«Якщо одна сітка зупинить один дрон – це мінімум чотири, а то і 20 врятованих людських життів, що для нас є найголовнішим…» – наголосив військовий.
У Херсоні триває справжнє «сафарі на людей». За допомогою дронів росіяни вражають не лише позиції військових, а й об’єкти критичної інфраструктури, автівки, пересічних жителів. Ворог намагається контролювати основні логістичні шляхи, зокрема і трасу, що сполучає Херсонщину з Миколаївщиною.
Ось так військові готують дрони, щоб на полігоні випробувати сітки перед встановленням
Аби врятувати життя людей та зберегти важливі для життєдіяльності об’єкти, в області триває встановлення антидронових сіток. Команда «Херсон плюс» побувала на полігоні й на власні очі побачили, як військові випробовують сітки на міцність й ефективність.
Військовий наголошує: росіяни все частіше вражають цивільні автобуси, автівки та пересічних людей заради забави
Облаштування сітками триває близько року. Спочатку їх використовували для захисту позицій військових, а вкінці 2024 року ними почали накривати й об’єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні та газові. Станом на серпень 2025 року майже всі вони облаштовані тришаровим захистом.
«Найчастіше ворог застосовує FPV-дрони – типу «крило» та так звані «баби-яги», які несуть від 5 до 25 кілограмів вибухівки. Сітка – це фортифікаційний засіб оборони, який раніше використовували для маскування, а тепер – для захисту від дронів. Є три типи сіток – із різними розмірами ячейок та щільністю, переважно використовують тришарові. Спочатку ми тестуємо зразки: вивозимо їх на полігон і за допомогою різних дронів із різною вагою перевіряємо міцність. Війни дронів не було ні в якій країні, тому ми не можемо відштовхуватися від досвіду партнерів. Ми навчаємося з найбільшою ціною – втрачаючи людські життя», – зазначив військовий.
До вибору сіток підійшли відповідально: випробували десяток типів і обрали поліпропіленові, поліамідні та тралові.
Нині головний акцент роблять на облаштуванні сіток уздовж ключових логістичних шляхів. Спільними зусиллями вже вдалося закрити 7 000 метрів, це копіткий процес, говорить начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«Триває процес буріння, встановлення стовпів, бетонних споруд, натягування тросів, кріплення – все за військовими стандартами. Щодня над облаштуванням працюють орієнтовно 250 працівників і понад 10 одиниць техніки. Бажаний план – закривати по кілометру щодня, але через безпекову ситуацію не завжди виходить. Інформація про використання неякісних матеріалів, які нібито розриваються на вітру, – не відповідає дійсності. Пошкодження виникають тоді, коли автівки загораються або транспорт злітає з траси й рве полотно», – пояснює Олександр Прокудін.
Олександр Прокудін наголошує: сітки, що встановлюють, стійкі до вітру, спеки та дощу
Зараз першочергова задача – облаштувати сітками 64 кілометри у Херсоні, Дар’ївській та Білозерській громадах. Стосовно фінансування робіт уже провели шість закупівель на понад 25 млн гривень. Ці кошти спрямували не лише на придбання полотна, а й на супутні матеріали для облаштування ділянок. Також додатково звернулися до уряду по фінансову підтримку.
Ось так працівники натягують сітки, щоб вберегти автівки та людей від дронів.
«Орієнтовно нам потрібно 300 мільйонів гривень, щоб завершити всі роботи на 264 км шляхів Херсонщини. Ми звернулися до уряду України з проханням допомогти з фінансуванням. Нині ухвалюють рішення щодо виділення перших 80 мільйонів гривень із початку вересня. Також будемо просити громади долучатися», – додав Олександр Прокудін.
Військові та влада закликали місцевих жителів і тих, хто приїжджає на Херсонщину, оперативно реагувати на інформацію про небезпеку, з розумінням ставитися до тимчасових обмежень руху на окремих шляхах і за потреби користуватися альтернативними маршрутами.
Автор: команда «Херсон плюс»
