Птахи гинуть, а рослинність спалюється: російські окупанти знищують Національний природний парк «Нижньодніпровський»
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Національний природний парк «Нижньодніпровський» перетворився із природоохоронної зони на зону підвищеної небезпеки. Унікальні степи та плавні стали місцем дислокації російських військових, де не лише зберігаються боєприпаси, а й здійснюються ворожі обстріли.
Наразі агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду, площею 1,24 млн га, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України, серед яких і НПП «Нижньодніпровський». Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій площею 2,9 млн га. Через постійні обстріли у плавнях займаються масштабні пожежі, в результаті чого страждає різноманітна флора та фауна. І якщо від пожеж плавні більш-менш відновляться за рік, натомість очиститись від хімічного забруднення буде куди складніше.
Це вчергове підтверджує, що дії окупантів направлені на знищення унікальної природи України, а ось на її відновлення після перемоги варто буде витратити 10-ки років.
Дніпровські плавні – унікальна природа Херсонщини
Територія НПП «Нижньодніпровський» охоплює 120 кілометрів із багатим біорізноманіттям флори та фауни. Парк і досі вважається одним з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів в Європі. Адже, лише в нижній течії – від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан. До того ж, у дельті Дніпра і на прилеглих територіях збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід.
Загальний список раритетних видів судинних рослин парку «Нижньодніпровський» об’єднує 63 види, що підлягають охороні, зокрема: Світовий Червоний список, Червона книга України, Конвенція про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі, Червоний список Херсонської області. Славиться парк ще й унікальними ендемічними рослинами, наприклад: чебрець дніпровський, волошка короткоголова. Вони зростають виключно у пониззі Дніпра і є важливим показником оригінальності флори», – ділиться заступниця начальника науково-дослідного відділу НПП «Нижньодніпровський» Вікторія Дзеркаль.
Серед рідкісних рослин, що можна зустріти на території парку «Нижньодніпровський» і білоцвітник літній. За словами члена правління Української природоохоронної групи Івана Мойсієнка, сама рослина висотою десь півметра, всіяна здоровими, білими квітами. Зустріти квітку можливо лише на Закарпатті, в Одеській області, а також в пониззі Дніпра. Коли цвіте, нагадує долину нарцисів чи орхідне поле, мільйони дуже гарних квіток:
Аби зберегти цю рослину у нас, довелося створити спеціальний заказник, натомість експеримент не вдався. А ось на території поряд, білоцвітник розрісся у великій кількості. А все тому, що ця квітка не любить, коли очерет росте надто щільно і треба його постійно прокошувати. Це говорить про те, що кожна рослина потребує певних умов і їх бажано дотримуватись. Тоді ми зможемо збільшити кількість унікальних рослин на території наших плавнів».
Керівниця відділу екологічної освіти НПП «Нижньодніпровський» Тетяна Крючкова запевняє, з переліку корисних рослин не варто викидати і звичайний очерет, бо це природній фільтр для води, що накопичує важкі метали, азот. А коренева система того ж очерету здатна очищувати воду та ще й не дає річці розійтись.
А ви згадайте, скільки сміття у нас скидають в плавнях? Країни Європейського Союзу та США вже давно задіюють очерет з користю для своїх водоймищ, зокрема, як природні фільтри. Та навіть і у нас в Новій Каховці живе дівчинка Вікторія Панченко, яка дослідила користь очерету та рогозу для Дніпра і створила власний проєкт щодо очищення річки. Ми маємо розуміти, що попри відсутність на Херсонщині промислових підприємств, забруднюючі компоненти приходять до нас з інших областей. І саме цей очерет може хоча б трохи поліпшити ситуацію».
Не менш багатий і світ фауни на території парку. Гніздуються в плавнях 43 види птахів, що становить 23 % від усього населення птахів заплави нижнього Дніпра. Наприклад, це і очеретянка індійська, чапля сіра, попелюх, чернь білоока. Крім того на водоймах зупиняються гуси, качки, лебеді, мартини, крячки, на луках і болотах – журавлі, кулики та інші, на деревах і кущах – багато видів горобцеподібних птахів: зяблики, дрозди, вівсянки, шпаки, вільшанки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки. Не варто забувати і про земноводних, плазунів.
