Томати та полуниця з Херсонщини: як фермер Володимир Рожко відновив справу після втрати господарства в окупації

Після початку повномасштабної війни тисячі фермерів на півдні України втратили не лише врожай і техніку – вони втратили землю, господарства та роки праці. Заміновані поля, окупація та постійні обстріли змусили багатьох починати життя заново.

Саме таку історію пережив фермер із Новокаховської громади Володимир Рожко. Після втрати теплиць на окупованій Херсонщині аграрій з 12-річним досвідом починав усе фактично з двох валіз і власного досвіду. Сьогодні його команда не лише знову вирощує полуницю, томати та виноград у теплицях, а й будує сучасні тепличні комплекси для клієнтів з України та Молдови. А сам Володимир переконаний: майбутнє українського фермерства – саме за вирощуванням у закритому ґрунті.

У цьому матеріалі розповідаємо, як аграрію з Херсонщини вдалося відновити втрачений бізнес, чому тепличне вирощування стає дедалі актуальнішим під час війни та які державні гранти й програми підтримки сьогодні можуть допомогти підприємцям зробити перший крок до власної справи.

Від маленької теплиці на городі – до двох гектарів господарства

Історія фермерства Володимира Рожка розпочалася з невеликої теплиці на присадибній ділянці батьків у селищі Дніпряни Новокаховської громади. Тоді йому було лише 18 років. На Херсонщині аграрна справа завжди була частиною життя — теплиці тут можна було побачити майже у кожному селі. Саме тому ще змолоду Володимир вирішив: хоче не просто працювати на землі, а створити власну справу, яка дасть розвиток і фінансову стабільність.

Володимира Рожка називають в Україні амбасадором теплиць, він переконаний, що майбутнє – за таким типом вирощування. Джерело: архів фермера 

«Херсонщина – найбільша аграрна область. Пам’ятаєте, у нас там куди не глянь – скрізь теплиці, хтось щось вирощує, експериментує. Хоча вдома у мене ніхто не був дотичний до сільського господарства, лише для себе на городі батьки вирощували продукцію. У 18 років я поспілкувався з досвідченими людьми і вирішив, що можна спробувати потрохи себе у фермерстві. Побудував першу свою теплицю, батько та хрещений допомагали мені», – згадує пан Володимир. 

Ось такий виноград вирощував Володимир Рожко у рідній Новокаховській громаді. Джерело: архів фермера 

Спочатку це була невелика справа, яку фермер розвивав буквально крок за кроком. Володимир вирощував томати, полуницю та виноград – культури підібрав так, аби мати врожай у різні сезони та стабільний дохід протягом року. Паралельно почав встановлювати теплиці для інших господарств. Саме цей напрям згодом став окремою частиною бізнесу.

Роки важкої праці, експериментів і помилок поступово дали результат. Продукцію Володимира почали знати на півдні України, а клієнти – довіряти якості.

«Чи було це важко? Так, бо я не мав ніякого уявлення як і що треба робити, але коли є бажання і мотивація робити своє життя кращим – все реально. Ось так моя справа з невеликої теплиці на присадибній ділянці батьків виросла до 2 гектарів господарства, де було 20 теплиць із полуницею та виноградом. А орієнтовна вартість господарства вже складала 150 000 доларів. Монтажем теплиць для інших займалися три бригади і черга на цю послугу була на пів року вперед», – каже фермер. 

Ось такі чималі тепличні комплекси вдалося побудувати у селищі Дніпряни до війни. Джерело: архів фермера 

Вдалося вивезти лише себе і досвід

Повномасштабне вторгнення Володимир Рожко зустрів у рідних Дніпрянах на лівобережжі Херсонщини. Як і багато місцевих фермерів, спочатку не поспішав виїжджати – була надія, що бойові дії швидко закінчаться і вдасться повернутися до роботи. Але з кожним тижнем окупації ставало зрозуміло: звичне життя вже не повернеться так швидко. Російські військові почали тиснути на місцевий бізнес, погрожувати аграріям, забирати техніку та змушувати людей співпрацювати. Тоді родина Володимира ухвалила складне рішення – евакуюватися.

Із собою змогли взяти лише найнеобхідніше – дві валізи та багаторічний досвід, який неможливо відібрати чи знищити.

«Усе залишилося там, на лівобережній Херсонщині. Вся техніка та обладнання – в окупації. Банально не мали навіть сапи чи граблів. Зараз територія господарства замінована, усе розбито й непридатне для роботи. Важко усвідомлювати, що все, що ти створював власноруч, куди вкладав сили й гроші, довелося залишити. Ще нещодавно ми раділи, що стали на ноги, що маємо свою справу, а потім – знову нуль і повна невідомість», – каже він. 

Ось такий вигляд наразі має господарство Володимира Рожка у рідних Дніпрянах. Джерело: архів фермера

Перший рік великої війни родина прожила у постійній невизначеності. Повернення додому залишалося мрією, але чекати без дій Володимир не хотів. Саме тоді разом із партнером вони вирішили: якщо втратили господарство — значить треба будувати нове. Так у 2023 році фермер почав відновлювати бізнес уже на Дніпропетровщині.

«Просто сидіти й чекати, склавши руки, – це не про нас. Страх, звичайно, був, але ми вірили: якщо тоді змогли все побудувати з нуля, то впораємося і зараз. Набрали команду, орендували цех, почали брати перші замовлення на встановлення теплиць. Поступово закуповували обладнання, хапалися за кожну можливість. Отримали й грантову допомогу – 250 тисяч гривень, хоча цього вистачило лише на частину необхідного устаткування. Ми одразу зробили ставку на якість: якщо метал – то у перевірених постачальників, якщо плівка – то міцна, з гарантією до семи років. І так, крок за кроком, люди почали нас рекомендувати, а замовлень ставало дедалі більше», – розповідає фермер. 

Вже збудували понад 2000 теплиць 

Після відновлення бізнесу команда Володимира Рожка зробила ставку не лише на вирощування власної продукції, а й на допомогу іншим фермерам, які також прагнуть розвивати тепличне господарство під час війни. Нині компанія будує теплиці для аграріїв з різних регіонів України. Найбільше замовлень надходить із Київщини та Одещини — областей, де фермери активно шукають способи стабільно вирощувати овочі незалежно від погодних умов.

За словами Володимира, за місяць команда може звести чотири-п’ять теплиць, якщо це замовлення в різних точках країни, або вісім-десять, якщо в одній локації. Найчастіше фермери обирають теплиці блочного або тунельного типу – залежно від площі, культури та бюджету.

Документи на будівництво теплиць не потрібні, оскільки вони не мають фундаменту і кріпляться на сваях, вважаються тимчасовими спорудами. Джерело: сайт компанії 

Серед причин, чому тепличне вирощування стає дедалі популярнішим, фермер називає можливість контролювати умови для рослин та отримувати врожай навіть у нестабільному кліматі.

«Обидва варіанти теплиць можуть служити понад 50 років, якщо правильно доглядати за конструкцією. Наприклад, чорний метал потребує періодичного фарбування. Висоту теплиці ми підбираємо під конкретні потреби – від 4 до 8 метрів. Чим вища теплиця, тим кращий мікроклімат для рослин і більше можливостей для вирощування різних культур. Монтаж зазвичай займає від трьох до десяти днів – залежно від розміру та погодних умов», – пояснює Володимир Рожко.

Найчастіше замовляють теплиці розміром 10 на 50 метрів. За словами фермера, запуск навіть невеликого тепличного господарства потребує значних вкладень, адже окрім самої конструкції необхідно провести воду та електроенергію, облаштувати систему поливу, закупити розсаду й матеріали. Саме тому більшість аграріїв починають із однієї теплиці та поступово розширюють господарство вже з прибутку.

«Комплекс із 20 теплиць на гектар – це великі інвестиції, які може дозволити собі не кожен. Тому люди часто починають із малого: ставлять одну теплицю, дивляться результат, а потім поступово добудовують ще. Це більш реалістичний і безпечний шлях розвитку господарства», – каже фермер.

Оцинковані теплиці розбірні та збираються на болтах. Теплиці з чорного металу потребують зварювання, тому самостійно їх зібрати складніше. Джерело: сайт компанії 

Монтаж теплиць триває впродовж усього року — навіть узимку. Це пов’язано з тим, що фермери висаджують різні культури у різні сезони, а тепличне вирощування дозволяє забезпечувати безперервний цикл роботи та стабільніший урожай

Перші 20 тонн томатів у селі Нова Надія

Навесні 2024 року команда Володимира Рожка зробила ще один крок до відновлення власної справи – придбала земельну ділянку у селі Нова Надія Криворізької громади. Саме тут фермери почали заново будувати тепличне господарство після втрати всього на окупованій Херсонщині. Назву села Володимир називає символічною, адже для родини це справді стала нова надія на майбутнє.

На новій ділянці поступово звели пів гектара теплиць: одну – для томатів, дві – для полуниці та окрему теплицю для вирощування розсади. Уже восени 2024 року фермери отримали перший експериментальний урожай – близько 20 тонн помідорів. А навесні 2025-го почали збирати полуницю – по 100–200 кілограмів кожні два дні. Цього року планують повернутися і до вирощування винограду.

«Відбудовували по одній, по дві теплиці, набирали людей і працювали, – каже Володимир. – Яким би не був імпорт, на овочі зараз вигідні ціни, якщо ти вмієш їх вирощувати. Проблем зі збутом городини немає, дуже великий попит, тому що довго було холодно, не все зійшло, як розраховували. Серед найпопулярніших наразі полуниця, помідори та огірки. Ціни зараз чималі на молоду продукцію, наприклад, полуниця – 270 грн/кг, але це оптова ціна. Для нас головне — якість продукції, тому люди нам довіряють і повертаються знову»

Ось так компанія «Грінелевейшн» відновила свої потужності у Криворізькій громаді. Джерело: архів фермера 

Та разом із новими можливостями з’явилися й нові виклики. Після підриву росіянами Каховської ГЕС команда зіткнулася з серйозною проблемою нестачі води та погіршенням її якості. Якщо раніше для поливу вистачало свердловин глибиною близько 70 метрів, то тепер ситуація кардинально змінилася.

Фермер каже: рівень води почав стрімко падати, а сама вода стала непридатною для вирощування частини культур. Щоб адаптувати господарство до нових умов, довелося шукати рішення та вкладати додаткові кошти у систему водопостачання.

«Ми пробурили свердловину глибиною 180 метрів — це коштувало майже мільйон гривень. Але навіть тоді отримували лише 500 літрів води на годину, а цього недостатньо для господарства. До того ж вода була поганої якості. Тому ми встановили систему осмосу для очищення води, і тепер можемо вирощувати будь-які культури. Ще близько 600 тисяч гривень та майже рік часу пішли на підключення електроенергії. Коли світла не було – працювали на генераторах, а це великі витрати пального», – розповідає фермер.

Ось таку полуницю вдається вирощувати в теплицях, попри всі виклики війни та труднощі з водою. Джерело: архів фермера

Як фермер з Херсонщини перетворив соцмережі на інструмент розвитку бізнесу

Сьогодні команда Володимира Рожка не лише вирощує томати та полуницю, а й допомагає іншим аграріям запускати тепличне господарство — від проєктування конструкцій до монтажу й агросупроводу

Одним із головних інструментів розвитку бізнесу для Володимира стали соціальні мережі. Сам фермер каже: у сучасних умовах це вже не просто спосіб реклами, а можливість знайти клієнтів, ділитися досвідом та виходити на нові ринки навіть під час війни.

У Instagram за роботою фермера стежать понад 50 тисяч людей, ще понад 22 тисячі — у TikTok. Там Володимир не лише показує врожай чи готові теплиці, а й ділиться власним досвідом: як правильно облаштувати господарство, яких помилок уникати та як розвивати агробізнес у складних умовах. Окремо команда проводить консультації для фермерів у Telegram-каналах.

«Я знаю, як це – заходити у фермерство з нуля. Знаю, наскільки це важко і скільки спроб та помилок доводиться пройти. Тому вважаю: якщо є люди, які можуть поділитися досвідом і направити тебе – краще скористатися цією можливістю, – говорить пан Володимир. – Саме тому я почав вести соцмережі про те, що добре знаю – про агробізнес».

Володимир Рожко контролює всі процеси – від вирощування полуниці до монтажу теплиць. Джерело: архів фермера

За словами Володимира, саме відкритість у соцмережах допомогла команді поступово вийти і на міжнародний ринок. Люди спочатку спостерігають за роботою, аналізують результати, а вже потім наважуються на співпрацю. Так у команди з’явилися перші клієнти з Молдови.

«Так склалося, що фермери з Молдови також дивилися наш TikTok. Коли вони побачили, що ми приїхали, одразу зателефонували та запропонували побудувати їм теплицю. Я тоді ще навіть не вивчив назву вулиці, де орендував житло, а вже мав замовлення, – згадує фермер. – Щоправда, перший досвід у Молдові був не надто вдалим. Мені потрібен був місяць, щоб закупити обладнання та підготуватися до роботи. Замовник начебто погодився зачекати, але коли ми були готові надати послугу, він просто відмовився. Але ми не розгубилися: запустили невелику рекламну кампанію, і клієнти почали звертатися самі. Пам’ятаю, будували теплицю для квіткового бізнесу. Уже два роки минуло, а вони досі дякують нам і рекомендують іншим».

Нині команда вже має запити на будівництво теплиць у Румунії та планує поступово масштабувати роботу в інших країнах Європи. Історія фермерів із Херсонщини показує: навіть після втрати господарства через війну український бізнес може не лише відновлюватися, а й виходити на міжнародний рівень завдяки досвіду, репутації та вмінню адаптуватися до нових умов.

Крок за кроком до власної справи: які гранти та програми доступні аграріям у 2026 році

Для підтримки аграріїв в Україні діють грантові програми та пільгові кредити, які дозволяють розвивати власну справу. Наприклад, у Державному аграрному реєстрі стартувала програма підтримки фермерів Херсонщини із бюджетом 2,6 млн доларів. Вона розрахована на малих агровиробників Борозенської, Калинівської, Великоолександрівської та Високопільської громад, які постраждали через війну та посуху. Учасники програми можуть отримати фінансову допомогу та ваучери на закупівлю посухостійкого насіння, систем краплинного зрошення та інших необхідних ресурсів. Серед обов’язкових умов – господарство площею від 3 до 300 гектарів і реєстрація в ДАР. Подати заявку можна до 1 червня 2026 року за посиланням.

Крім того, у межах програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» зараз триває прийом заявок на фінансування закладки нових насаджень або створення тепличного господарства.

Подробиці державної програми для підприємців, які планують розвивати тепличне господарство. Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 

Зокрема, на будівництво теплиці можна отримати від 2 до 7 мільйонів гривень – залежно від площі земельної ділянки. Детальні умови участі доступні на інфографіці нижче.

«Держава компенсує до 70% вартості проєкту, а для бізнесу з прифронтових і бойових територій – до 80%. Отримати грант можуть ФОП і юридичні особи без боргів перед бюджетом, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі та з правом користування або власності на землю щонайменше на 7 років. Обов’язковою умовою є підготовка проєктної документації та реалізація модульної теплиці відповідно до затверджених параметрів. Після схвалення заявники мають відкрити рахунок в Ощадбанку, а кошти гранту перераховуються безпосередньо постачальникам», – зазначили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.

Подробиці державної програми для підприємців, які планують закладку нових насаджень. Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 

Щодо грантів на садівництво, фермери можуть отримати до 400 тисяч гривень на гектар, але не більше 70% вартості проєкту (або до 80% для прифронтових і бойових територій). 

«Гранти передбачені для закладання насаджень площею від 1 до 25 гектарів. Отримати їх можуть ФОП і юридичні особи без боргів перед бюджетом, які не перебувають під санкціями та мають право користування або власності на землю щонайменше на 7 років. Обов’язковими є вимоги щодо культур, системи зрошення (крім винограду), встановлення шпалери та використання сортів із Державного реєстру. До переліку культур входять яблуня, груша, вишня та черешня, слива, персик і абрикос, обліпиха, ліщина, волоський горіх, лохина, чорниця, малина, смородина, агрус, ожина, порічка, суниця садова та виноград. Окрім того, уряд раніше додав до списку шипшину та мигдаль. Розгляд заявок триває до 15 робочих днів після завершення прийому», – додають у міністерстві.

Які документи потрібні

Якщо йдеться про створення саду, аграріям необхідно підготувати проєкт висадки насаджень. З прикладом документа можна ознайомитися за посиланням.

«Проєкт має містити пояснювальну записку, генеральний план, кошторисну документацію та паспорт робочого проєкту. Під час розгляду заявки враховують відповідність культури регіону, площу та призначення земельної ділянки, а також кількість саджанців на гектар. Для більшості культур також обов’язковою є система зрошення із зазначенням джерела водозабору та встановлення шпалери», – йдеться на порталі «Дія».

У разі створення тепличного господарства потрібно подати проєкт будівництва модульної теплиці разом із кошторисною документацією. Заява обов’язково має бути підписана розробником проєкту – без цього документ не розглядатимуть.

«Типовий проєкт модульної теплиці має включати пояснювальну записку, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та схему (креслення) теплиці. Також він має відповідати вимогам щодо площі, типу конструкції, покриття, каркаса і фундаменту, а також типу продукції. Окремо передбачається система зрошення із зазначенням джерела водозабору та використання сортів із державних реєстрів (крім декоративних), якщо проєкт фінансується за грантові кошти», – зазначають у програмі на порталі «Дія».

Як подати заявку в «Дії»? Спершу потрібно авторизуватися на порталі – через КЕП ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ. Далі – заповнити онлайн-заяву, додати підписаний розробником проєкт висадки насаджень, підписати електронним підписом і надіслати.

Отримувач гранту зобов’язується вести діяльність щонайменше 5 років. Джерело: архів фермера

«Також запускають новий напрям підтримки — будівництво овоче- та фруктосховищ місткістю від 3 тисяч тонн. Держава компенсуватиме до 30% вартості будівництва, але не більше 20 млн грн. Для прифронтових територій компенсація становитиме до 50%. Окремо підтримають розвиток зрошення та меліорації. Аграрії зможуть отримати до 50% відшкодування витрат на будівництво та реконструкцію меліоративних систем, але не більше 26 500 грн на гектар. Передбачена компенсація до 50% вартості ремонту насосних станцій для організацій водокористувачів. Для деокупованих територій рівень підтримки планують підвищити до 80%», – розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Також у 2026 році передбачені:

• підтримка аквакультури на прифронтових територіях – компенсація до 30% витрат на рибопосадковий матеріал;
• пряма підтримка аграріїв на прифронтових територіях – 1000 грн на гектар;
• нова програма компенсацій за втрати врожаю через посуху та інші кліматичні ризики – до 4 700 грн на гектар, але не більше ніж на 2 тис. га на одне господарство;
• запуск повноцінного агрострахування: у держбюджеті вперше передбачено 60 млн грн на компенсацію частини страхових премій – до 60% для прифронтових громад і до 45% для інших регіонів;
• підтримка тваринництва – часткова компенсація будівництва та реконструкції ферм у розмірі до 25% вартості об’єкта, а для прифронтових територій – до 50%.

Як держава допомагає бізнесу з прифронтових регіонів відновлювати роботу

Наразі є три державні програми для допомоги бізнесу, які постраждали внаслідок російської агресії. Йдеться про інструменти, що допомагають бізнесу відновити виробництво після руйнувань, компенсувати втрати та зберегти робочі місця навіть у прифронтових регіонах.

«Український бізнес щодня знаходиться під вогнем ворога. Це підприємства, які тримають економіку, дають роботу людям і продовжують працювати навіть у найскладніших умовах. Програми держпідтримки надзвичайно важливі для відновлення економіки регіонів. Представникам ОВА рекомендували активно поширювати інформацію про доступні ініціативи серед підприємців та допомагати бізнесу з подачею заявок і отриманням консультацій. Також підприєці можуть звернутися за консультаціями до Експортно-кредитного агентства, Державної служби зайнятості, банків-партнерів програм – Ощадбанку та Укрексімбанку, а також користуватися QR-кодами для швидкого доступу до інформації та подачі заявок», – наголосив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

• Гранти на відновлення виробничих підприємств. Українські виробники у сфері переробної промисловості можуть отримати до 16 млн грн на відновлення після пошкоджень або руйнувань. Держава покриває до 80% вартості проєкту, а пріоритет надається підприємствам із прифронтових регіонів.
• Програма компенсації втрат від воєнних ризиків. Передбачає часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна для бізнесу у 10 областях підвищеного ризику, а також компенсацію страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
• «Точка опори». Програма спрямована на підтримку підприємств, що були змушені тимчасово призупинити роботу через обстріли. Передбачає компенсацію частини зарплати працівників та ЄСВ у період простою.

Автори: Ірина Мєзєнцева, Поліна Дайнега