Пекельна окупація! Як російські військові знищують унікальну природу Херсонщини

Стовпи чорного диму, купи гарі та масштабне полум’я! З березня окупована Херсонщина опинилася у вогні. На території Голопристанської територіальної громади по кілька днів масово горіли ліси, а поблизу Херсона та Нової Каховки – Дніпровські плавні. Причина тому – систематичні обстріли та бомбардування територій збоку російських загарбників.

Рятувальників до місць загоряння не допускають, а за порушення – тобто за виїзд на тушіння – російські військові погрожують розправою. Через заборони гасити полум’я збоку окупантів, жителі населених пунктів ледве не задихались від диму у власних будинках, а екосистеми регіону на межі катастрофи.

Екологи б’ють на сполох, адже за чотири місяці тимчасової окупації, рашисти завдали значних втрат природоохоронним об’єктам не лише Херсонщини, а й всієї України. За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, таким чином відбувається знищення біорізноманіття, природно-заповідного фонду та об’єктів Смарагдової мережі. 

Знищення Дніпровських плавнів задля військових цілей

Дніпровські плавні, що розкинулись від Каховської ГЕС і до адміністративно-територіальної межі з Миколаївською областю, – це царство дикої природи у дельті Дніпра, де можна знайти безліч заболочених острівців і невеликих лук. Різноманітність флори та фауни дивує – понад 300 видів птахів, рослин, тварин. 120 кілометрів із багатим біорізноманіттям входять до складу Національного природного парку «Нижньодніпровський».

Та щороку навесні унікальна природа горить. Полум’я охоплює рослинний, тваринний світ і навіть дачні кооперативи, що призводить до чималих збитків. Активісти розглядали дві версії систематичних пожеж: людська недбалість і браконьєрство. А з моменту тимчасової окупації Херсонщини додалося ще й навмисне знищення природоохоронної зони російськими військовими. Зі слів херсонців, цьогорічна весна видалась непростою, адже димом затягнуло не лише дачні кооперативи, а й все місто.

 Ми вийшли на балкон і побачили стовпи диму. Спочатку подумали, що це російські військові знову влаштували якусь провокацію. Та коли ці хмари диму вже накрили наш будинок, то зрозуміли – наші плавні у небезпеці. Російські військові ж не пропускали пожежників гасити це страшне полум’я. Тож, ми не знали навіть до кого звертатись. І хоча наші плавні горять систематично, але так страшно, як цього року ще ніколи не було»,- каже херсонка Олена.

Повертаючись з магазину, я вже відчував на вулиці запах диму та здивований не був, бо коли живеш в окупації, то від російських військових можна очікувати все. Та вже ввечері зайшовши у Фейсбук, побачив ці фото, відео, ледь серце не стало. Там же наші дачі, там же тварини. Це просто пекло на нашій землі. Коли ж хтось вже почне контролювати ситуацію з екосистемами?» – обурюється херсонець Сергій.

Скільки саме пожеж виникало у плавнях за чотири місяці окупації регіону – сказати важко, власне як і підрахувати збитки, адже військові забороняють проводити відповідні заходи. За інформацією ГУ ДСНС України в Херсонській області, з 24 лютого в екосистемах області зафіксовано 306 пожеж на площі 3118 га. А якщо порівнювати з минулим роком, то у 2021 за цей же період – 141 пожежа на площі 45 га.  Зі слів керівниці відділу екологічної освіти НПП «Нижньодніпровський» Тетяни Крючкової, наразі безпека плавнів під питанням:

До окупації ми систематично фіксували вигорілі ділянки, рахували збитки, а вже згодом спостерігали за процесом відновлення. Крім того, ми спільно з працівниками ГУ ДСНС України в Херсонській області проводили рейди, під час яких спілкувались з людьми, нагадували про правила, негативні наслідки від пожеж. Зараз всі ці заходи здійснити неможливо, адже на території Херсонщини присутні російські військові, які вже встановлюють свої порядки. Проте пожежі в екосистемах мають контролюватись, бо якщо загориться прошарок торфу, це буде куди складніше загасити. Та окупантам це на користь, адже спалюючи очерет, вони можуть проглядати територію».

Крім Херсона, загоряння плавнів було зафіксоване і поблизу села Корсунка, що на території Новокаховської ТГ. Місцева жителька Влада каже, очерет палав не одну годину, та наче обійшлось без людських жертв:

Ми завжди телефонували на «101» і швидко приїздили пожежники, які все гасили. Цього ж разу ми просто чекали та ще й боялись, що через сильний вітер існує загроза перекидання вогню на територію Корсунського лісництва. Але дякуючи богові, все обійшлось і пожежа була ліквідована. Чоловік каже, що ймовірно, причиною загоряння стали фальшиві теплові цілі, які використовує російська авіація».

У Національному природному парку «Нижньодніпровський» звертають увагу на те, що очерет та рогіз – природні фільтри, адже вони можуть накопичувати шкідливі речовини, зокрема важкі метали, азот. Крім цього приймають участь у фотосинтезі, накопичують тактичні речовини і перетворюють їх в нетактичні. А коренева система того ж очерету здатна очищувати воду. Це ж як бар’єр-губка, що затримує на собі шкідливі викиди та не дає річці розійтись.

