Малювання стало для херсонки Ольги Новгородської порятунком у воєнній реальності. Живучи у місті, де щодня лунають вибухи, а подекуди немає світла та тепла, вона створює акварельні листівки про Херсонщину і передає тим, хто був змушений виїхати. Як у своїх листівках дівчина зберігає пам’ять про Херсон, де знаходить сили творити та звідки бере натхнення – читайте в нашому матеріалі.
Все життя Ольга Новгородська пов’язувала з творчістю. У школі відвідувала різні гуртки, пробувала себе у різних техніках та видах мистецтва, захоплювалася ткацтвом. Вищу освіту здобула у Херсонському державному університеті за спеціальністю «образотворче мистецтво». Після цього багато років працювала у сфері виготовлення реклами, а як хобі займалася фотографією. За її словами, у період активної роботи малювання відійшло на другий план, але під час війни знову повернулося у життя – і стало справжнім порятунком.
«За весь час війни я не залишала Херсон і три роки не могла взяти до рук пензлик. Минулого року в соцмережі поспілкувалася з дівчиною, і, мабуть, саме тоді мені дуже були потрібні її слова підтримки. Після листування захотілося зробити щось приємне – прийшла ідея намалювати листівку. Колись я теж так малювала і відправляла незнайомим дівчатам. Бо мені здається, у власноруч підписаних листівках є душа. Першим після довгої перерви був малюнок осені – бо для мене це про яскраві фарби та затишок», – розповідає херсонка.
Процес малювання захопив пані Ольгу. Щоб продовжити свою справу, вона почала шукати у місті спеціальні матеріали. Папір довелося замовляти у Миколаєві, адже через постійні обстріли навіть звичайних канцелярських магазинів у Херсоні залишилося дуже мало.
«Малюю здебільшого без ескізів – у голові одразу вимальовується картинка. Листівку роблю інколи кілька днів або й довше – все залежить від ситуації: то тривога, то немає світла, зараз узагалі живемо без опалення. Але малювання допомагає мені відволіктися, згадати і мріяти про щось добре. Мої листівки виконані аквареллю. Я не обирала спеціально – просто були такі фарби. А акварель для мене – це про щось м’яке, прозоре, легке, без важких кольорів», – каже Ольга Новгородська.
Херсонка малює на різні теми: казкових персонажів, тварин, привітальні листівки. Та одна з її улюблених серій – «Херсонщина». Вона згадує, що на цю серію її надихнула дівчина, яка дуже сумувала за домівкою. Тоді пані Ольга зібрала місцеві смаколики, намалювала листівки та відправила їх. Саме з того дня почалася серія малюнків про рідний край.
«Мені хочеться закарбувати у пам’яті наш Херсон таким гарним і квітучим, яким він був до повномасштабного вторгнення. Тут і відбудований кінотеатр «Україна», і наша неймовірна стела, набережна «Фрегат», Арестанка, Очаківська брама. Для мене Арестанка – одне з улюблених місць: недалеко жила моя тітка, я часто ходила сюди до бібліотеки, а ще тут завжди відзначали свята, були концерти, салюти. Якщо просять, можу намалювати і локації з інших міст Херсонщини – наприклад, були замовлення із зображенням набережної у Голій Пристані», – каже пані Ольга.
Свої малюнки та листівки херсонка публікує у соціальних мережах, додаючи короткі історії та факти про локації. Її роботи набирають тисячі вподобайок – особливо активно реагують земляки, які вимушені були виїхати в інші регіони України чи за кордон.
«Приємні слова від людей у соцмережах надихають мене малювати більше. Перші листівки дарувала знайомим і незнайомим. Тепер малюю не тільки для душі, а й частково на замовлення – щоб радувати інших. Тішуся, коли моя творчість приносить позитивні емоції у такий складний час», – додає дівчина.
Для пані Ольги кожна листівка – це не просто малюнок. Це підтримка для тих, хто далеко від дому, і віра в те, що Херсон знову буде мирним, квітучим і наповненим життям.
Автор: команда «Херсон плюс»
1 коментар. Leave new
Удачі і натхнення в творчому процесі!