Марсіанські ландшафти, болотяний ліс та повернення осетрів: як дно Каховського водосховища оживає після екоциду

Там, де ще вчора плескалося штучне море, сьогодні проростає молодий ліс. Дно Каховського водосховища, яке після підриву Каховської ГЕС мало перетворитися на пустелю, дивує навіть науковців. Учені готувалися до сценаріїв кризового рівня: пилові бурі, вибухове розростання амброзії та інших інвазійні рослини, повністю мертве дно. Але реальність виявилась іншою.  Верби, що були півсантиметровими паростками, за три місяці стали триметровими деревами, а через два роки подекуди досягли 7 метрів. Повернулися птахи, земноводні, а у Дніпрі вперше за понад 70 років знову помітили осетра. Це відродження настільки стрімке та неочікуване, що вчені називають його «природним експериментом, який буває раз на століття».

Реаліні фото з місця подій анімовані з допомогою ШІ

6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС та знищили друге за величиною водосховище України – майже 200 тисяч гектарів водної поверхні. Разом із цим прибережні населені пункти фактично втратили свої пляжі та воду. Як відходила вода, на власні очі бачили й жителі Нововоронцовки на правобережжі Херсонщини. За їхніми словами, спочатку процес був повільним, але згодом став стрімким.

«Бачити, як зникає наш улюблений пляж, місце відпочинку наших дітей, – моторошно. Ми бачили, як гинула риба, не знали, що буде з рослинністю та чи залишиться ця територія такою ж зеленою й живою, як тоді, коли тут було водосховище», – згадує місцевий житель Петро.

Тривогу щодо можливих наслідків поділяли не лише місцеві жителі, а й науковці. За словами члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександра Ходосовцева, після підриву Каховської ГЕС фахівці розглядали два найгірші сценарії розвитку ситуації.

«По-перше, це масове пересихання оголеного дна та виникнення потужних пилових бур. По-друге, активне розмноження інвазійних рослин, зокрема амброзії. У разі реалізації цих прогнозів Нововоронцовка та інші населені пункти вздовж узбережжя могли зіткнутися з серйозними ризиками для здоров’я людей та сільського господарства: пилові частинки та алергени значно погіршили б якість повітря, створюючи підвищене навантаження на органи дихання», – пояснює Олександр Ходосовцев.

Ось такий вигляд мало дно водосховища за кілька тижнів після підриву Каховської ГЕС: вода ще відходила. Джерело: Анна Куземко

Науковці виходять на дно: перші експедиції та “марсіанські ландшафти”

Аби спростувати чи підтвердити свої припущення, група науковців вирушила в експедицію на локацію за три тижні після підриву гідроелектростанції. Уже 30 червня 2023 року вони переміщувалися дном водосховища і спостерігали за змінами.

«Перші враження були найсильнішими. Дно Каховського водосховища нагадувало марсіанські ландшафти, тому що воно було без рослинності. Ми бачили поодинокі струмочки води, яка залишала дно водосховища. Але мулисте дно колишнього водосховище вже тоді було вкрито маленькими сіянцями рослинам. Ми сперечалися з колегами, що то може бути. Коли ми дивилися на старі знімки та супутникові карти, то побачили, що всі притоки, заплави, озера відновлюють свої конфігурації, русла. Ми побачили річку Камʼянку – притоку Дніпра, яка 70 років була затоплена водами водосховища, але дуже швидко відновила своє русло. Це було щось неймовірне», – ділиться враженнями Анна Куземко, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України.

Фрактальність осушеного дна Каховського водосховища: тріщини глибиною 60-120 сантиметрів. Джерело: Олександр Ходосовцев

Перша ж поїздка науковців спростувала початкові припущення: після екоциду вода зійшла, відкривши історичну місцевість – Великий Луг, який відроджується, але вже по-новому. Загалом група вчених здійснила п’ять експедицій на береги колишнього Каховського водосховища. Незважаючи на мінну небезпеку та обмеження через бойові дії, їм вдалося закласти 12 моніторингових ділянок на дні колишнього водосховища у Херсонській і Запорізькій областях. Це дозволяє спостерігати за регенерацією рослинності та оцінювати вплив війни на екосистеми.