Наприклад, коли Каховська ГЕС скидає воду, цей же очерет захищає береги від руйнування і якщо з роками його не буде, то берег розмиватиметься. І попри те, що у нас в області відсутні промислові підприємства, що забруднюють воду, до нас ці всі компоненти дійдуть з Кропивницького, Дніпра, Запорізької області. Ми ж знаходимось в найнижчій течії, бо на території Херсонщини річка Дніпро впадає в море. А ось вища рослинність допомагає трохи відфільтрувати воду»,- розповідає пані Тетяна Крючкова.

Тож, наразі місцеві жителі області мають обережніше поводитись з вогнем та уникати масштабних пожеж. Адже враховуючи правила окупаційної влади, дніпровські плавні можуть залишитись виключно у спогадах.

Горіло зі всіх сторін: історії жителів, які власноруч долучились до порятунку лісів

Відбувається величезна біда в нашій громаді – горять ліси. Мені дзвонили сотні жителів, які запитують, а що робити – згоріти чи втопитись? Це крик душі людей, адже там діти, старики, яким загрожує смерть від вогню або диму!» – ділиться голова Чулаківської сільської територіальної громади Олександр Мусієнко.

Цьогорічна весна стала пекельною і для жителів Голопристанської територіальної громади. Поблизу сіл Геройське, Іванівка та Гладківка кілька днів поспіль вирували лісові пожежі. Вогонь швидко набирав обертів і вже за кілька днів пожежі охопили 130 га лісу: 70 га – у Геройському та 60 га – у Іванівському лісництвах. Полум’я доходило навіть до території Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук. Зі слів місцевих жителів Гладківки, за 10-ки років у громаді не бачили такого лиха, як за чотири місяці в окупації.

Це було дуже моторошно, адже вогонь збільшувався з миттєвою швидкістю. Ми не знали, що нам робити, чи поїхав вже хтось гасити і скільки це пекло триватиме. У деяких людей будинки розташовані близько до лісу, то вони вже збирали необхідні речі і думали переходити жити до родичів, щоб у власному будинку серед ночі не згоріти. Те, що ми пережили за ці дні можна назвати суцільним пеклом»,- розповідає місцевий житель Олексій.

І якщо минулоріч всі пожежі скидали на суху та вітряну погоду, то цього разу масове знищення лісів  – справа рук російських військових. Зі слів жительки Гладківки Світлани, озброєні до зубів росіяни не пропускали лісову охорону до осередків загорянь,  аж поки вогонь не дійшов до їхніх блокпостів, а люди не почали задихатись у власних будинках:

На 3-тю добу моя родина прокинулась від того, що почали задихатись. Попри зачинені вікна та двері дим поступав у будинок і вже в ньому знаходитись було неможливо. Окрім того, з лісів доносились вибухи, ми то зрозуміли, це мабуть якесь російське знаряддя. Бо хтозна, що вони там тримають у тих лісах. Наші люди з перших днів окупації в ліс навіть не заходили. Боялись підірватись».

Масштабну пожежу місцеві жителі трьох населених пунктів гасили самотужки протягом кількох днів, маючи виключно садовий інвентар, шланги з водою та одну пожежну машину. Пані Світлана додає, все вдалось завдяки злагодженій роботі:

Нас зібралось близько чотирьохсот людей. Ми тягли ті шланги з водою, інші лопатами обкопували територію, щоб вогонь не йшов на городи. Та і тут окупанти диктували нам свої правила. Коли приїхало керівництво лісхозу, то окупанти сказали: зараз 19:30, тож у вас є півгодини, щоб впоратись. Рівно о 20:00 розпочинається комендантська година і ми будемо стріляти по всім, кого побачимо на вулицях села. Тож через це гасіння і затягнулось на кілька днів».

Не оминули страшні пожежі і півострів Кінбурнська коса, що знаходиться між Ягорлицькими затоками та Дніпро-Бузьким лиманом на межі Херсонської та Миколаївської областей. Вогонь охопив 4 тисячі га лісів і все це через ракети та гради, що запускають російські окупанти. Гасіння ускладнювало ще й  розбита техніка, розтяжки та нерозірвані міни, що зберігались на території лісів.

Мені телефонували знайомі, працівники мого пансіонату і були у відчаї. Ще ніколи так не горіла Кінбурнська коса. Техніки і палива у людей не було, тож довелося швидко відкривати збір коштів у соціальних мережах і через знайомих відправляти паливо, необхідні інструменти. Маючи трохи запасу, люди об’єднувались і самотужки гасили пожежу. Та ми впевненні, що це не поодинокий випадок, адже Херсонщина залишається в окупації і ризик обстрілів Миколаївської області великий»,- ділиться місцева підприємниця Інна Станішевська.

Щодо збитків у приватних домоволодіннях від пожеж, то постраждала домівка жителів села Покровка. Проте люди переймаються, що всі хати та бази відпочинку знаходяться не так далеко від лісів, а отже є постійна загроза загоряння.

