Винахідник з Херсона Павло Ремізов цими днями привернув увагу всього наукового світу. Його робота в галузі географії «Азорський антициклон і необхідність кліматичної «анти-зброї» викликала широке обговорення на XXXIII Міжнародній науково-практичній конференції «Trends in the development of science in the modern world» («Тенденції розвитку науки в сучасному світі»). Захід проходив з 23 по 26 серпня в австрійському місті Грац, а капітан далекого плавання Павло Ремізов брав у ньому участь дистанційно бо керує балкером, що прямує до Австралії.
«Херсон плюс» вже неодноразово розповідав про ноу-хау від Павла Ремізова (1, 2, 3). Але це було в довоєнні часи. Зараз же ми поспілкувалися з паном Павлом і дізналися багато цікавого, що сталося з ним за останній рік.
Хотів би почати розповідь з того, що у грудні минулого року я прийшов до Херсонського військкомату й приніс свій військовий квиток – хотів записатися в територіальну оборону, – розповів по зв’язку десь із Індійського океану капітан Павло Ремізов. – Але в військкоматі щось пішло не так, всім було байдуже, потім вони раптово всі кудись зникли і мене ніхто нікуди не покликав. Наприкінці лютого звертався до місцевої добровольчої дружини, просив зброю для боротьби, для захисту. Мені відповіли, що зброї немає, а без зброї можна лише спостерігати, а не воювати. Далі брав участь у багатьох акціях протесту вже в окупованому Херсоні. Особливо пам’ятаю велелюдний мітинг на площі Свободи 13 березня».
Рівно місяць від початку війни Павло Ремізов разом з дружиною Тетяною прожили в Херсоні і 24 березня через Станіслав та численні блок-пости їм вдалося вирватися з окупації спочатку до Миколаєва, а потім до Одеси.
Я чітко розумів – з окупантами мені не по дорозі, працювати я тут не зможу і не хочу. А гроші закінчувалися, тож ми з дружиною виїхали з двома невеличкими сумками – лише особисті речі – практично залишилися без нічого, – продовжує розповідь Павло Ремізов. – В Одесі склав іспити в Морречсервісі та отримав нові додатки до робочих дипломів і незабаром через Чехію вилетів в порт, де стояло судно. Звідти і пішов в рейс».
Вже три місяці на роботі, а серце на берегу. І війна і катаклізми, це ж просто іспит якийсь нам всім доля послала. Та я впевнений, що в нас все буде добре. Україна не тільки про себе подбати може а й про сусідів. Тільки мирних дружніх… Я точно знаю скільки країн ми годуємо і зерном, і борошном, і олією, – переконаний Павло Ремізов. – Я багато планів й винаходів тримаю при собі та вже пора їх реалізовувати. Хочу бути корисним людям, світу. Нещодавно надіслав давньому товаришу в Миколаїв креслення захисту корабля від плавучих мін, він обіцяв з Корабельним університетом зв’язатися. Хотів би щоб воно було використано».
Далі у нашій розмові ми перейшли у формат інтерв’ю.
- Що саме вразило науковців на конференції в Граці? Чому присвячена ваша наукова стаття?
- Цікаві речі природні явища, але не завжди вони безпечні та корисні. Азорський антициклон – схоже, одне з таких явищ. Цілий континент – Європа – потерпає від засухи й спеки. Вирують лісові пожежі, пересихають річки, несучи загрозу містам і селам, цілим високорозвиненим країнам. Європейські громадяни, які звикли спостерігати онлайн за природніми лихами, які періодично відбуваються десь за океаном, тепер все частіше відчувають на собі їх шкоду.
- Які можуть бути заходи проти таких явищ?
- Екологічна анти-зброя, бо звідки і як виник цей Азорський антициклон остаточно ніхто не знає, тому в такому випадку це явище можна прирівняти до екологічної зброї, яка вже задіяна, і якій треба щось протиставити. Як завжди людство знайде протидію, але бажано, щоб це сталося якнайшвидше.
- Чи відчувала цього літа вплив Азорського антициклону Україна і наша рідна Херсонщина?
- Так, звичайно. Краї антициклону зачепили й Україну. Саме тут зіштовхувалися дві різні повітряні маси із заходу та сходу. Тому саме у серпні по всій Україні, а особливоу південній частині були справжні тропічні зливи. Таких злив не пам’ятають навіть старожили.
- Ви вважаєте, що з такими природними явищами треба боротися? Людина якось може впливати на такі серйозні катаклізми?
- Навколишнє середовище повинне лікувати навколишнє середовище. Тоді збитки мають бути мінімальними. Екологічні процеси такі як кліматичні аномалії також мають свої алгоритми виникнення й зникнення. Якщо ми знаємо, що зона високого тиску дуже велика й стійка, і заважає потраплянню вологого повітря на континент або виникненню опадів, та зниженню температури повітря, скоріше це просто технічні питання. Ми як людство до їх вирішення не дійшли, хоча відповідна «анти-зброя» вже існує. Бо, якщо в вашому приміщенні повітря перегріте – ви вмикаєте кондиціонер або вентилятор, витрачаючи електричну енергію. У цьому разі, у випадку Азорського антициклону, природа зайшла в аномальні умови, і для того, щоб вивести її з цієї аномалії також потрібна енергія отримана від тієї ж матінки-природи.
- Кондиціонер чи вентилятор у масштабах континенту – смілива мрія. Але як це можна здійснити на практиці?
- Якщо уявити, що екологічна бомба вже працює, і часу для її знешкодження є обмаль, то потрібна «анти-бомба», або процес зі знаком мінус. Ми виходимо з припущення, що якийсь прилад зламався і почав перегріватися, і його потрібно вимкнути й дати йому охолонути. Це звичайна й безпечна практика. У цьому випадку річ може йти про дуже великі енергетичні витрати й, безумовно, екологічно чисті. Тому в цьому процесі може бути задіяна вітрова енергія з інших ділянок нашої планети. Завдяки цій вітровій енергії може вироблятись холодоагент, який може застосовуватись для зниження температури цієї перегрітої області.
- Це взагалі можливо?
- Використання рідкого повітря, або його сполук Азоту та Кисню – технічно вирішена задача ще в ХХ столітті академіком Петром Капіцею. Екологічна анти-зброя – це зріджене повітря, що стане холодоагентом і має випускатися з великою віддачою енергії, бажано корисної, в навколишнє середовище задля встановлення температурної рівноваги. Ми розуміємо, що необхідна кількість холодоагенту – тисячі тон рідкого повітря, й для його заощадження потрібні досить потужні пристрої, а також вітрова енергія. Тому вважаю, що ці питання є питаннями технічного характеру адже всі елементи необхідні для знешкодження цієї загрози у сучасному світі наявні. Технічні можливості, про які я розповідаю, має, наприклад, українське підприємство «Одесахолодмаш». Тому, вважаю, потрібно діяти негайно.
- Чи сприятимуть ваші ідеї поліпшенню клімату та природних умов в Україні? Адже це буде вкрай необхідно після війни.
- Так, звичайно. За допомогою технічних рішень ми зможемо зменшувати вплив аномальних природних явищ, які завдають великої шкоди сільському господарству та економіці в цілому. Це сприятиме збільшенню врожаїв. А усі кошти та сили, які ми завжди спрямовуємо на боротьбу із наслідками стихії можна було б спрямувати на недопущення таких явищ.
Автор: команда “Херсон плюс”
