«Щедрую. Колядую. Збираю кошти для ЗСУ», або Як 3-річний Марко з Херсонщини наближує Перемогу
«Щедрий вечір, добрий вечір. Кидаємо копієчку на авто для ЗСУ. Разом до Перемоги! Українці Переможуть!»
3-річний Марк поки погано вимовляє «ЗСУ», однак його розуміють як діти, так і дорослі без жодних проблем. Замість традиційного колядування та щедрування по будинках – відео в особисті повідомлення у соціальних мережах. А замість цукерок та кишенькових грошей – донати для українських військових. Таким є святкова реальність хлопчика з Херсонщини, який за підтримки мами зміг в буквальному сенсі наколядувати за два дні понад 11 тисяч гривень. Зібрані кошти були передані на придбання машини для Третьої штурмової бригади, де наразі служать багато наших земляків.
Про сучасний спосіб колядування, а також звідки виникла ідея патріотичного щедрування дізнавалися наші журналісти в мами Марка – Яни Матвієнко.
Кращий приклад для дитини – свій
До 24-го лютого Яна Матвієнко разом з сином Марком та мамою жила в селі Новокаїри Бериславського району, що на Херсонщині. Яна – за фахом вчитель молодших класів та хореограф. Однак останні роки дівчина працювала в ТОВ «Таврійська експертна колегія», вирішувала земельні питання.
Було багато планів та мрій, звісно… Як і у всіх до цього лютневого ранку… Ми пробули в окупації півтора місяці, а потім я з дитиною виїхала. Спочатку жили в Кривому Розі, нині – в Дніпрі», – розповідає Яна Матвієнко.
Яна додає, покинути рідний дім була вимушена через небезпеку для свого життя. Адже з перших днів війни дівчина стала протидіяти російській агресії на волонтерському фронті.
У нашому селі є підприємство депутата Херсонської обласної ради «Злато Таврії» і я разом з директором установи Олексієм Дмитрієвим почала розвозити по всьому Бериславському району продуктові набори. Це різні крупи, олія, борошно… Ми робили це як адресно, тобто сформованими пакетами, так і комплексно – завозячи до сіл все мішками, а там на місці вже це розфасовували і розподіляли самі люди. Так я працювала трохи більше місяця, але коли російські військові почали до мене чіплятися… Я зрозуміла, що далі буде лише гірше, тому зібралася з дитиною та виїхали», – пояснює Яна Матвієнко.
Яна продовжила волонтерити в складі Благодійного Фонду «Українці переможуть!». Нині дівчина має часті відрядження: розвозить гуманітарну допомогу в деокуповану частину Херсонщини. Продукти харчування, питна вода, засоби гігієни, одяг та іграшки – до більшості сіл зі сторони Дніпропетровської області команда фонду «заходить» першою.
По стопах мами…
За темпом волонтерського життя мами, власне майже рік, спостерігає 3-річний Марк. Яна наголошує, попри свій вік він дуже розумний та допитливий хлопчик, швидко все сприймає на слух та по-дитячому щиро намагається допомогти їй в роботі. Так сталося і напередодні різдвяних свят.
Я постійно записую вдома відео- та аудіо- повідомлення, де прошу людей допомогти нашим військовим. Про це спілкуюся телефоном з колегами. А Марк все ж це чує і в один з вечорів після такого ось дзвінка – він раптом підійшов до мене і спитав: «Мамо, а я допомагаю військовим?». Я йому тоді відповіла, що звичайно, бо він гарно себе поводить, даючи мені можливість працювати та таким чином збирати кошти для ЗСУ. Це немов єдиний механізм, де кожен вкладає свою частку для наближання Перемоги», – ділиться Яна Матвієнко.
Після цієї розмови пройшов тиждень. Мати гадала, що син вже і забув про це. Проте якраз 6-го січня, в Святий вечір, хлопчик повернуся до цієї теми та неочікувано для неї й бабусі запропонував цікаву ідею.
Він підійшов і дуже так серйозно сказав: «Мамо, я хочу допомогти нашим героям. Давай я розповів віршик для них, а ти мене знімеш на відео?». Навіть кофтинку свою улюблену для цього приніс, аби бути гарним в кадрі. Місце теж самостійно обрав – біля ялинки. Тож як я могла відмовити?, – сміється Яна. – Це було виключно його ініціатива. Єдине – спочатку він розповів віршик про Святого Миколая, який везе у торбинці Перемогу українцям. А я сказала, що це свято вже пройшло, а нині необхідно щедрувати. Тож запропонувала йому вивчити новий вірш. Та він в нас хлопчик з характером і якщо щось вирішив – не переконати вже. Хотів зробити це сьогодні і зараз, тож сказав що защедрує своїми словами».
Волонтерка не приховує, почувши, що сказав син тоді на камеру – розплакалася… На той момент дівчина була дуже втомлена та майже опустила руки через повільний збір коштів. Однак вчинок Марка для неї став неабиякою мотивацією та натхненням.
