У майстрині Наталі Коваленко – особлива техніка, яку вона вперто відточувала роками: об’ємне кореневе плетіння з еколози, техніка, яка традиційно вважається однією з найскладніших у декоративному мистецтві. Її сови, птахи, казкові звірі й авторські композиції давно розлітаються Україною й світом. А ще – це ремесло стало для Наталі способом пережити війну, триматися і допомагати іншим.
Фото анімоване ШІ
«Я з дитинства не можу сидіти без діла»
Творчість супроводжує Наталю з дитинства. Вона каже, що руки в неї «не знають спокою»: постійно щось в’язала, шила, малювала, вигадувала.
«Зараз навіть не скажу, скільки технік я перепробувала – дуже багато. Навіть коли навчалася у швейному училищі, більше тягнулася не до технологій шиття, а до створення ескізів і образів», – розповідає майстриня.
Закінчила швейне училище, але працювати за професією не пішла. Ще задовго до війни Наталя шукала себе у різних видах творчості. Вона займалася декором для свят: прикрашала весільні машини, створювала солодкі букети, вигадувала композиції для особливих подій.
«Я завжди відчувала, що мій шлях пов’язаний саме з творчістю: з тим, що створює емоцію, викликає усмішку», – додає Наталя Коваленко.
Прикрашені декором весільні авто та солодкі букети
Знайомство з еколозою: випадкове фото, що змінило життя
«Все сталося дуже випадково. Я їхала в автобусі й просто гортала стрічку в соцмережах. І раптом побачила фото виробів з еколози. Я так глянула – і воно мене ніби зачепило. Подумала, що і я так зможу зробити», – розповідає Наталя.
Повернувшись додому, Наталя почала штурмувати інтернет. Майстрів поруч не було, курсів у місті теж – тож вона вчилася всьому самостійно: дивилася відео, читала поради, експериментувала і набивала руку. Це був період нескінченних спроб і помилок.
«А потім я зрозуміла, що хочу робити це вже по-справжньому. Записалася на навчання й закінчила чотири онлайн-школи. Там я відчула форму, зрозуміла техніку кореневого плетіння, навчилася дрібницям, які роблять роботу професійною», – говорить майстриня.
Роботи Наталі Коваленко з еколози
Сова на 30 сантиметрів – це 700 трубочок з еколози. І тиждень життя
Кореневе плетіння, яким займається Наталя, – це мистецтво, яке майже неможливо механізувати чи пришвидшити. Кожен виріб починається з сотень тонких паперових смужок, які вона власноруч перетворює на еколозу.
Фото анімоване ШІ
«Люди не уявляють, яка це кропітка праця. Щоб зробити одну сову висотою 30 сантиметрів, мені потрібно приблизно 700 трубочок. Спочатку я ріжу папір. Потім кожну смужку кручу на спицю – руки після цього у мозолях. Потім фарбую, сушу, покриваю лаком, обробляю від грибка й плісняви. А потім тільки починається плетіння. На одну сову, наприклад, у мене йде 5–6 днів. Але це не “пару годин на день”. Це по 10–12 годин щодня», – детально розповідає майстриня.
Роботи Наталі Коваленко не шаблонні. Це ручна, жива праця, яка не терпить поспіху. Наталя принципово не економить на матеріалах і не допускає компромісів у якості – її вироби довговічні, захищені від вологи та плісняви, і кожен проходить повний цикл обробки.
«Мені інколи кажуть: «Та це ж папір, воно ж розкисне». Я завжди відповідаю: ні, не розкисне. Якщо робити правильно – воно служить дуже довго. Я беру тільки дорогий папір. Ніколи не роблю на тяп-ляп. Обробляю виріб кількома шарами, щоб він жив роками», – підкреслює майстриня.
Хендмейд-сови з еколози перетнули океан і оселилися в американській родині
Першими роботами Наталі стали пасхальні корзини. Вона сплела сім кошиків, задекорувала їх квітами й вийшла сфотографувати на подвір’я.
«Я просто виставила їх на вулиці сфотографувати, а сусідка побачила й показала своїм друзям та колегам. За пару годин не залишилося жодної. Для мене це був знак, що мої роботи мають цінність», – згадує майстриня.
Великодні корзини від Наталі Коваленко
Після цього Наталя почала експериментувати. Вона не хотіла бути «майстринею як усі», які виготовляють стандартні кошики, вазочки, тарілки. Її тягнуло до чогось емоційного, живого, виразного. Так з’явилася ідея казкових птахів і звірів.
«Мені дуже близька природа. Хотілося робити тварин, які мають характер, настрій, вираз очей. І хотілося мати свій шарм, свій почерк, щоб мої роботи впізнавали», – каже Наталя.
Вироби пані Наталі майже завжди великі та об’ємні. Вона навмисне не робить мініатюр: «дрібне» не відповідає тому, що вона хоче передати. Саме тоді була створена легендарна парочку сов – він у циліндрі, вона в капелюшку. Ці сови стали її «візитівкою» і відкрили шлях до першого міжнародного замовника.
«Я виклала ту пару сов у соцмережу. І їх побачила американка. Спочатку купила цю пару, а потім замовила ще сімейство сов. Для мене це було шоком – мої роботи поїхали в Америку! Навіть під час окупації Херсона замовлення продовжували приходити з-за океану», – не приховує своїх емоцій майстриня.
Парочка сов і родина сов
Наталя пригадує, як у рік бика зробила серію новорічних корзин і це перетворилося на творчий бум:
«Я виставила свої роботи в інтернеті і за 15 хвилин почався такий ажіотаж, що я просто не встигала відповідати і віддавати замовлення. Люди їхали з різних міст, навіть зі столиці. Я працювала ночами – це був шалений період».
Корзини в рік Бика
Та справжнє значення творчості Наталя Коваленко відчула коли почалась повномасштабна війна. Херсон опинився під постійними обстрілами, життя звузилося до коридору під час прильотів і очікування тиші. Вона намагалася допомагати іншим: в’язала шкарпетки військовим, готувала для хлопців, але напруга була нестерпною.
«Я ніколи не думала, що моє хобі стане справою, яка мене врятує. Коли почалося вторгнення росії, я втратила роботу. Спочатку був шок. Не хотілося нічого. Але потім у мене ніби з’явилося друге дихання. І я знову почала плести. Це відволікало від страху. Це було моє спасіння», – розповідає херсонка.
Творчість, яка підтримує ЗСУ
Для Наталі творчість ніколи не була лише про красу чи захоплення. Вона завжди мала глибший сенс: робити щось корисне, потрібне, людяне. Коли почалися найважчі часи для країни, вона зрозуміла, що може допомагати так, як уміє найкраще – своїми руками.
Частину своїх виробів вона продає, а частину – передає на благодійні аукціони, де кошти збирають на підтримку українських військових.
«Мені важливо, щоб моя творчість приносила користь. Людям, які купують ці роботи – радість. А хлопцям, які захищають нас – підтримку. Якщо можу допомогти – я допомагаю», – каже майстриня.
Пані Наталя ділиться, що нещодавно їй наснився сон, який, здається, став для неї внутрішнім дороговказом:
«У тому сні був великий будинок, просторий, теплий, родина поруч, і я за своєю роботою. І таке відчуття, що я роблю щось дуже масштабне. Наче займаюся чимось важливим, до чого мене веде життя».
Цей сон майстриня сприймає як знак. Тому й додає, що мріє долучатися до масштабних і добрих справ, мріє бути частиною великого благодійного проєкту, який приноситиме користь людям і підтримку тим, хто її потребує найбільше.
Автор: команда «Херсон плюс»