«Коли ми вперше ступили на дно Каховського водосховища, то побачили, що мікроорганізми, зокрема ціанобактерії, вкривають верхній шар мулу, таким чином, що він просто не підніметься нагору. Також усі мулисті відкладення були вкриті маленькими рослинками. Тоді ми ще не знали, що то верба. Тоді зрозуміли, що нічого страшного не відбудеться, навпаки, створюється щось нове, унікальне, і цього разу ми маємо все зберегти», – додає Олександр Ходосовцев.

Анна Куземко під час експедиції фіксує зміни, які відбулися на території. Джерело: архів науковиці

Як народжується новий ліс: стрімке зростання верб і поява нових біотопів

Науковці наголошують: велику роль у відновленні рослинності відіграв час підриву Каховської ГЕС – він припав на дозрівання насіння верби, частина якого залишилася після відходу води і проросла. Також ботаніки відмічають швидкий ріст та цвітіння рослини, що не зовсім характерно для неї. Це свідчить про високу життєвість рослини, поживність ґрунту і достатній запас вологи навіть у період посухи.

«Ми були шоковані тим, що за три місяці після підриву Каховської ГЕС верби, які були у півсантиметра, виросли до мого зросту, а максимальна висота – три метри. Якщо порахувати, то впродовж перших трьох місяців ці верби росли по два-три сантиметри на добу. А за два роки деякі перетнули позначку в сім метрів. Я не можу сказати, що це зовсім фантастика, бо верба – швидкоростуча рослина, але ці верби вони незвичайні. Інші фахівці пояснюють це ще й конкуренцією за сонце та природні ресурси, бо щільність цих проростків була великою. Дивним фактом є й те, що верба зацвіла на другий рік, хоча за усіма даними вона має цвісти на п’ятий-сьомий рік», – говорить Анна Куземко.

Верби не лише виросли подекуди до 7 метрів за короткий термін, а ще й зацвіли. Джерело: Анна Куземко

Активно продовжує відновлюватися і зелений покрив. Якщо у перші тижні на дні водосховища віднайшли лише 11 видів рослин, серед яких гледичія, клен американський, череда, щириця, портулак, то нині цей перелік перевищує 300 позицій, де є червонокнижні рослини, зокрема осока житня, наземні водорості, мохоподібні, лишайники, судинні рослини. Адвентивних (чужорідних) небагато – восени 2023 це було трохи більше 13 %, тепер лише 8%.

«Ми нарахували вже п’ять груп екосистем, які сформувалися на території. Зокрема, типова водно-болотна рослинність, яка проростає навколо річок. Також галерейні заплавні ліси за участю верби, тополі та інших дерев. Цей молодий ліс сьогодні є ймовірно найбільшим вербово-тополевим лісом в Європі і він охороняється на рівні всієї Європи. Формуються і розріджені біотопи, пов’язані з 70-річним існуванням Каховського водосховища. За цей час туди вселилося багато непритаманних нашим краям молюсків, які, живучи й відмираючи, накопичили товщі мушель – два-три метри на схилах балок у нижній частині колишнього водосховища. Це нагадує нам біотопи приморських кіс (Арабатська стрілка, Тендрівська коса), тоді як у верхній частині, біля Запоріжжя, домінують піски. Їх гарно видно з космічних знімків. Хоча є прогнози, що Великий Луг, який існував у 50-х роках, відновиться, але ми вже бачимо, що це відбудеться з додатковими біотопами. Тобто, можемо констатувати той факт, що природа інколи намагається повторювати, але до кінця це їй не вдається», – наголошує Олександр Ходосовцев.