Колядувати задля машини
Яна Матвієнко зазначає, ще до Нового Року до неї звернувся її товариш та водночас земляк – бериславець Руслан Варченко. Чоловік служить в Третій штурмовій бригаді, яка наразі дислокується на херсонському напрямку.
Він знав, що я займаюся волонтерством і попросив мене допомогти з придбанням авто для їх бригади. Я поспілкувалася з керівником нашого Благодійного Фонду – Ігорем Васильовичем і він надав від себе особисто 80 тисяч гривень, а також поручив мене займатися подальшим збором від імені нашого колективу», – пояснює Яна.
Дівчина наголошує, збір коштів відбувається виключно на картки Руслана Варченко. Вона в цьому виступає лише як особа, яка від імені військових просить допомоги. Наразі Яні Матвієнко різноманітними дописами, сторіз та прямими ефірами вдалося зібрати близько 235 тисяч гривень з необхідних 340 тисяч.
Відео з Марком надало нашому збору нового поштовху. Чесно кажучи, я навіть не гадала що це призведе до такого результату. Спочатку я скинула щедрівку рідним та хрещеним сина разом з карткою нашого героя Руслана. Отримала позитивний відгук і я вирішила продовжити розсилку», – ділиться Яна.
Волонтерка додає, процес ось такого сучасного щедрування досить складний та вимагає певного часу. Бо необхідно кожному написати, прикріпити відео і реквізити картки, пояснити для кого й на що піде донат, а потім відписатися на відповідь та подякувати за підтримку. Крім того, цей процес потребує ще й гарного інтернет зв’язку, а зважаючи на сьогоднішні реалії з цим є систематичні проблеми.
Люди реагували дуже добре й тепло. Не було жодного, хто б не дав нам якусь реакцію чи не скинув кошти. 100, 200, 500 гривен… Сума була зовсім різною, але головне, що вона була… За перший день ми зібрали 7 тисяч, а за другий – 4,300. Тобто загалом це майже 11,5 тисяч гривен! Ми з Марком були щасливі!», – не приховує Яна Матвієнко.
Відгуки людей на щедрівку Марка
Замість іграшок – донати
Не можемо оминути увагою ще один цікавий й не менш зворушливий момент під час нашої розмови. Як виявилося, Марк має свою дитячу мрію – іграшковий набір «Hot Wheels». Про це він завжди із завзяттям розповідає тим, хто запитує в нього, що тобі подарувати. Однак нині хлопець змінив свою відповідь.
Скоро в нього день народження, буквально два місяці й Марку виповниться 4 роки. Тож сусіди нещодавно запитали в сина про подарунок. І знаєте що я почула? «Торт і донат на ЗСУ. Іграшки зачекають…». Він навіть вже почав шукати віршик, який буде розповідати для нового відео на свої іменини. Це так для мене зворушливо… Я виховую справжнього патріота своєї країни», – не приховує Яна Матвієнко.
Яна додає, Марк дуже радий що його ідея із щедруванням спрацювала. Тепер він постійно комусь розповідає про те, як допомагав українським військовим. Більше того – відтепер майже кожного вечора в нас такі «наради», де він вигадує як ще може підтримати наших героїв.
Зазначу, я не пояснювала сину що таке війна… Він й не чув за весь цей рік від мене жодного разу це слово… Але при цьому він розуміє, те що відбувається в Україні наразі – це погано… Але для нього це історія про те, як погані люди, бешкетники (ред. – так Яна називає російських військових для сина) напали на нашу країну. А наші військові нас захищають та оберігають. І завдяки їм ми можемо спокійно спати в ліжку, скуплятися в крамницях чи гратися на вулиці. Коли я читаю якісь сумні новини і в мене течуть сльози – Марко підбігає, витирає їх і каже, аби я не плакала через бешкетників, наші герої скоро нас врятують», – ледве стримуючи сльози говорить Яна Матвієнко.
Наприкінці нашого спілкування волонтерка наголошує, дуже хотілося аби якомога більше людей долучалося до зборів на підтримку Збройних сил України та розуміли наскільки це важливо.
Кожен ранок, кожен день, кожен вечір… В своєму чи не своєму домі, але не під окупацією… З рідними або на відстані, але підтримуючи з ними зв’язок… Живі та цілі… за все це маємо завдячувати саме українським військовим. І не лише словами, а й матеріально, в даному випадку донатами. В мене особисто є така традиція «Кава з ЗСУ»: кожного разу коли я купую каву собі й мамі, а малому чай – я таку ж саму суму відправляю як донат. Тому я хочу звернутися до наших непереможних українців і попросити їх долучатися. 10, 20 гривень, неважливо… Бо кожна копійка цінна. Зокрема, і для нашого збору. Ця бригада має дуже складну та важливу роботу, почитайте про них, це така міць й сила… Ці хлопці дійсно постійно перебувають у найзапекліших боях… І придбання цього авто допоможе в їх боротьбі та безперечно сприятиме здобуттю Перемоги!», – зазначає Яна Матвієнко.
Автор: команда “Херсон плюс”
Матеріал вийшов у співпраці з Центром прав людини ZMINA.
