«СВОЄ» для херсонців – унікальний досвід херсонських волонтерів

Херсон не прифронтове, а фронтове місто, і реалізувати тут будь-яку ініціативу – завдання із знаками оклику!!! Надскладне!  Тож інформацію про відкриття в Херсоні освітньо-тренінгового центру «СВОЄ» більшість сприйняли як щось нереальне. Наважилися на такий сміливий крок херсонські волонтери. Ідея та реалізація проєкту  належить двом громадським організаціям – «Херсонська ліга соціальних працівників» та «Громада UA». Досвід волонтери переймали не лише в українських колег із Запоріжжя та Кропивницького, а й за кордоном – у Польщі. Натомість вони й самі здобули унікальні знання і готові цим поділитися!

Освітньо-тренінговий центр «СВОЄ» у Херсоні

Херсонці мають «СВОЄ» місце сили

Незважаючи на війну, люди мають бажання спілкуватися, зустрічатися, навчатися, займатися спортом. Фактично саме херсонці підштовхнули лідерів двох громадських організацій Наталю Шатілову та Ігоря Цуркана до відкриття безпечного та затишного простору в укритті.

«Якщо після деокупації Херсона в пріоритеті було закриття базових гуманітарних потреб: їжа, гігієна, питна вода, одяг, ліки. То надалі, співпрацюючи зі старостами, головами ОСББ та жителями міста, ми відчули запит на нестачу спілкування, навчання та соціальних активностей. Фактично херсонці потребували місця, де вони могли б зустрітися, обмінятися думками та корисно провести дозвілля», – розповідає голова ГО «Громада UA» Наталя Шатілова..

Наталя Шатілова та Ігор Цуркан, засновники освітньо-тренінгового центру «СВОЄ»

Відтепер херсонці мають «СВОЄ» місце сили. Освітньо-тренінговий центр став  майданчиком для відпочинку та перезавантаження містян, які щодня перебувають в небезпеці через масовані ворожі обстріли. Тут проводять  різноманітні навчальні, культурні, мистецькі та навіть спортивні заходи.

«Першочергово ми почали організовувати тренінги з домедичної допомоги та мінної безпеки. До викладання залучили сертифікаційних інструкторів з Херсонської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Ми розуміємо, що ці знання та вміння потрібні всім без винятку. Це важливо для того, щоб зберегти власне життя чи допомогти тим, хто поряд», – додає голова ГО «Громада UA» Наталя Шатілова.

Першими заходами в «СВОЄ» були тренінги з домедичної допомоги та мінної безпеки

Завдяки своєму розміщенню та облаштуванню цей простір дозволяє проводити заходи різного формату. Найбільш затребуваними є зустрічі з письменниками, активістами, митцями.

«За цим найбільше сумували херсонці! – підкреслює виконавчий директор ГО «Херсонська ліга соціальних працівників» Ігор Цуркан. – Херсонці не лише приходять до нашого центру поспілкуватися, а й дізнатися щось нове. Наприклад, ми вже організовували зустрічі з письменниками, які презентували свої книжки та митцями, які демонстрували свої роботи. Цю програму плануємо розробляти ще активніше. Ми підлаштовуємо свою програму під інтереси та запити людей, для цього проводимо анкетування та створюємо опитувальники в соціальних мережах».

У просторі «СВОЄ» відбуваються заходи різного формату

Відкриття пральних комплексів – реакція на запит херсонців

Через підрив окупантами Каховської ГЕС без майна та даху над головою опинилися сотні херсонців. І знову саме від людей почав надходити волонтерам запит на соціальні послуги.

«В одному з херсонських шелтерів ми облаштували пральний комплекс. Він був компактний та розрахований на потреби людей, які проживали саме в цьому тимчасовому прихистку. За лічені дні попит на послугу перевищив усі очікування. Тоді ми зрозуміли, що це буде актуально для всіх херсонців. Адже в багатьох районах міста дуже часто немає електро- та водопостачання», –  говорить Ігор Цуркан.