Дно Каховського водосховища за три з лишком місяці змінилося до невпізнання: перше фото — 30.06.2023, друге — 19.10.2023. Джерело: Олександр Ходосовцев

Зібрані дані вже використали для комп’ютерного моделювання методом машинного навчання, щоб скласти модель поширення різних типів біотопів, різних типів екосистем на території дна всього водосховища. Є такий в’юер, який показує динаміку, як змінювалися площі водойм, вербових лісів, мулових відкладів. Науковці порівнювали дані з осені 2023-го та весни 2025-го. Цю модель продовжують доповнювати, щоб і надалі простежити динаміку площі.

«Ми вже бачили водні рослини – глечики жовті, які росли на сухому субстраті, але при цьому цвіли. Це свідчить про великий запас вологи у кореневищі. Мертвою ця ділянка не залишиться однозначно, адже це заплава Дніпра, відновилося його русло, його притоки. Щодо посухи, то завдяки вербовому лісу цей простір матиме більш сприятливий клімат, оскільки ліси є значно більш стійкими до кліматичних змін, ніж штучні водойми. Також варто звернути увагу на те, що заплавна рослинність, яка там формується, навпаки, затримує воду і покращує кліматичні показники, зменшує ризик утворення пилової бурі», – додає Анна Куземко.

Глечики жовті, які проросли на висохлому дні водосховища після відходу води. Джерело: Анна Куземко

Екосистема без людей: тест, який природа склала на відмінно

Разом із відновленням рослинності, на територію колишнього Каховського водосховища активно повертається і фауна. Науковці пов’язують це із формуванням сприятливого середовища та відсутністю людського втручання, зокрема браконьєрства. Про це свідчать численні спостереження, зроблені під час експедицій.

А ось і птахи, які зафільмували науковці під час експедиції. Джерело: Анна Куземко. Анімовано з допомогою ШІ

«Через відсутність людей і браконьєрства на тих територіях зараз багато тварин, зокрема кабанів, розповідали нам працівники Національного природного парку. Я бачив особисто гніздо червонокнижного орлана-білохвоста. З дрона вдалося зняти, що там сиділи орієнтовно троє пташенят. Тварини себе там нормально почувають. Серед інших тварин були помічені шакали, тхори та багато видів птахів. Якщо ще у 2023 році ми не бачили тварин, то тепер у маленьких заплавних озерах – купа куликів, журавлі, чаплі. Ця екосистема виявилася дуже сприятливою для птахів», – додає Олександр Ходосовцев.

Також у Нововоронцовській громаді вже сформувалася ціла мережа річок, озер, боліт, островів. Найближча від Нововоронцовки річка Бистрик; Великий Лиман, Великі Вози біля Осокорівки – усе, що було зруйноване і затоплене водосховищем, усе відновилося до маленьких озерець. З відновленням річок на ці території поступово повертається і риба.

Велике повернення риби: осетер після 70 років

Одна з найбільших змін, за словами Віктора Демченка, заступника директора Інституту морської біології НАН України, це те, що вперше за понад 70 років поблизу острова Хортиця (Запоріжжя) побачили осетра.

Осетер, якого вдалося спіймати біля Запоріжжя. Джерело: світлина із соціальних мереж, анімована з допомогою ШІ

«Внаслідок підриву дамби загинуло багато риби, наприклад, лящ, верховодка, плітка, краснопірка, короп, а також щука, судак, окунь, бички та інші. Потік води виніс її у відкрите море. Що ми бачимо наразі? Відсутність дамби уможливила міграцію рибам вище за течією. Риба з Чорного моря тепер безперешкодно може підходити аж до Запоріжжя, а це близько 200 км відновленого русла річки. Вже є чотири знахідки осетра у Дніпрі – це були дорослі особини, вагою понад 10 кг. Ще до будівництва і Запорізької, і Каховської ГЕС біля Запоріжжя були традиційні місця нересту осетрових риб. Унаслідок побудови дамб ці нерестовища були знищені. Тепер осетрова риба повертається на свої історичні місця», – говорить доктор біологічних наук, заступник директора Інституту морської біології НАН України Віктор Демченко.

