Херсон – це Україна! Студенти ХДУ запустили фотофлешмоб, присвячений рідному місту

«У багатьох моїх знайомих в телефонах зберігаються світлини міста, як теплі спогади про нього та про щасливі часи. Захід сонця, жовті дерева в парку або просто селфі – все це наш рідний український Херсон. При цьому за кожною фотографію обов’язково стоїть історія, пов’язана з тим чи іншим місцем. І зважаючи на те, що питання Херсонщини протягом війни постійно лишається на часі – ми маємо використовувати це. Бо сьогодні ми повинні всіма силами демонструвати свою любов до нашої малої Батьківщини», – SMM-лідер факультету культури і мистецтв ХДУ Тетяна Ільїна.

Факультет культури і мистецтв Херсонського державного університету ініціював проведення фотомарафону «Херсон – моє місто». Організатори заходу наголошують, на меті не просто показати, що «ти з Херсона», а й поділитися своїми почуттями та згадками про рідне місто. Адже Херсон – це не тільки частина Україна, а невід’ємний елемент серця, душі та майбутнього кожного з нас. 

Навчатися попри війну

Декан факультету культури і мистецтв ХДУ Микола Левченко розповідає, з початком вторгнення Росії на територію України їх освітній заклад перейшов працювати на дистанційну форму навчання синхронно і асинхронно.

Зрозуміло, що спеціальності мистецтва мають свою специфіку проведення таких занять. Але ми вже мали відповідний досвід, здобутий під час пандемії коронавірусу, тому цей перехід відбувся без жодних втрат у здобутті знань для наших студентів. Більше того – відкрив для них значно більше можливостей. Зокрема, в сфері інформаційно-комунікаційних технологій», – зазначає Микола Левченко.

Тож на сьогодні, викладачі та студенти факультету, навіть не знаходячись в стінах рідної альма-матер, продовжують плідно працювати та навчатися.

Особливу увагу ми приділяємо заходам, які направлені на підтримку України, Херсонщини, Херсона. Адже нині це найменше, що ми можемо зробити для підтримки людей, які залишаються на окупованій території. Тому, коли заступник декана з організаційно-виховної роботи факультету культури і мистецтв Анатолій Форостян запропонував ідею проведення фотофлешмобу «Херсон – моє місто», всі без жодних вагань і з великим задоволенням одразу підтримали її», – ділиться Микола Левченко.

Він додає, такі заходи виховують почуття патріотизму та любові до рідної землі. Тому вкрай важливо реалізовувати подібні ініціативи саме на базі університетів, де зібрана молодь з активною громадською позицією. Адже ці хлопці та дівчата – майбутнє нашої держави.

«Це більше ніж фотофлешмоб»

В свою чергу SMM-лідер факультету культури і мистецтв ХДУ Тетяна Ільїна відмічає, проведення такого флешмобу є актуальною потребою не тільки сьогодні, а взагалі. Адже подібні ініціативи дозволяють відкривати нові таланти у творчих сферах.

Світлини – це мистецтво, а мистецтво – це ми. Найпростіше, що може зробити людина – це фото на телефон, але скільки почуттів воно буде викликати через роки. Особливо, якщо на ньому естетично чи нестандартно зображено рідне місто. Хоча звісно, нині функціонал таких кадрів змінився. Адже відтепер будь-яка фотографія Херсона – змушує наше серце колотитися з прискореним темпом, а пам’ять одразу занурює у вирій спогадів», – пояснює Тетяна.

Саме тому, на думку дівчини, участь в подібних заходах є способом саморефлексії: коли можна згадати минуле та подивитися у майбутнє, знайти для себе нові цікаві місця й взяти їх на замітку та просто відволіктися від подій довкола.

Ділитися емоціями важливо, а зараз потрібніше, ніж будь коли. І флешмоб «Херсон – моє місто» – можливість для кожного з нас поділитися своєю історією життя в нашому місті, розкрити те, що ми відчували ДО та ПІСЛЯ 24-го лютого. Бо попри всі обставини Херсон залишається нашим українським містом, – не приховує Тетяна. – Крім того, наразі через світлини ми відчуваємо підтримку від херсонців і для херсонців: тих, хто виїхав за кордон чи на підконтрольну територію України і тих, хто залишився на окупованій території. Таким чином ми морально допомагаємо один одному».

Звертає увагу студентка і на той момент, що освітні заклади є чудовою базою для проведення онлайн-проектів. Бо це означає залучення молоді, яка є головною часткою користувачів соціальних мереж. Таким чином проект набуває масштабного поширення й про нього дізнаються якомога більша кількість людей, незалежно від їх віку, соціального статусу та місця перебування. 

«Херсон – моє місто»

Флешмоб «Херсон – моє місто» триває вже понад тиждень. Тож в різних соціальних мережах вже з’явилося чимало відповідних дописів як від студентів університету, так і від викладачів.

Зокрема, до ініціативи долучилася випускниця і асистентка кафедри культурології факультету культури і мистецтв Діана Кузякіна. Причину пояснює просто – дуже сумує за рідним містом. Адже з кінця квітня дівчина перебуває у статусі внутрішньо переміщеної особи. З того моменту не пройшло жодного дня, коли б вона не згадувала про Херсон: свій дім, вулички, магазинчики, кав’ярні та, безперечно, людей:

Ми всі, звичайно, стомлюємося від війни. Вона тисне на нервову систему: життя в окупації, постійний стрес, повітряні тривоги, вибухи, руйнування будівель, загибель людей… І часом хочеться пригадати щось прекрасне, тепле, рідне та поринути у спогади, коли тобі було добре. Для цього і є цей флешмоб. Я часто переглядаю фотографії, які опубліковують ті, кому припала ця ідея до душі і ностальгую за тими часами».

Крім того, за словами пані Діани, подібні заходи допомагають розповсюджувати будь-яку інформацію відносно Херсона. Зокрема, те що він завжди був, є і буде українським містом.

Люди мають чути та бачити цю позицію, розуміти що насправді відбувається на нашій малій Батьківщині та надавати підтримку всім, хто знаходиться в окупації. Це важливо. Адже ми всі віримо, що зовсім скоро над Херсоном замайорить синьо-жовтий прапор, а ми зможемо повернутися на вулички рідного міста для святкування Перемоги», – наголошує Діана Кузякіна. 

Серед тих, хто вирішив підтримати флешмоб і студентка факультету української й іноземної філології та журналістики Ольга Тарнопольська.

Я завжди була за будь-які цікаві ідеї, особливо якщо вони близькі для мене. Я і сама нещодавно проводила подібний захід на підтримку ЗСУ під хештегом #щодляменехерсон. Бо для мене дуже важливо говорити про своє місто, пам’ятати його та підтримувати людей, які борються за його свободу», – говорить Ольга.

Дівчина додає, для неї Херсон ще до офіційного статусу був Містом-героєм. Тож впевнена, воно неодмінно витримає та дочекається звільнення від російських військових. Навіть написала про це вірш, присвятивши його 244-річниці нашого міста.

Привіт Херсон, ну як ти там?

Я знаю, що тримаєшся

Я знаю, що ти сильний, знаю

Знаю що здолаєш все

Я знаю боляче тобі,

Так само й мені зараз

Я далеко, вибач, та в мені

Палають спогади

Я пам’ятаю як сиділа, дивилась на Дніпро

Пам’ятаю я відчула силу і добро

Що стоять на обороні зараз мого міста

І що роблять у Херсоні ворогові тісно

Переможуть тих нелюдів нападки

Що душать місто вже не один день

Наші воїни, наші найкращі парубки

Й дівчата, що цілять завжди у мішень.

Херсон–мій дім, Херсон–це Україна

Херсон у серці для мене назавжди

З Днем народження, мій сильний

Я пишаюсь, що мій дім саме ти.

Організатори флешмобу «Херсон – моє місто» наголошують, у такі важкі для держави часи ніхто не має стояти осторонь. І в першу чергу, це стосується молоді, якій припала тяжка доля навчатися в часи пандемії та війни. Бо саме вона – буде рушійною силою у відновленні та розквіту нашої країни. Тому мають надію, що їх ідею підтримують не тільки студенти ХДУ, але й інших навчально-виховних закладів. Водночас із тим до фотомарафону запрошують долучатися усіх бажаючих. Аби всім разом вкотре заявити на весь світ, що Херсон – це Україна!

Добірка світлин з флешмобу «Херсон – моє місто»

Автор: команда “Херсон плюс”