Херсонщина входить у найважчий період літа. Після перших «пекельних жнив», коли російські обстріли випалювали поля й техніку, регіон зіткнувся з новою хвилею пожеж, які вже не просто знищують врожай — вони загрожують селам, людям і всій прибережній зоні Бериславського району. Вогонь рухається вздовж правого берега колишнього Каховського водосховища, охоплюючи балки, посадки, сухостій і покинуті садиби. Місцями він підбирається до житлових будинків, а громади змушені гасити пожежі самотужки: будь-яка техніка, що виїжджає на відкриту місцевість, стає мішенню для російських FPV-дронів.
Вогонь, який видно з космосу: масштаб лиха, що розростається щодня
Супутникові знімки Sentinel-2, які оприлюднив фермер та голова Благодійного фонду «Українці переможуть!» Ігор Йосипенко, показують майже безперервну смугу вигорілих угідь уздовж берегової лінії. За оцінками професора ХДАЕУ Віталія Пічури, ця смуга простягається на 120 кілометрів і місцями сягає 15–20 кілометрів завширшки. Він наголошує:
«Це не локальні підпали — це цілісна зона випалювання, яку вже можна вважати екологічною катастрофою. Вогонь рухається фронтом, і ми бачимо його з космосу».
Віталій Пічура. Фото з архіву
Офіційно Херсонська ОВА підтверджує близько 4 тисяч гектарів знищених посівів. Директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов зазначає:
«Це лише зареєстровані площі. Реальні втрати можуть бути значно більші, бо частина полів недоступна через обстріли та дрони».
Дмитро Юнусов. Фото “Х.ON”
Аграрії Бериславського району говорять про понад 10 тисяч гектарів, які не встигли зареєструвати. Лише в одному господарстві Віктора Гордієнка за одну ніч згоріло близько двох тисяч гектарів пшениці — разом із технікою, складами й роботою кількох поколінь.
Проблема ускладнюється тим, що пожежі виникають не лише через обстріли. На фоні різкого зростання активності російських дронів збиті БпЛА падають у полях і спричиняють нові загоряння. У прибережних громадах, де сухостій після вологої зими виріс рекордно, кожна іскра перетворюється на загрозу для людей.
Коли село стає пасткою: ізоляція, заміновані шляхи і люди, які залишилися всередині вогняного кола
Найскладніша ситуація — у прибережних селах уздовж траси Т‑04‑03 Мар’янське — Берислав. Тут пожежі підбираються до житлових будинків, а люди залишаються сам на сам із вогнем. Ігор Йосипенко попереджає:
«Може йтися вже не про гектари збіжжя. Може йтися про десятки людських життів».
У селах живуть переважно літні люди, багато садиб покинуті й заросли сухостійними бур’янами, а будь-який дим може спровокувати атаку FPV-дрона. Пожежні машини не можуть в’їхати — дороги прострілюються, а відкриті ділянки контролюються російськими безпілотниками.
Особливо критична ситуація в Козацькому та Веселому. Новокаховська МВА підтверджує: усі дороги до цих сіл заміновані, зв’язку немає, електрики немає, люди живуть у підвалах і зруйнованих будинках. У селах залишилося близько 50 мешканців, переважно літніх. Вони не можуть викликати допомогу, не можуть виїхати, не можуть навіть зарядити телефон. Деяких померлих ховають просто у дворах. Якщо пожежа дійде до цих населених пунктів, евакуація буде майже неможлива.
На фото наслідки пожежі в селі Вільне (Першотравневе) Бериславської громади. Вогонь із полів перекинувся на населений пункт, усі будинки вщент вигоріли. Фото із соцмереж
Коли земля горить: фермери між пожежами, війною і надією на підтримку
Пожежі знищують не лише врожай — вони знищують економіку прифронтових громад. За оцінками аграріїв, близько 80% фермерів прибережних територій не планують продовжувати роботу після жнив. Вони втратили техніку, склади, поля, а головне — можливість працювати без постійної загрози обстрілів і пожеж.
Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук підтверджує, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт про першочергову підтримку аграріїв прифронтових регіонів:
«Ми пропонуємо механізм компенсацій для фермерів, які втратили врожай, техніку та можливість працювати через бойові дії й пожежі. Це питання виживання аграрного сектору на півдні».
Денис Марчук. Фото-скрін виступу в ефірі
Пожежі також створюють довгострокові ризики: вигорілі поля втрачають родючість, знищується мікрофлора ґрунту, гинуть корисні комахи, а відсутність зрошення робить відновлення ще складнішим. У багатьох громадах вогонь знищив лісосмуги, які захищали поля від вітрової ерозії.
Тож пожежі на Херсонщині — це не просто наслідок війни. Це комбінація факторів: обстріли, дрони, сухостій, відсутність зрошення, заміновані дороги, гуманітарна ізоляція й нестача техніки. Це криза, яка потребує негайної уваги держави, чітких планів евакуації, протипожежних розривів, запасів води, підтримки аграріїв і реальної комунікації з громадами.
Підготував Костянтин Середа
Коротка ремарка. У соцмережах українські військові та волонтери нагадують: підпали українських полів не залишилися без наслідків — тепер пожежі охоплюють і російські регіони, у них теж палають поля, комбайни та трактори… Але для Херсонщини сьогодні головне — зупинити вогонь у власних громадах.