Команда волонтерів замислилася про створення соціальної пральні – першої та єдиної в Херсоні. Від ідеї до реалізації знадобилося кілька місяців. Пошук спеціального приміщення, ремонтні роботи, закупівля та встановлення необхідного обладнання: пральні та сушильні машини, бойлери, умивальники, прасувальні дошки з прасками. І як результат – в січні 2023 року пральний комплекс  запустили в тестовому режимі для родин військовослужбовців, ВПО, людей з інвалідністю, багатодітних родин та людей, які постраждали від затоплення або руйнації житла.

«Ми також співпрацюємо із соціальними працівниками, під опікою яких знаходяться маломобільні та літні люди, вони можуть принести речі та постільну білизну своїх підопічних до пральні абсолютно безкоштовно. На даний момент працюємо в тестовому режимі, щоб зрозуміти навантаження на комплекс. Зокрема, скільки речей ми можемо безпосередньо випрати та висушити за день, щоб не створювати черги», – пояснює пан Ігор.

Додамо, що соціальна пральня розташована в місці компактного тимчасового проживання херсонців. Скористатися послугами можна двічі на місяць. При цьому вага речей не має перевищувати 7 кілограмів.

«СВОЄрідне»: новий напрямок роботи

Проєкт «СВОЄ» отримав продовження. Команда волонтерів відкрила у Херсоні ще один центр в безпечному місці – «СВОЄрідне», головним напрямком якого стало психо-соціальна підтримка.

«ПСП центр – те, що стосується ментального здоров’я, його підтримка та відновлення, а також розвантаження психоемоційного стану. Саме тому простір невеличкий і розрахований на групові заняття. Ми націлені надавати підтримку як дітям, так і дорослим. А взагалі найкращий випадок це проходження терапії всією родиною. Бо якщо травмована дитина, то допомога потрібна і батькам. Відбувається це завдяки різноманітним тематичним майстер-класам та арт-терапевтичним сеансам», –  пояснює Наталя Шатілова.

Майстер-класи та арт-терапія – ключові заходи ПСП-центру «СВОЄрідне»

Херсонські родини, які виховують дітей з аутизмом, стали постійними відвідувачами центру «СВОЄрідне».Під час заходів вони спілкуються, граються, роблять фізичні вправи та вправи на моторику, координацію, читання. Батьки радіють, адже це місце стало своєрідним порятунком для їх дітей, оскільки з початку повномасштабного вторгнення вся інклюзивна освіта перейшла на дистанційний формат.

«Моїм дітям 13 та 8 років, у старшого аутизм. І ми ходимо в центр усі разом. Після занять вони втомлені, але задоволені та наповнені. Їм насправді не вистачає живого спілкування та активностей», – говорить херсонка Ірина.

У просторі проходять заняття для родин з дітьми з аутизмом

З дітьми та їх батьками займаються кваліфіковані фахівці. Психолог проєкту Тетяна Костюк зазначає, в умовах постійних обстрілів, вибухів та повітряних тривог будь-якій людині дуже важливо стежити за своїм психологічним станом та вчасно звертатися по допомогу:

«Все залежить від людини і від того емоційного стану, в якому вона знаходиться. Нормалізувати його допомагають ось такі простори. Тут люди мають можливість відчути себе у безпеці, підвищити настрій, знайти ресурс рухатися далі». 

Соціальні проєкти для  ВПО – успішний приклад Запоріжжя та Кропивницького

Подібні простори  функціонують і в інших регіонах України. Першочергово вони орієнтовані на внутрішньо переміщених осіб. Саме тому перед реалізацією багатьох ініціатив херсонські волонтери радились та переймали досвід в колег з інших міст України. 

Наприкінці 2022 року в Запоріжжі запрацювала соціальна пральня для вимушених переселенців з Василівського району, який наразі перебуває під окупацією. Проєкт був реалізований за ініціативи керівництва Василівської райдержадміністрації та за підтримки благодійних організацій. 5 пральних машинок та 5 сушарок встановили в спеціально відведеній кімнаті Центру допомоги Василівського району «Ми разом». Скористатися послугою пральні можна абсолютно безкоштовно один раз на місяць.

