Окупація, посуха та відсутність достатньої кількості заготовлених кормів можуть призвести до масової загибелі диких тварин у біосферному заповіднику «Асканія-Нова», який нині під контролем росіян. Йдеться про надзвичайний зимовий падіж у стадах сайгака, бізона, оленів плямистого і благородного, муфлона, а також у табунах кулана туркменського та коня Пржевальського. Про це попереджає завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника Віктор Гавриленко.
За його словами, посушливі погодні умови з весни до пізньої осені 2025 року не дали розвинутися травостою. У Великому Чапельському поді копитними повністю з’їдена навіть торішня суха трава. На космічних знімках добре видно значні порушення травостою на великих площах. Дощі, що пройшли наприкінці листопада, спричинили певне відростання степових трав, однак вони одразу поїдалися копитними та білолобими гусями, які прилетіли зимувати в регіон заповідника.
«Окупаційна адміністрація спробувала щось накосити на заповідних ділянках «Північна» та «Південна» на протипожежних обкосах і прокосах, але з огляду на надзвичайно низьку врожайність і вдвічі менші обсяги (бо викошування розпочали пізно, а далі стало просто небезпечно косити суху траву) — цього ресурсу вистачить хіба що до кінця січня 2026 року. Допомога зі сторони сусідніх господарств, навіть за наявності коштів, скоріш за все неможлива, оскільки посухою охоплений весь окупований південь Херсонської та Запорізької областей, а також північні райони АР Крим. Так звана «особлива благодійність» меценатів, коли колаборанти на камеру хваляться передачею на користь зоопарку кількох десятків кілограмів овочів і зернопродуктів, не врятує ситуацію», – наголосив Віктор Гавриленко.
Науковець зазначає, що з 80-х років минулого століття температурний тренд іде вгору, однак були зафіксовані й морози до –27,8 °С. Наскільки це було серйозно, можуть свідчити кадри, зняті взимку 2014 року, коли дощ на мерзлу землю, що перейшов у мокрий сніг, створив 15-сантиметровий шар фірну, який не могли пробити навіть коні Пржевальського. Довготривала морозна погода призвела до утворення на водоймах, призначених для водопою та перебування водоплавних птахів, криги завтовшки понад 30 сантиметрів. Тоді було знайдено низку нестандартних рішень, які забезпечили збереження основного поголів’я копитних тварин, що мешкали у Великому Чапельському поді, — досвід, який можна використовувати й надалі в практиці сучасних сафарі-парків помірного поясу. І це стало можливим завдяки передбаченню та підготовці до надзвичайних погодних умов.
«За таких похолодань доводилося максимально мобілізовувати ресурси для збереження тварин, що мешкали в умовах напівволі серед відкритого степового простору. Зважаючи на можливі катаклізми, в установі на зиму створювався резерв концентрованих кормів — близько 200 тонн, а також сіна (700–1200 тонн) — із розрахунку до травня наступного року. Нерідко цей ресурс переходив у наступний сезон», – додає Віктор Гавриленко.
Фото у матеріалі — архів Віктора Гавриленка.
