«Це гарний досвід і він буде на користь»: херсонки – про вступ до університетів Європи та перші труднощі

Країни Європи стали справжнім острівцем безпеки та підтримки для українських біженців. Окрім фінансової підтримки та пільг на житло, вони готові надавати, навіть безкоштовно, місця у школах, коледжах та університетах.

Зокрема, ряд університетів Іспанії, країн Балтії, Польщі, Швейцарії заявили про те, що готові приймати на навчання перспективних українських студентів. І це не порожні обіцянки, доводять на власному прикладі херсонки Дарія Шестакова та Магдалина Танклевська. Адже 2023/2024 навчальний рік дівчата розпочали в іноземних ВНЗ.

Мріяла про Одесу чи Харків, а навчатиметься у Кракові

Дарія Шестакова з тієї молоді, яка планує своє майбутнє і крок за кроком досягає поставленої мети. Вона навчалася у Херсонській гімназії №6 і вже у середній школі визначилася, що хоче стати слідчим криміналістом. Здобувати освіту бажала у Харківському національному університеті внутрішніх справ або Одеській юридичній академії.

Та кілька разів під час подорожі до країн Європи, її зацікавила Німеччина та Польща. Коли дівчина поділилася думками про отримання європейської освіти, то вдома лише підтримали прагнення доньки. Тож, Дарія почала вивчати польську та німецьку мови, а влітку 2022 року мала поїхати до літнього табору Варшави, щоб покращити свої знання.

«Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, я навчалася у 10 класі і мріяла про табір у Варшаві. У мене не було жодних думок про війну, бо паралельно вже готувалася до випускних іспитів, мала онлайн курси з вивчення іноземних мов. Ви розумієте, яке це навантаження, – згадує Дарія. – Так сталося, що через цю війну в Європу я переїхала на півтора року раніше, ніж планувала. Бо виїхали ми з мамою з окупованого Херсона у середині квітня 2022 року. Для тимчасового прихистку обрали Польщу, адже там вже давно проживали наші рідні. І ось тут розпочалося найцікавіше.»

Серед всіх польських міст родина вирішує зупинитися у Кендзежин-Козле. І тут дівчина розуміє, що всі мовні курси не дали бажаного результату, адже більшість запитань вона не розуміла, а отже і не могла надати нормальної відповіді.

«Загалом мені комфортно проживати у Польщі і я швидко адаптувалася. Польща дуже добре допомагає українським біженцям і фінансово, і продуктами харчування. Але через цей мовний бар’єр я майже постійно перебувала в стресі. Пам’ятаю, як ми з мамою мали заповнювати документи: відкриття банківських рахунків, отримання фінансової допомоги. І ви ж розумієте, що це все польською мовою. Наші рідні не могли постійно бути нашими перекладачами, адже мають роботи і буденні справи. Не пам’ятаю, щоб у банках чи інших установах нам пропонували перекладача. Все мали робити самостійно. Моя мама вирішила, що саме мені потрібніше вчити мову і нічого кращого не вигадала, як перекласти всю відповідальність за заповнення документів та спілкування з поляками на мене. Знаєте, можливо це і добре. Бо я швидше поповнила словниковий запас і за кілька місяців був результат», – розповідає дівчина.

Також Дарія чималу підтримку отримувала від господарів-поляків, в яких вони з мамою винаймали квартиру. Херсонка розповідає, власники помешкання виправляли її словосполучення  або  пояснювали, як простіше та влучніше відповісти на те чи інше запитання. Пощастило дівчині і в таборі Варшави.

«Влітку 2022 року я все ж потрапила до табору. Там треба було говорити виключно польською, тож у мене не було вибору і це ще один великий плюс у вивченні іноземної мови. Але хочу зауважити, що я не ходила до польської школи. Ми вирішили, що атестат варто отримати у рідній гімназії №6. Навчалася я онлайн, виконувала завдання і відправляла вчителям на електронну пошту. Також я обов’язково мала скласти національний мультипредметний  тест. Для себе я обрала українську, математику та англійську мову. У всіх курсах, підготовках рік промайнув непомітно», – розповідає Дарія.

І хоча національний мультипредметний тест можна було складати у Польщі, натомість дівчина вирішила їхати до Львова. Дарія зізнається, вона не мала часу чекати додаткової сесії іспитів. Бо в омріяному Ягеллонському університеті (м. Краків) процес рекрутації, тобто вступна кампанія, починається куди раніше, ніж в Україні.

«Коли я реєструвалася на НМТ, то побачила, що в Польщі іспит буде доступний лише під час додаткової сесії. У мене не було настільки багато часу, тому довелося їхати у Львів, щоб долучитися до основної сесії. Після НМТ я написала офіційного листа до Ягеллонського університету, де просила прийняти мене на співбесіду без свідоцтва та додатка про закінчення середньої української освіти. Я пояснила їм, що пізніше можу подати відповідну аплікацію, що готова відповідати на запитання польською, готова пройти співбесіду. Але згодом я отримала відповідь, де мені повідомили, що на спеціальність «Міжнародні відносини» необхідну кількість українців вже взяли», – згадує дівчина.

Херсонка каже, до такої відповіді не була готова, проте швидко почала шукати інший навчальний заклад. Так дівчина знаходить факультет кримінології та ресоціалізації у Краківській академії. Збирає всі оригінали документів, за допомогою спеціального агентства перекладає їх польською мовою і стрибає майже в останній вагон.

«Окрім наявних документів я ще мала надати сертифікат, який підтверджує вільне володіння польською мовою. Часу на проходження різних курсів для підтвердження цього рівня у мене не було, тому я погоджуюся на альтернативу – скласти іспит в академії та пройти співбесіду. Я складала іспит без підготовки, трохи хвилювалася, але даремно, бо необхідний рівень знань підтвердила. Тиждень документи були на розгляді і 8 серпня я вже отримала лист на електронну пошту, що мене приймають на навчання. Ми з мамою були дуже щасливі.. Це мрія, яку вдалося втілити переживши окупацію, пройшовши адаптацію та всі складнощі в іншій країні», – ділиться херсонка.

Навчання у Дарії розпочалося з другого жовтня. Ознайомившись з розкладом пар, дівчина зрозуміла, що про прогулянки та вільний час варто забути, адже день розписали від 08.00 до 20.45. Натомість вона готова вчитися та отримувати нові знання. Адже пройшовши такий складний шлях, просто неможливо опускати руки. Оцінити навчання у польській академії дівчина ще не може, адже провчилася лише вступні два дні. Натомість пізніше готова поділитися своїми враженнями.

Здобуває подвійну освіту

З випускницею гімназії № 6 Магдалиною Танклевською команда «Херсон плюс» знайома ще за мирних часів. До повномасштабного вторгнення дівчина брала активну участь у розвитку молодіжних програм, міських тренінгах та виборювала перші місця на олімпіадах.

Повномасштабна війна забрала в родини Магдалини дім та змусила шукати прихисток у Празі (Чехія). Та мрію про якісну освіту окупанти не відібрали! 

«Я виїхала з Херсона 11 квітня 2022 року разом з мамою та братом. До цього ми жили в центрі міста на площі Свободи, де відбувалися мирні мітинги проти російських військових. Просто під нашими вікнами озброєні окупанти розганяли акції протесту. Дуже яскраво пам’ятаю момент, коли одна з гранат попала в перший поверх нашого будинку, де розміщувався магазин, та вибухнула. А ще як виїжджали перед ХОДА ворожі БТР та стріляли просто так у повітря. Після того, як три озброєних військових ходили по нашому під’їзду і заглянули до нашої квартири зі словами «ми тут по-сусідськи» – ми зрозуміли, що треба їхати. Чому поїхали саме до Чехії? Знайомі допомогли там знайти квартиру. Але скажу чесно, ніколи не замислювалася над тим, щоб жити саме в Чехії. Натомість зараз мені ця країна подобається», – розповідає 18-річна херсонка Магдалина Танклевська.

Попри незапланований переїзд до Європи, дівчина продовжила навчання у рідній гімназії №6 та активно готувалася до національного мультипредметного тесту, аби стати студенткою одного з кращих вищих навчальних закладів України. Більше про підготовку Магдалини можете прочитати за посиланням «Шлях до вищої освіти в умовах війни».

За великою працею є результат. Зокрема, національний мультипредметний тест Магдалина склала досить-таки непогано: математика – 171, українська мова – 179 та англійська мова – 187. Досягнення оцінили в Національному університеті біоресурсів і природокористування, що в Києві, тож Магдалина вже є студенткою за спеціальністю «Підприємництво та торгівля».

«Я з 9 класу цікавилася темою підприємництва та його розвитком в Україні. Писала навіть наукові роботи. Торгівля, біржова діяльність – насправді важливі складові для багатьох професій. І якщо ви не будете пов’язані безпосередньо з економічною професією, то навички знадобляться в інших галузях. Я вже замислююся над відкриттям бізнесів. Зокрема, хочу мати кафе з капібарами (гризунами). Також маю кілька проєктів, які можна реалізувати завдяки грантовій підтримці. Я вже подала кілька заявок», – зізнається дівчина.

Щодо навчання за кордоном, то вартує воно чималих коштів. А щоб стати студенткою – результатів НМТ замало, необхідно підтвердити свої знання іноземною мовою.

«На той момент в Празі ми жили вже рік, тому більше й задумувалась саме про празькі університети. Але навчання англійською мовою у вищих навчальних закладах Чехії достатньо дороге: від 5 до 15 тисяч євро за рік. Випадково ми натрапили на пропозицію гранту в Англо-американському університеті, який надає подвійну освіту: чеську та американську. До дедлайну залишалось три дні, за які я виконала всі умови подачі: написати есе на одну зі запропонованих тем; описати пережитий досвід війни (Hardship); подати CV (резюме) та прикріпити документи (свідоцтво про отримання середньої освіти, додаток до нього, сертифікат НМТ та інше). Після подачі назначили інтерв’ю, яке успішно пройшла. На цьому екзамени не закінчились. 4 вересня я складала нострифікаційні екзамени, які потрібні для отримання чеської освіти, з трьох предметів: біологія, географія та хімія. Зі мною на іспиті був присутній викладач, адже деякі питання без його допомоги розв’язати неможливо. Вже після іспитів мені остаточно повідомили, що я отримала грант на навчання», – радіє херсонка.

31 серпня в Англо-американському університеті стартувало навчання. Дівчина відвідує пари вже понад місяць, тож готова поділитися власними враженнями.

«Одна пара в Англо-американському університеті триває майже 3 години (2 години 45 хвилин). Взагалі в цьому університеті дуже цікаві методи викладання та організація навчання. Студенти до кожного предмета мають обрати який час та день для них краще, таким чином є можливість зробити собі розклад у 2-3 дні на тиждень (загалом 5 пар на тиждень, 5 предметів на семестр). Наприклад, є предмет «Економічна думка» і до неї дають три варіації: п’ятниця на 08.15, середа на 11.30 або вівторок на 18.30. Тобто, це три пари, кожну з яких може вести різний викладач з різними освітніми програмами, – ділиться дівчина. – На кожній парі присутні до 15 людей, задля більш персоналізованого навчання. Спеціальність «Business Administration» містить майже всі економічні спеціальності українських вищих навчальних закладів. Звичайно адаптуватись нелегко, багато матеріалу рівня С1-С2, різні підходи до подачі інформації. Університет, окрім навчання, найбільше фокусується на розвитку критичного мислення, об’єднанні різних культур. Викладачі завжди готові допомогти, підказати та проконсультувати. Тут бакалаврат займає три, а не чотири роки.»

Магдалина наголошує, всі пари в Англо-американському університеті вона відвідує особисто, а ось в Національному університеті біоресурсів і природокористування навчається на індивідуальному графіку. Тож, дівчина намагається підлаштувати навчання так, аби встигати скрізь та ще й мати трохи часу для відпочинку.

«На індивідуальному графіку треба все вивчати самостійно, а ще є чимала кількість практичних завдань та лабораторних. Щоб ви розуміли, кожне завдання треба виконати, сфотографувати і надіслати викладачам. Але і в Англо-американському університеті багато матеріалу дають на самостійне вивчення. Тож, я не можу сказати, що подвійна освіта – легко. Але підходи до навчання різні і мені цікавіше порівнювати, слухати про досвід від різних фахівців. Проте, чи все вдається вже покажуть іспити під час сесії», – завершує розмову херсонка Магдалина.

Херсонки переконані, якщо вже так сталося, що через повномасштабне вторгнення ви опинилися в європейській країні, то варто отримати від цього максимум. А в майбутньому стати гарним фахівцем, щоб після Перемоги використовувати отримані навички, знання для розвитку своєї Батьківщини.

Автор: команда «Херсон плюс»