Те, що більшість вважає залишком після морепродуктів, вона використовує як полотно для творчості та перетворює на об’єкт мистецтва. Знайомтеся, це майстриня з Херсона Вікторія Хутковська, яка створює декоративні вироби з мушель устриць.
За фахом пані Вікторія — художниця. Ще у дитинстві вона відвідувала дизайн-ліцей. Згодом навчалася у Херсонському державному університеті, а далі закінчила магістратуру за напрямком «сучасні медіа і мистецтво». Вона каже: не уявляє свого життя без творчості, тому і пов’язала з нею своє життя ще з дитинства.
«Я творча людина по життю, тому я завжди щось руками роблю. Тим більше, що в Херсонському державному університеті нас розділяли спеціальності на дизайнерів і на декоративне мистецтво. І я пішла на декоративне мистецтво. Тобто в нас дві підгрупи в одній групі на потоці. І я пішла на декоративне, бо я люблю щось руками робити. І я вважала, що це дуже корисно. Дизайну можна навчитися у будь-який момент, а от досвід якийсь перейняти від викладачів з декоративного мистецтва, мені здалося, що це буде дуже вдала ідея. Та й, в принципі, так і вийшло. Я дуже люблю руками щось робити», — говорить вона.
Кожна мушля на згадку про море…
По життю Вікторія займається дитячою книжковою ілюстрацією, робить різні діджитал-ілюстрації, а у 2020 році зацікавилася ще й розписом мушель. Зізнається: спочатку намірів перетворювати морські залишки на арт-об’єкти не було — просто збирала, адже любить море і мушлі.
«Їх багацько було у мене і, чесно, шкода було викинути. Вони дуже довго у мене лежали, а потім я почала їх використовувати: десь я там фарбу розмішувала, свічки намагалась робити, щось таке. А потім якось глянула на мушлю, що в мене з фарбою залишилось, і подумала, то ж можна щось всередині намалювати. Намалювала, а потім полізла в інтернет — виявилося, що такий розпис вже існує за кордоном і досить популярний. Але здебільшого вони роблять це в техніці декупаж. Тобто серветку приклеюють до мушлі, а ручного розпису не так багато. Ясно, що серветку приклеїти набагато легше, ніж намалювати. Але я спробувала саме розпис», — каже Вікторія Хутковська.
Спочатку розпис мушель був виключно хобі — займалася цим, коли було натхнення, вільний час. Свої роботи Вікторія публікувала у соціальних мережах, де її і помітили перші замовники.
«Останні три місяці розпис мушель — основна моя робота. Тому що всі дуже захотіли собі частинку моря, щось таке незвичне собі мати вдома», — каже майстриня.
Експеримент з формами та кольорами…
Казкові герої, каліграфічні написи, різнобарвні елементи у поєднанні з природною нерівністю — кожна робота Вікторії Хутковської унікальна і неповторна. За створенням стоїть копіткий і тонкий процес — від замочування до висушування.
«Кожна мушля проходить свій шлях перетворення: спершу я замочую її на кілька годин у спеціальному очищувальному розчині, потім дбайливо вичищаю щіточкою, знімаючи все зайве. Після висихання — за потреби ґрунтую, і лише тоді починається найцікавіше, — каже херсонка. — Я обираю акрилові фарби — вони швидко сохнуть і дають яскраві, живі кольори. Це дозволяє не затягувати процес, а одразу бачити результат. Так крок за кроком звичайна мушля перетворюється на маленьку історію, створену вручну».
Одна з незвичайних робіт херсонки — авторська мініатюра «Рибалка» в автентичній мушлі. Рибак з вудкою сидить на мушлі, а всередині неї наче блакитна вода. Вона ексклюзивно ділиться з нашою редакцією, як прийшла ідея це зробити та що для цього потрібно.
«Ідея з’явилася випадково: у мене є маленька LEGO-фігурка дівчинки з пташкою, подарунок, який я часто розглядала. І тоді виникла думка — посадити якусь фігурку на мушлю, зробити з цього композицію, що може бути ще й функціональною, як підставка для дрібниць. А згодом поруч опинилася мушля, вже залита смолою, і я уявила пляжника чи щось подібне… але зрештою з’явився рибачок з вудочкою, що ніби занурюється у воду всередині мушлі. Так і народилася ця історія. Я створюю рибачка вручну — мені пропонували 3D-друк, але я свідомо відмовилась, бо в ручній роботі є своя жива естетика, навіть з її недосконалостями», — каже майстриня.
Вимірює навіть лінійкою…
У її роботах важливе місце займає діалог із замовником — адже саме люди часто стають джерелом нових ідей і творчих експериментів.
«Майже половина моїх робіт — це індивідуальні замовлення. Люди бачать попередні композиції й приходять із бажанням створити щось схоже, але водночас своє, унікальне. Я завжди зазначаю, коли мушля зроблена на замовлення, бо за кожною з них стоїть окрема історія. Звісно, натхнення можна знайти будь-де — навіть у референсах, але для мене головне джерело — це люди. Часто одне замовлення народжує наступне: ідея трансформується, доповнюється, і так з’являються нові образи. Саме цей живий процес і робить творчість безперервною. Якщо це індивідуальне замовлення, процес стає максимально гнучким: я можу навіть зняти відео з мушлями поруч із лінійкою, щоб замовник сам обрав ту, яка йому найбільше відгукується. Адже кожна мушля унікальна, і знайти дві однакові — просто неможливо», — додає майстриня.
Окрім декоративних композицій, вона експериментує і з форматом, перетворюючи мушлі на сезонні прикраси — хоча це вимагає ще більшої уважності та відбору матеріалу.
«Я також роблю з мушель ялинкові іграшки — вже були пірати, Миколайчики. Але це складніший процес. Тут важливо не тільки намалювати, а й знайти правильну мушлю: вони ж усі різні, ребристі, нерівні. Кожну мушлю доводиться підбирати під конкретний малюнок, бо не в кожну форму можна органічно вписати задум. Тому ця робота потребує ще більше уваги до деталей і терпіння», — розповідає Вікторія Хутковська.
Херсонка Вікторія Хутковська каже: зараз має чимало замовлень, навіть не очікувала такого ажіотажу. У середньому на розпис однієї мушлі вона витрачає дві-три години, а бувають випадки, коли і до п’яти годин. Та вона радіє, що у такий надскладний час може займатися творчим та яскравим, що дарує радість людям.
Автор: команда «Херсон плюс»
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