Птахи гинуть, а рослинність спалюється: шкода від окупації навколишньому середовищу
Під час повномасштабного вторгнення російські війська заїжджаючи на важкій техніці, завдали руйнування ґрунту, що у подальшому може призвести до деградації рослин, а, отже, і зникненню певного виду плазунів та птахів. Тетяна Крючкова вкотре наголошує, треба враховувати, що між цією рослинністю, тваринами, комахами є свій природній зв’язок:
Завдаючи удар по флорі плавнів, під знищення потрапляє і все живе, що мешкає у тому очереті чи дереві. Комахи, їхні личинки і лялечки, мурахи, дощові черв’яки, сонечка та безліч іншої дрібної живності щоразу згорають у цьому полум’ї. Треба розуміти, що цей на перший погляд дріб’язок, – вкрай необхідний для нормального функціонування екосистеми. Їхня відсутність може призвести до того, що шкідники, якими харчуються різні корисні жучки, знищать наші культурні рослини й плоди».
Ба більше, деякі ділянки НПП «Нижньодніпровський» стали тимчасовим прихистком для російських військових. Саме там окупанти розривають окопи, вирубують дерева, розпалюють багаття для обігріву, забуваючи про унікальну природу Херсонщини.
Мені здається, що степові зони наразі більше пошкоджені. Особливо це стосується Милового, Дар’ївки, Тягинки, островів Маленьке Городище та Велике Городище. Там дуже гарні ділянки, гарна природа. Але там є чимало російських військових. Думаю, вони вже створили для себе місце укриття, для приготування їжі. А треба розуміти, що ось так бездумно перекопувати землю у степах не можна. Тож проблем після війни буде купа», – розповідає Іван Мойсієнко.
Щодо фауни, то варто враховувати, що в Україні щороку з 1 квітня до 15 червня настає період розмноження диких тварин. Оголошується «сезон тиші», коли їм потрібен спокій, аби вивести потомство. Враховуючи те, що повномасштабне вторгнення відбувалось впродовж всієї весни, зараз дуже велике питання стоїть щодо потомства ссавців і птахів. Адже, руйнування середовища, існування і шумове забруднення місць їхнього проживання негативно впливає на перебіг сезону розмноження. А пряме потрапляння снарядів та забруднення обгорілою військовою технікою повністю руйнує екосистему.
Через Україну проходять 3 основні міграційні шляхи птахів, і один з них – Дніпровський (уздовж річки Дніпро та його притоки Десни). Місця зупинок дуже важливі для харчування та відпочинку мігруючих птахів, тому вони потребують охорони. Через військові дії здійснювати цю охорону у повній мірі неможливо, а, отже, подекуди птахи не мають змоги зупинитися для відпочинку, можуть потрапити безпосередньо в епіцентр бойових дій. У результаті тварини, птахи гинуть, а середовища їхнього існування і розмноження зникають. Взагалі на диких тварин і птахів вплив великий»,- запевняє заступниця начальника науково-дослідного відділу НПП «Нижньодніпровський» Вікторія Дзеркаль.
Через ці підпали очерету, вибухи качки та лебеді позбавлені того дорогоцінного часу, коли вони можуть висидіти та вигодувати своїх пташенят. Згорають гнізда, інколи з відкладеними яйцями, а інколи вже з малими пташенятами. Таким чином ми знищуємо певний вид птахів. А враховуючи, що ці птахи розмножуються раз на рік і саме у цей час постійно палає очерет, то зовсім скоро ми бачитимемо їх виключно на картинках»,- додає керівниця відділу екологічної освіти НПП «Нижньодніпровський» Тетяна Крючкова.
За умови відсутності російських окупантів на території Херсонської області цілком можливо було б виготовити та встановити штучні гнізда для горобиних видів птахів, а також створити мережу штучних дуплянок. Це дозволило б не тільки привабити певні види птахів на територію парку, а й змогло б підвищити рівень виживання потомства, у порівнянні з природним укриттям.