У свою чергу голова Державного агентство лісових ресурсів України Юрій Болоховець називає такі дії окупантів справжнім злочином, адже вони використовують пожежі задля своєї користі, при цьому створюючи екологічну катастрофу:

Херсонщина постраждала найбільше від російських військових. Окупанти залишили наші лісництва без техніки та палива. На сьогодні ми спостерігаємо цілком свідому політику окупантів – залишити Херсонщину без лісів. Адже ліси, як вони вважають, – це потенційне укриття для партизанів та українських спеціальних підрозділів, що працюють в тилу противника».

Замість дерев та очерету – попіл! Чим загрожують масові пожежі в екосистемах Херсонщини

Наслідки систематичних пожеж є небезпечними і руйнівними для довкілля, адже підпалюючи лише сухий очерет чи дерево, люди завдають шкоди всьому живому, що в результаті призводить ще й до порушення екологічного балансу. Керівниця відділу екологічної освіти НПП «Нижньодніпровський» Тетяна Крючкова запевняє, треба враховувати, що між цією рослинністю, тваринами, комахами є свій природній зв’язок:

Комахи, їхні личинки і лялечки, мурахи, дощові черв’яки, сонечка та безліч іншої дрібної живності щоразу згорають у цьому полум’ї. Треба розуміти, що цей на перший погляд дріб’язок, – вкрай необхідний для нормального функціонування екосистеми. Адже одні мікроорганізми допомагають прибрати зайвий азот з атмосфери і переносять його в ґрунт, інші працюють над створенням добрива. Їхня відсутність може призвести до того, що шкідники, якими харчуються різні корисні жучки, знищать наші культурні рослини й плоди. До того ж, вогнем ми знищуємо одні рослини, а з роками на цих землях вже зростатимуть більш агресивні види».

Також під загрозою опиняються тварини та птахи. Наприклад, на Кінбурнській косі є місце гніздування лебедів, сірих та білих журавлів, орланів, а також «Орхідне поле», де ростуть рідкісні квіти схожі на орхідеї, дуби, яким понад сотню років. Зі слів Інни Станішевської, жителі сіл, що розташовані поблизу заповідної зони, з перших днів пожеж спостерігали тривогу серед диких тварин, адже для них полум’я – сигнал смерті:

На території цього ж лісу живуть дикі коні. Так під час пожеж, вони були страшенно налякані. Вибігали з лісів, аби врятуватись. Один прибився до нашого пансіонату, тож тепер годуємо не лише свого, а й дикого. І це тільки коней бачили, а що казати про маленьких зайченят, їжаків, плазунів? А що з рослинністю, наприклад Геродовим лісом? Люди, які у нас бували знають, наші території багаті на рідкісні рослини, дерева. Тепер вони мабуть тільки в Червоній книзі і залишаться, бо після такого лиха століттями природі треба відновлюватись».

Не менш зручним місцем для гнізд є і сухий очерет, якого більш ніж достатньо на території херсонських плавнів. До того ж, через зміну клімату птахи прилітають на Херсонщину значно раніше, ніж ще десятки років тому. І саме відкладають яйця напередодні пекельних пожеж.

Щоб качки, лебеді висиділи своїх пташенят, вигодували їх – потрібно хоча б трохи часу. А його у птахів просто відбирають, підпалюючи очерет. Коли палають рослини – згорають і гнізда, інколи з відкладеними яйцями, а інколи вже з малими пташенятами. Таким чином ми знищуємо певний вид птахів. Бо під час підпалу ніхто не думає про те, що ці птахи розмножуються лише раз на рік. А якщо ці пожежі у нас систематично, то зовсім скоро ми бачитимемо птахів виключно на картинках. Це погано, бо птахі знищують комах, гризунів, вони у нас тут зі своєю корисною для навколишнього середовища місією. Людям треба над цим замислитись»,- запевнила Тетяна Крючкова.

До того ж, систематичні пожежі можуть стати причиною зникнення риб. Зі слів керівниці відділу екологічної освіти НПП «Нижньодніпровський», південну частину Дніпра зариблюють саме тією рибою, яка споживає рослинність, що росте на території наших плавнів. Тож, коли рослини систематично випалюються – річкові жителі залишаються без їжі, а отже від того зариблення сенс дуже малий.

Інна Станішевська додає, на зібранні коштів та допомозі місцевим зупинятись не збираються. Наразі вже готують листи-звернення до відповідних інстанцій, а також вимагатимуть після завершення воєнних дій проведення екологічної експертизи:

Ми не покинемо це просто так! Вже вдалось зібрати трохи даних щодо завданих природі збитків, звичайно ці цифри поверхневі, але вони є. Все це відправимо до Міністерства екології та природніх ресурсів і будемо наполягати, щоб ця ситуація була визнана як екологічне лихо. Бо так воно і є. Десятки років знадобляться, аби потім знищена краса відновилась. Ми не маємо це замовчувати. Нехай всі знають, що від окупантів страждає не лише інфраструктура та люди, а й природа».

Автор: команда «Херсон плюс»

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

+

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.