Особливий смак свіжої дунайки та пузанка ні з чим не сплутаєш. Для півдня України це не просто риба, а справжній сезонний делікатес, на який щовесни чекали рибалки, продавці й покупці. Та цього року традиційний сезон виявився одним із найскладніших за останні роки: риби значно менше, вона дрібніша, а ціни на ринках Херсона, Миколаєва та Одеси стрімко зросли. За цим дефіцитом стоять не лише природні зміни, а й війна, заміноване Чорне море та наслідки підриву Каховської ГЕС, які продовжують змінювати екосистему півдня України.
У Вилковому, де щороку чекають на прихід дунайки, рибалки визнають: сезон став одним із найскладніших за останні роки, риба просто «не заходить» у Дунай, і на це люди не мають жодного впливу. У Херсоні та Миколаєві ситуація аналогічна — пузанка мало, а ціна зростає щотижня.
Менше риби та дорожчий промисел
Перші пояснення звучать від самих рибалок. Вони кажуть, що риби цього року просто менше. Дунайка заходить у річку слабше, ніж зазвичай, а пузанок у Дніпро-Бузькому лимані трапляється рідше й дрібніший.
Миколаївський рибалка Сергій, який часто відправляє свій вилов на ринки Херсона, для «Херсон плюс» розповів:
«Такого сезону давно не пам’ятаю. Раніше виходиш у море чи лиман — і знаєш, що повернешся з уловом. А зараз можемо цілий день пройти й привезти лише кілька ящиків дрібного пузанка. Риби стало менше, вона обережніша, змінює маршрути. Море зараз зовсім інше — постійні вибухи, шум, техніка, частина акваторії закрита через небезпеку. Старі рибалки кажуть, що такого різкого падіння вилову давно не бачили. А витрати при цьому ростуть щодня: пальне дороге, сітки дорогі, ремонт човнів дорогий. Люди думають, що рибалки спеціально підіймають ціну, але ми самі зараз працюємо майже на межі. Для півдня пузанок і дунайка — це частина життя, сезон, якого всі чекають. Болить дивитися, як риби стає все менше», — розповідає миколаївський рибалка Сергій.
Рибалки під Одесою. Квітень 2026. Фото з архіву рибалки Сергія
Оселедцеві дуже чутливі до змін у морі — температури, солоності, течій та кормової бази. Навіть невелике коливання умов може вплинути на їхню міграцію.
Другий фактор — економічний. Витрати рибалок зросли до рекордного рівня. А ще й вартість ліцензій, податки — усе це формує собівартість, яка цього року стала значно вищою. Навіть за нормального вилову ціна на дунайку та пузанок була б більшою, але коли риби мало, а витрати ростуть, ринок реагує миттєво.
На херсонському ринку продавчиня Ольга нам підтвердила:
«Люди питають чого пузанок такий дорогий, але я не можу дати нижчу ціну — сама беру дорого. Риби мало, і хто приносить — той ставить свою ціну. У минулі роки навесні пузанок був завжди. А тепер — день є, день нема».
Попит при цьому залишається стабільно високим. Для Херсонщини та Миколаївщини пузанок — традиційна риба, яку чекають навесні. На одеських ринках дунайку розкуповують за кілька годин після появи. Коли пропозиція падає, а попит не змінюється, ціна неминуче зростає.
ДЛЯ ДОВІДКИ. Пузанок і дунайка належать до родини оселедцевих, але це різні види. Дунайський оселедець заходить у Дунай на нерест і більший за розміром, тоді як пузанок мешкає у Чорному морі та лиманах і має характерне округле «пузце». Водночас у побуті на півдні України їх часто називають однаково: покупці й продавці майже не розрізняють ці види, адже зовні вони схожі, а способи приготування — копчення, в’ялення, жарка — фактично ідентичні. Саме тому для більшості споживачів дунайка й пузанок сприймаються як одна традиційна весняна риба, хоча біологічно це не так.
Війна та екологічні наслідки: глибші причини дефіциту
За очевидними економічними поясненнями стоїть значно глибший контекст — війна та екологічні наслідки, які вже кілька років впливають на Чорне море та річкові системи півдня України. Чорне море сьогодні — одне з найбільш замінованих у світі. Постійні вибухи, рух військових кораблів, ракети, авіація — усе це створює сильний шумовий фон, який змінює поведінку риби. Оселедцеві уникають шумних ділянок, змінюють маршрути міграції, а іноді взагалі не підходять до традиційних місць нересту. Частина акваторії закрита для рибальства, і рибалки просто не можуть працювати там, де працювали десятиліттями.
Окремий удар — підрив росіянами Каховської ГЕС у 2023 році. Це була одна з найбільших екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття. У Чорне море потрапили мільярди кубометрів прісної води, разом із мулом, сміттям, нафтопродуктами, важкими металами, каналізаційними стоками та залишками зруйнованої інфраструктури. Солоність у прибережній зоні різко впала, а для оселедцевих це критичний фактор. Молодь риби масово гинула, нерестові ділянки у Дніпро-Бузькому лимані були знищені, кормова база змінилася.
Ці процеси не зникають за один сезон. Вони накопичуються й проявляються саме зараз — у вигляді меншого вилову, дрібнішої риби та нестабільних міграційних маршрутів. Пузанок і дунайка реагують на ці зміни однаково, хоча й належать до різних видів. Обидві риби чутливі до солоності, температури, шуму та забруднення. Обидві залежать від сезонних міграцій. Обидві нерестяться у прибережних водах, які зазнали найбільшого удару.
Тому нинішній дефіцит дунайки та пузанка — це не просто «невдалий сезон». Це наслідок війни, екологічної катастрофи та змін у морській екосистемі, які триватимуть ще роки. Рибалки на півдні працюють у складніших умовах, ніж будь-коли, а природа відновлюється повільно. І поки Чорне море залишається зоною бойових дій, а Дніпро — річкою зі зруйнованою гідросистемою, рибні ресурси півдня України будуть під тиском.
Автор: команда “Херсон плюс”