Дрібними кроками, поступово земля вкривається рослинним покривом. Джерело: Олександр Ходосовцев

Зі слів голови Нововоронцовської громади Андрія Селецького, будується нова, унікальна екосистема, що є дуже рідкісним явищем у наш час, і, попри все, ми маємо її зберегти.

«У 2023 році ми відмічали нашестя комах, що спричинило ріст популяції земноводних, а вже у 2024 році популяція земноводних спричинила ріст популяції водоплаваючих і звичайних птахів. Ось цей ріст популяції птахів і риби спричинив ріст популяції хижаків. Також у плавні повернулися їжаки, черепахи, кабани, косулі, зайці, вовки, лисиці. Тобто вся флора і фауна, яку знищив Радянський Союз для сумнівного блага народного господарства, зараз зароджується з нуля, і ми бачимо цей процес на власні очі», – розповідає Андрій Селецький.

Територія, що чекає рішення: яким може бути майбутнє дна Каховського моря

Пересічні жителі, влада та науковці час від часу обговорюють, як і для чого можна використати територію Каховського водосховища після завершення бойових дій. Дехто пропонує варіанти з агрономією, проте науковці одразу відкидають цей варіант, а свою позицію аргументують так.

«Мулисті відклади фактично 70 років всотували в себе всі відходи з підприємств, що зливалися. Ми брали ґрунт на аналізи, то там є значне перевищення вмісту важких металів. Хоча ця верба частково акумулювала отруйні речовини, вирощувати картоплю чи пшеницю там не бажано, скоріше за все, воно не буде придатне для споживання. Там є перспективи для тваринництва, адже якщо відновляться заплавні луки, то це добре для худоби. Але попередньо все одно треба буде проводити дослідження на вміст шкідливих речовин. Також говорять про енергетику – колеги прораховували, що частину можна використати для сонячних електростанцій, і це покриє енергетичні потужності, які втратили через знищення водосховища», – говорить науковиця Анна Куземко

Природа дивовижна: навіть після руйнувань вона знаходить сили відновлюватися. Наше завдання – не завадити цьому, а берегти. Джерело: науковці

Шанс на заповідник: чому природу потрібно зберегти

На думку фахівців, замість спроб відновлення обмеженого аграрного використання, територію колишнього водосховища доцільніше використати для створення біосферного заповідника. Це дозволить не лише зберегти унікальну природу, що відроджується, але й продемонструвати дотримання Україною європейських екологічних стандартів. Зокрема, йдеться про розширення природозаповідного фонду.

«Ми можемо розширити Національний природний парк. У прогнозі на сьогодні балки, які залишилися і колись були під водою, то вони могли б увійти до парку як природоохоронні території – це 100%. Тому що ми готували обґрунтування ще раніше, коли йшла мова про берег Каховського водосховища і всі балки, які тоді туди впадали. Але я реаліст і розумію, що їх швидко не розмінують, бо першочергово сапери працюють над агроландшафтами. Хіба громади знайдуть кошти через донорські організації і пришвидшать цей процес, зроблять гуманітарне розмінування», – розповів Олександр Ходосовцев.

Територія, яка постраждала від руйнування Каховської ГЕС, сьогодні проходить рідкісний природний експеримент. Вона відновлюється швидше, ніж будь-хто прогнозував, і стає живим прикладом того, як екосистеми здатні відроджуватися після найтяжчих втручань. Саме тому фахівці говорять про реальний потенціал створення тут біосферного заповідника, який би захистив нові біотопи та повернені види, а також став майданчиком для наукових досліджень і навчальних програм.

У довгостроковій перспективі ця територія може стати основою для екотуризму — безпечного, контрольованого, спрямованого на збереження природи, а не її експлуатацію.

Автор: команда «Херсон плюс»

Ця публікація була підготовлена ​​в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обовʼязково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.