Хто піклується про громадське здоров’я під час війни

Людське життя – найважливіше. І які б події не відбувалися навколо нас, ми маємо зберегти його. У цьому переконана команда Міжнародного фонду «Відродження». У рамках своєї Гуманітарної програми «Гуманітарна солідарність», яку фонд почав реалізовувати разом із CARE Deutschland одразу після початку повномасштабної війни, постраждалих від війни забезпечують не лише  продуктами харчування, засобами гігієни чи обігріву. Дуже важливий і значний компонент програми – це допомога медична. Ліки, медичні інструменти, медичне обладнання і навіть меблі отримали вже десятки закладів охорони здоров’я в усіх областях, яких торкнулася війна – на території яких велися бойові дії або куди масово тікали внутрішньо-переміщені особи.

Як фонд підтримував медичні заклади і якими є результати такої підтримки –– розповіла журналістам Вікторія Тимошевська, директорка програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

З вашого досвіду, якими були найбільші медичні потреби після початку повномасштабного вторгнення росії в Україні?

– Наша програма «Громадське здоров’я» включилася у гуманітарну роботу одразу після початку повномасштабної агресії.   Ми і раніше – ще з часу заснування нашого фонду 30 років тому – допомагали медичним закладам. А зараз наша гуманітарна робота включає закупівлі саме для тих лікарень та установ, що займаються порятунком людей, постраждалих війну. А також закладам соціального захисту, освіти, що приймають біженців. Ліків потребують пацієнти з хронічними захворюваннями, з гострими станами, поранені. А лікарям необхідне діагностичне обладнання, інструменти, техніка для нормальної роботи, щоб мати змогу надати медичні послуги людям.

Чи підтримали програму міжнародні донори?

– Для гуманітарної відповіді на війну ми виділили власні кошти фонду, а також залучили донорські з великої міжнародної гуманітарної організації Care International. Працюємо з німецькими колегами – Care Deutschland. Загалом на гуманітарний та соціальний напрямок виділили майже 2,8 мільйона євро. Витрати на медицину та гуманітарну допомогу нерівномірні. Майже 1 мільйон 200 євро виділили саме на медичні потреби. Тому що запити гуманітарного напрямку переважають, а для нас важливо відповідати на запити людей і задовольняти їх.

Яким є попередній досвід саме програми «Громадське здоров’я», чи займалися ви гуманітарною роботою до цього?

– Ми зазвичай орієнтуємося на ті потреби, що актуальні у певний період часу. Наприклад, під час Революції Гідності на Майдані Незалежності ми допомагали пораненим, адвокатували, щоб лікарні забезпечували всі права пацієнтам, щоб не передавали пацієнтів до правоохоронних органів, не перешкоджали наданню необхідної медичної допомоги. Коли почалася пандемія Covid-19, ми поставили пріоритет не на вторинну допомогу, а на сімейних лікарів. Чому? Тому що влада, всі організації вже думали про лікарні, апарати ШВЛ, а ось сімейні лікарі були менше забезпечені. Хоча вони перші, хто зіштовхувався з коронавірусними пацієнтами і таким чином  наражав себе на небезпеку. Ми допомагали медичним закладам ліками, дрібним медичним обладнанням, наприклад крапельниці та таке інше.

24 лютого – повномасштабне вторгнення. Які саме лікарні зараз у фокусі вашої уваги?

– З початку повномасштабного вторгнення у програмі додався інший профіль – забезпечення лікарськими засобами медзакладів, що займалися лікуванням та порятунком цивільного населення, яке постраждало від вибухів та дій країни-агресора. Зробили акцент на забезпечення закладів дрібним хірургічним інвентарем, перев’язувальними матеріалами, ліками з національного переліку лікарських засобів. Вторгнення відбулося 24 лютого і очевидно, що наприкінці лютого частина лікарень мали певні запаси ліків, а інші – не мали. Хоча за умовами НСЗУ всі заклади, що надають госпітальну допомогу, повинні бути забезпечені генераторами, ми все одно їх закуповували. Бо треба враховувати, що частина генераторів вже повиходила з ладу і потребує оновлення.

На яких умовах працюєте в рамках цієї програми? Як можна було отримати допомогу?

– Хочу зауважити, що наш фонд «Відродження» не закуповує весь товар самостійно, а потім шукає, кому його роздати. У нас інша стратегія. Ми працюємо із запитами. На офіційній сторінці фонду та у соціальних мережах завжди є форма запиту, яку кожна організація може заповнити. Ця форма дуже проста, там треба вказати чіткий перелік потреб – якщо по ліках, то чітка кількість та дозування, якщо по обладнанню – технічні характеристики, а також гарантії, що заклад має технічні можливості підключити його. Щоб не вийшло так, що ми просто купили і це обладнання буде стояти. Форму обов’язково має завірити керівник закладу. Також є конкурсна комісія, яка відбирає ці заявки, пріоритизує їх. З травня нам вдається задовільнити запити з гуманітарних потреб на 40%, а ось запити медичних закладів – майже на 90%. Єдине – ми можемо не закрити запит, якщо він не підпадає під географічні пріоритети або під потреби, пов’язані з війною.

Яким регіонам надаєте перевагу? В які міста направляєте допомогу?

– У першій хвилі ми приймали запити зі всієї України. Адже ми розуміли, перші місяці повномасштабного вторгнення – період активного просування російських військ, евакуації населення, мобільності лікарів. Відповідно, важко було щось передбачити і пріоритизувати регіони, адже ситуація змінювалася протягом двох-трьох днів. У другій хвилі запитів ми поставили пріоритет на деокуповані території – частина Херсонської, Харківська, Миколаївська області. Це ті території, де є гостра потреба, адже до цього ми не могли надавати їм допомогу. Також надаємо допомогу закладам у західній частині України, що прийняли та приймають найбільшу кількість біженців. Та області, що знаходилися під масованими обстрілами. Зараз там багато руйнувань і ми шляхом співфінансування допомагаємо вирішити їхні проблеми.

Війна ще не завершилася і коли Україна переможе – питання часу. Перелік деокупованих територій зростатиме, як, на жаль, і кількість людей, які потребуватимуть гуманітарної та медичної допомоги. Тому команда фонду планує продовжувати реалізацію програми «Гуманітарна солідарність». Сподіваємося, європейські донори підтримають українців і Міжнародний фонд «Відродження» зможе і надалі задовольняти потреби медичних закладів та допоможе рятувати людське життя.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *