Доки одні шукають слушний момент, вона діє тут і зараз. Доки хтось вважає, що війна – не час для бізнесу, вона знаходить грант і втілює свою заповітну мрію. І все це за тисячі кілометрів від рідної Херсонщини.
Знайомтеся – Тетяна Гришко, уродженка нині окупованого Скадовська. За три роки повномасштабної війни вона пройшла шлях від простої переселенки у Тернополі до знаної бізнес-леді, яка виготовляє смачні смаколики з бельгійського шоколаду. Вона власноруч перетворює шоколад на витончені квіти, тваринок, а іноді навіть будівельні інструменти. Це не просто солодощі, а справжні витвори мистецтва, що захоплюють увагу.
Розстріляти чи дати вижити?
Тетяна Гришко – з родини військових. Коли вранці 24 лютого 2022 року на рідну Херсонщину увірвалися російські окупанти, вона разом з чоловіком та восьмимісячним сином Остапом були у Скадовську. Звістку про те, що почалася велика війна, повідомила мама. Уже тоді родина розуміла: часу на евакуацію обмаль, адже саме родини військових – перші, хто потрапляють під приціл ворога.
«Давайте їдьте. Вже все почалося, війна почалася» – це були перші слова, які я почула вранці 24 лютого. Мама проживала у Каланчацькому районі – майже на межі з окупованим Кримом. Вранці повз батьківський будинок почала проїжджати техніка без будь-якого маркування, а на прапорцях були зірки. А вже за кілька хвилин після дзвінка перші вибухи пролунали і в Скадовську. Було дуже страшно, адже це повна невідомість, а на руках ще маленький восьмимісячний син», – згадує Тетяна Гришко.
Ось таким складом родина виїжджала з окупованого Скадовська (фото ліворуч). Мама Тетяни вивезла на собі медалі свого чоловіка, які він отримав за захист України (фото праворуч).
У рідному Скадовську родина змогла протриматися до 19 травня 2022 року. Вже тоді росіяни встановлювали в окупованому місті свої порядки, завозили свою продукцію, а місто рясніло плакатами «Работаем на благо России». Ворог отримав списки учасників АТО та членів їхніх родин. Людей викрадали, катували. Аби не стати наступними, родина прийняла одне з найскладніших рішень – евакуюватися.
«Кілька секунд вирішили все, бо як тільки ми приїхали і забрали маму на евакуацію – за нею приїхали росіяни, бо знали, що вона дружина військового. Тобто ми з ворогом просто розминулися. Навіть не хочу уявляти, що було б, якби ми не встигли, – говорить пані Тетяна. – Всю дорогу читали молитву Псалом 90. На вікнах автівки розклеїли напис «Дети», що частково рятувало нас від перевірок, адже з нами був маленький син Остап, у якого була температура під 40. Він врятував нас і від ночівлі у полі під градами, адже я взяла його хворого на руки і просила окупантів випустити нас. Я не могла стримати сліз. Не знаю, що на них вплинуло, але вони дозволили сформувати колону з автівок, де були діти, і випустили на підконтрольну Україні територію. Звичайно, супроводжували гучними обстрілами, але нам вдалося вибратися. Ніколи не забуду, як усі ридали і цілували нашу землю».
З усіх можливих регіонів родина Гришко обрала для себе Тернопіль. Про це місто Тетяна майже нічого не знала і не мала там нікого, окрім постачальників шоколаду. Так тимчасове місто для проживання стало вже майже другою домівкою.
Шоколад – краща медитація
За освітою Тетяна Гришко – вчителька музики, трохи встигла попрацювати у школі. Проте душа хотіла більше творчості та унікальності, тому, перебуваючи у декретній відпустці, вона почала творити з шоколаду. Була однією з перших, хто перетворював шоколад на витвори мистецтва на Херсонщині. Її роботи гідно оцінювали у Скадовську, а після евакуації до Тернополя саме ця діяльність почала приносити перші гроші родині. Тетяна згадує: кілька силіконових форм, які вдалося вивезти під час виїзду, «стали на вагу золота».
«Чи важко було починати у новому місті? Так! Були сумніви. Але я розуміла, що маю рухатися далі, маю робити все для своєї дитини. Постійно плакати від новин з дому – не вихід. Я розміщувала оголошення про свої вироби у соціальних мережах, у безоплатних групах. Раділа кожному замовленню і кожній подяці. Тому навіть втомленою після цілого дня я йшла працювати: вкладала сина спати і бралася за замовлення. Зараз я розумію: якби не шоколад, я б здуріла в декреті», – говорить дівчина.
Пані Тетяна наголошує: для своїх виробів використовує шоколад високої якості. У пріоритеті – білий, молочний та чорний шоколад, проте за бажанням клієнта може зробити і в інших кольорах, використовуючи лише перевірені харчові барвники.
Від першого замовлення до власної справи
Три роки Тетяна Гришко виготовляла шоколадні вироби вдома, на невеличкій кухні. Вона генерувала нові ідеї, закуповувала форми і втілювала задумане у реальність. Зізнається, не все вдавалося з першого разу, але підтримка рідних та бажання розвиватися були рушійною силою. Проте вона розуміла: давно виросла з цих умов і хоче більшого – власну справу. І саме в цей момент Бог почув її та подарував необхідні зустрічі і знайомства.
«Я прийшла до центру зайнятості, аби дізнатися про вакансії, можливо стати на облік. Фахівці запитали, чим я займаюсь, і я розповіла свою шоколадну історію. Вони запропонували податися на грант від держави і відкрити бізнес. Було лячно, але трохи подумавши – погодилася, – згадує Тетяна. – Для участі треба було розробити бізнес-план, пройти співбесіду. Треба оперувати не фантазіями, а конкретними знаннями і цифрами. За роки я знала свою справу до дрібниць, тому проблем не виникло. Я прописала всі витрати, порадилася з фахівцями центру і безперешкодно отримала 250 000 гривень від держави з першого разу».
Двері своєї крамниці бельгійського шоколаду «ChocoMom» Тетяна відкрила у квітні 2025 року. Там завжди затишно, світло, пахне кавою та шоколадом. Полиці заповнені різноманітними композиціями – від ягід та фруктів у шоколаді до великих букетів із соняхами та пельменями. Якщо уважно придивитися, можна побачити і різні валюти, і набори будівельних інструментів, і б’юті-аксесуари із шоколаду.
«Так, ми підлаштовуємося під різні свята, намагаємося бути в тренді. Були набори до 1 вересня, до Дня вчителя. Зараз лист від Миколая з шоколаду, а малюнок виконали какао-маслом. Набори цукерок у вигляді ялинкових прикрас, мандаринок, а також зимового одягу. Є різдвяний чоловічок з ягодами чи горіхами всередині. Та навіть жартівливі набори «Какашки оленя» чи «Какашки сніговика». А ще можна замовити великий різдвяний віночок: всередині може бути молочний або чорний шоколад та горішки за бажанням. Загалом виконуємо різні побажання клієнтів», – ділиться підприємниця.
Тетяна працює на якість та репутацію. Для неї важливо, щоб клієнти отримували замовлення у бездоганному вигляді і щоб цю продукцію не соромно було презентувати на виставках чи ярмарках.
Автор: команда «Херсон плюс»
