно фінансово. А ті вже закуповували всі необхідні товари і надсилали фотозвіт.

Пам’ятаю, як ми передавали велику партію інсуліну в область і тоді доводилось упаковки ховати між підгузками, дитячим харчуванням. Настільки боялись, щоб окупанти не забрали медикаменти. Також часто місцеві просять знеболюючі, жарознижуючі, протизастудні, препарати від тиску, серцево-судинних захворювань. Але треба розуміти, що ліки перевозити ще важче за продукти харчування. Бо там і температура відповідна потрібна і всі відповідні чеки, накладні»,- розповіла Тетяна Шкодівська.

Під обстрілами окупантів майже з перших днів вторгнення знаходиться і Миколаївщина. Через систематичне бомбардування малих сіл та селищ, місцеві жителі змушені переїхати до Миколаєва та перебувати в облаштованих ОСББ шелтерах. Зі слів пана Олександра, наразі є потреба у придбанні побутової техніки:

Кожна людина заслуговує на комфорт. Ви тільки уявіть як це жити жінкам з дітьми у підвальних приміщеннях, де немає навіть базових речей, побутової техніки. Ми вирішили з донорами об’єднатись і забезпечити миколаївські шелтери пральними машинками, електричними плитами. Що дозволить систематично готувати, нагрівати їжу, робити гарячі напої та прати як одяг, так і постіль. Це не лише про комфорт, а й гігієну. Також до кінця місяця забезпечимо людей питною водою, маємо привезти близько 20 тон».

Аби побутова техніка разом із гуманітарною допомогою якомога швидше була доставлена до Херсонщини та Миколаївщини, необхідно мати відповідний транспорт. Саме тому Олександр Кобець разом з представниками громадської організації збирають кошти на придбання бусу. Команді вже вдалось залучити донорські кошти, а також отримати підтримку від українців, за що вони дуже вдячні, проте збір коштів ще досі триває.

Пам’ятаю, як ми формували перші посилки і маленький автомобіль був вщент забитий коробками з продуктами і ліками. Для порівняння: один бус зможе перевести тону гуманітарного вантажу, а якщо ще з причепом, то можливості збільшуються. Самі розумієте, що їхати за 800 км, щоб доставити одну коробку – немає сенсу. Щодо коштів, то ми вже маємо 4 тисячі доларів і все це завдяки небайдужим людям, які підтримують нашу команду», – розповідають Тетяна та Олександр.

Також волонтери закликають наших читачів не бути байдужими і долучитись до добрих справ. Допомогти можна за реквізитами.

Моно: 4441114454384585 Олександр Кобець

PayPal: [email protected]

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.