«Аби уникнути черг та скупчення великої кількості людей ми розробили зручну форму реєстрації на отримання послуг. Записатися можна за телефоном чи через гугл-форму. І на визначений час прийти до пральні й принести свої речі», – зауважила заступниця голови Василівської райдержадміністрації Наталія Пархоменко.

А ось в Кропивницькому з літа 2023 року успішно функціонує соціальне ательє «KROP Стиль», засноване на базі місцевого професійного ліцею сфери послуг. На безоплатній основі для ВПО одяг ремонтують як учні навчального закладу, так і небайдужа місцева молодь. Всі вони пройшли навчання з шиття, а також тренінги з самоорганізації та стресостійкості.

Проєкт реалізується в рамках партнерської угоди між ГО «Десяте квітня» та Агентства ООН у справах біженців в Україні. За фінансової підтримки ЮНІСЕФ ательє було облаштовано новим сучасним обладнанням: швейними машинками, парогенераторами, ноутбуком та принтером. Лише за кілька місяців волонтерам вдалося полагодити понад 500 виробів.

Соціальне ательє у Кропивницьку. Джерело: UNICEF

Крім того колектив ліцею вирішив безкоштовно надавати перукарські послуги вимушеним переселенцям, військовим, пенсіонерам та малозабезпеченим. Директор навчального закладу Людмила Снєжко зазначає:

«Соціальна перукарня є виїзною. Майстрині роблять зачіски і пораненим бійцям у шпиталі, і людям з інвалідністю, які не можуть до нас приїхати самостійно. Це виключно ініціатива нашого ліцею задля допомоги людям».

Соціальна перукарня у Кропивницьку. Джерело: Супільне Кропивницький

Херсон не лише переймає досвід за кордоном, а вже й ділиться своїм

Херсонські волонтери переймали і закордонний досвід. Зокрема Наталя Шатілова взяла участь у проєкті «Модель замовлення соціальних послуг у неурядових організацій». Протягом п’яти днів на прикладі кількох громад Польщі пані Наталя мала можливість дізнатися, як налагоджена співпраця місцевої влади та громадських організацій в соціальній сфері. 

Волонтери діляться, через бюрократичні моменти їм значно простіше та швидше відреагувати на актуальні потреби людей, ніж державі. А ось вже надалі для належного функціонування відповідних проєктів необхідно заручатися підтримкою влади. Також команда «СВОЄ» переконана, що для ефективної реалізації проєктів громадські організації повинні забути про конкуренцію, а навпаки, консолідувати та скоординувати зусилля для роботи в регіоні/місті.

Створення таких центрів у прифронтових регіонах – унікальний досвід

«На сьогодні ми спілкуємося з обласною та міською військовими адміністраціями стосовно відкриття наступних центрів. Два простори – це дуже добре, але їх не вистачає аби охопити всіх бажаючих. Багато літних людей, маломобільних, родин з дітьми бояться чи не мають можливості самостійно дістатися наших локацій. Саме тому ми будемо впроваджувати програму, за якою будуть сформовані виїзні бригади кваліфікованих спеціалістів. 3-4 рази на тиждень вони будуть виїжджати до місць компактного проживання людей в різних частинах міста та проводити роботу на місцях», – ділиться пані Наталя.

Волонтерські команди хочуть розширити й спектр соціальних послуг для херсонців, а саме відкриття ательє та перукарні. Досвід Херсона підтверджує, що пори складну безпекову ситуацію реалізувати щось нове для громади – реально.

«Ми постійно навчаємося, спілкуємося з колегами, моніторимо ситуацію та тримаємо руку на пульсі подій, – наголошує Ігор Цуркан. – Ми повинні розуміти, що будемо робити далі та в якому напрямку необхідно рухатися. Це вкрай важливо. Саме зараз йде формування подальшого розвитку міста: яким буде Херсон, хто тут буде жити, чи сформується єдність громади».

Автор: команда “Херсон плюс”

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *