Херсонщина входить у новий етап боротьби за аграрне виживання. Жнива-2026 ще тривають, але після першого місяця, коли громади гасили пожежі під обстрілами, втрачали врожай, техніку й можливість працювати, держава оголосила про комплекс рішень, які мають підтримати фермерів прифронтових районів. Це не скасовує втрат, але вперше дає інструменти, що дозволяють не просто вижити — а планувати наступний сезон.
Компенсації, гранти, експорт: системні рішення для прифронтових територій
Мінекономіки розробляє механізм компенсацій за знищений або недосяжний для збирання врожай у 50-кілометровій зоні від фронту. Для Херсонщини це критично: саме тут зафіксовано й офіційно зареєстровано у реєстрі збитків близько трьох тисяч гектарів втрат, спричинених пожежами, обстрілами та неможливістю працювати на замінованих полях. Але херсонські фермери говорять, насправді, про щонайменше 10 тисяч згорілих гектарів.
Заступник міністра Тарас Висоцький пояснює, що держава вперше переходить від загальних декларацій до конкретних механізмів підтримки:
«Ми бачимо реальні втрати аграріїв у прифронтових громадах — це не абстрактні цифри, а знищені поля, спалена техніка, господарства, які опинилися без можливості зібрати врожай. Наше завдання — щоб фермери отримали компенсації ще до початку весняної посівної кампанії. Ми працюємо над тим, щоб допомога була швидкою, прозорою і доступною для кожного, хто постраждав через бойові дії. Це питання не лише економіки — це питання продовольчої безпеки та збереження життя на цих територіях».
Засідання робочої групи при Міністерстві економіки довкілля та сільського господарства України за участі заступника міністра Тарас Висоцький та аграріїв Херсонщини
Уперше держава офіційно визнає втрати врожаю як підставу для компенсації. Ці дані стануть основою для бюджетного запиту на 2027 рік.
Паралельно розширюються грантові програми. На садівництво, ягідництво та теплиці передбачено сотні мільйонів гривень, а для прифронтових громад діють особливі умови: до 80% компенсації вартості проєкту, гранти до 10 млн грн, можливість відновлювати господарства навіть на невеликих ділянках. Це важливо для тих фермерів, чиї поля вигоріли або залишаються небезпечними для роботи.
Ще один напрям — експорт через Державний аграрний реєстр. Заявки подаються онлайн, без бюрократії, що відкриває доступ до зовнішніх ринків для малих і середніх виробників. Для Херсонщини, де логістика часто залежить від безпекової ситуації, це реальний шанс продавати продукцію без додаткових ризиків.
Народний депутат Дмитро Соломчук, який опікується аграрними питаннями, підкреслює, що підтримка прифронтових регіонів має стати окремим пріоритетом:
«Фермери на Херсонщині працюють у найважчих умовах в Україні. Вони тримають продовольчий фронт під обстрілами, втрачають техніку, врожай, інколи — саму можливість вийти в поле. Компенсації, гранти й доступні кредити — це не просто фінансова допомога, а спосіб зберегти людей на землі, яка сьогодні є лінією оборони».
Голос тих, хто тримає аграрний фронт
Народний депутат Дмитро Соломчук у своєму зверненні наголосив, що трагедія херсонських полів — це не лише економічна втрата, а частина великої ціни, яку Україна платить за свободу:
«Кожної секунди фермери прифронтових громад ризикують життям, щоб зберегти врожай і роботу господарств. Знищені комбайни, спалені поля — це доказ того, що аграрії стоять на передовій так само, як військові. Держава має підтримати їх рішуче й системно».
Черговий згорілий комбайн, який атакував російський дрон
Ці слова перегукуються з емоційним коментарем голови Асоціації фермерів Херсонської області Віктора Гордієнка, який закликав зберегти згорілу техніку як нагадування всій країні про справжню ціну українського хліба:
«Цей комбайн обов’язково повинен стати музейним експонатом поруч із батьковим згорілим автомобілем, обладнаним РЕБом. Бажано десь на одній із центральних вулиць Києва. Щоб люди розуміли справжню ціну українського хліба. Щоб бачили ці жахіття не лише на фотографіях, а на власні очі. І щоб кожен іноземець, який приїде до України, також побачив це й зрозумів: українці заплатили за свободу не лише зруйнованою технікою, а й кров’ю своїх людей. Заплатили, щоб ця війна не прийшла до їхніх домівок в Європу».
Кредити «5–7–9%»: Херсонщина — серед лідерів за обсягом підтримки
Уряд оприлюднив цифри, які показують: прифронтові регіони стали головними користувачами програми «Доступні кредити 5–7–9%». На неї припадає 45% усього агрокредитування країни. У Сумській області — 81% виданих кредитів, у Донецькій — 100%. А в Херсонській області — 98%.
Для місцевих фермерів це не просто статистика. Це доказ того, що програма стала єдиним доступним фінансовим інструментом у регіоні, де приватні банки часто не ризикують кредитувати бізнес під обстрілами. Важливо й те, що 72% кредитного портфеля — це вже «довгі» гроші: інвестиції в техніку, переробку, модернізацію. Це означає, що навіть у прифронтових громадах аграрії намагаються не лише відновлюватися, а й розвиватися.
Голова Асоціації фермерів Херсонської області Віктор Гордієнко наголошує, що для регіону ця підтримка — не просто фінансовий інструмент, а питання виживання:
«Херсонщина сьогодні тримається на людях, які не покинули землю навіть тоді, коли вона горіла під обстрілами. Ми вдячні державі за те, що вона нарешті повернулася обличчям до фермерів. Компенсації, кредити, гранти — це те, що дає нам шанс пережити цей рік і зустріти наступний».
У розпал жнив, коли фермери продовжують працювати під дронами, гасити пожежі без доступу до техніки, втрачати поля й роки праці, держава нарешті пропонує системні рішення. Компенсації, гранти, експортні можливості, кредитування — це не про швидке відновлення, а про повернення аграрного сектору Херсонщини до життя. Ці інструменти не знімають загрози обстрілів і не повертають знищені гектари, але дають шанс на наступний сезон. І фермери вже готуються до нього — попри ризики, попри втрати, попри війну. Земля, яка пережила вогонь, знову має стати полем, а не попелищем.
Підготував Костянтин Середа