Відновлення природи після російського терору
Сама ж плавнева система відновлюється куди швидше за степову та лісову, адже, нижній прошарок завжди просочений водою. За спостереженнями екологів вже за рік на місці пожежі більш-менш починає пробиватися спалена рослинність. Це більше стосується звичайного очерету, аніж рідкісних рослин.
Пожежі можуть спричинити зменшення видового складу рослин на певній території і заміщення типових природніх видів бур’янами. Що стосується видів, які підлягають охороні, то крім інтенсивності пожежі, на її площі впливає також в який період вегетації рослини сталася пожежа. Не менш важливий і тип ландшафту, який охопило полум’я. Наприклад, зарості очерету, не потребують спеціальних заходів відновлення. Вони відновляться у весняний сезон»,- ділиться Вікторія Дзеркаль.
Натомість кандидат біологічних наук Микола Роженко наголошує, на таке відновлення рослин на території парків після військових дій не варто сподіватись. А все через те, що російські військові використовують пірогенні і вибухонебезпечні засоби. Усі набої, що розриваються, горіння неметалевих деталей військової техніки забруднює ґрунти, воду важкими металами і токсичними елементами:
Коли через обстріли чи бомбардування займається пожежа у водних екосистемах, то варто пам’ятати не лише про згорівший очерет, інші рослини, а й серйозне хімічне забруднення. Ось у чому велика небезпека для екології. Як я вже казав, той очерет відновиться, а вся хімія, що міститься у вибухонебезпечних речовинах буде розповсюджуватись у водній екосистемі. І ця хімічна речовина, потрапивши у якісь невеликі ділянки, заповнює всю екологічну систему. Ми не маємо забувати про водообмін».
Післявоєнне відновлення плавнів та степів НПП «Нижньодніпровський» неможливе без участі профільних фахівців, зокрема ботаніків, професорів, екологів. Робота має бути комплексною і проводитиметься виключно після очищення територій від уламків та вибухонебезпечних предметів.
Треба запрошувати вчених, які проведуть дослідження як плавнів, так і степів. Вони мають оглянути територію, дослідили, що за рослини там мали б бути і для яких рослин це середовище є прийнятним. Для нас важливо розуміти, що росло на кожній понівеченій ділянці. Бо не всі квіти, що нам подобаються, зможуть там прижитись. Також треба буде складати план по відновленню на 10-ки років, бо не все так швидко як нам би хотілося»,- розповідає член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.
Наприклад, якщо на території степів під час перебування окупанти вирили собі окоп або залишились ями від влучання ракет, снарядів, то треба вирівнювати територію, провести рекультивацію. І тільки після цього засаджувати площу. Важливо розуміти, що пересадити квітку з одного місця на інше – неможливо, адже, це ніяк не вплине на популяцію.
Після рекультивації площі необхідно дати час на заростання. А потім вже наново висівають рослини. Ні в якому разі не пересаджувати, а зібрати насіння з вцілілих квіток і висівати на новій ділянці. На це теж треба час. Наголошую на тому, що це не лише довгий, а й нелегкий та недешевий процес відновлення», – додає Іван Мойсієнко.
Саме від того, наскільки швидко відновиться навколишнє середовище після пожеж, бомбардувань залежить й існування тварин, птахів та плазунів на території парку «Нижньодніпровський». Зі слів Вікторії Дзеркаль, представники фауни вільно переселяться з інших територій, що є прийнятними для них:
Звичне природне середовище надважливе для плазунів, птахів та тварин. Птахи, що жили та висиджували своє потомство поблизу Дніпра обов’язково повернуться, але це питання часу. Варто добре попрацювати над відновленням середовища, яке буде для них прийнятним і вже на наступний рік можливо ми знову спостерігатимемо розмноження у наших плавнях».
Наразі екологи не можуть достеменно сказати, скільки всього необхідно для того, аби хоча б повернути навколишньому середовищу Херсонщини довоєнний стан, не говорячи вже про нові кроки задля покращення. Адже, поки території НПП «Нижньодніпровський» знаходяться під владою російських окупантів і там точаться бойові дії, оцінити вплив війни на довкілля дуже важко, практично нереально.
Автор: команда “Херсон плюс”
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
