Новий історичний акцент: Україна вперше офіційно святкує День захисту дітей 20 листопада
20 листопада відтепер має інше звучання. Саме цього дня, у річницю ухвалення Конвенції ООН про права дитини, Україна вперше на державному рівні відзначила День захисту дітей. Дата символічна — і водночас нагадує: права дитини не мають кордонів, часу чи політичних циклів. Вони повинні бути захищені завжди, особливо в часи воєнних і соціальних потрясінь, які проживає країна вже понад десятиліття.
У цьому контексті ЮНІСЕФ разом із відомими українцями — артистами, блогерами, міністрами, молодими лідерами й самими дітьми — запускає масштабну інформаційну кампанію «Сьогодні і завжди захищаю права дитини в Україні». Її мета — повернути Конвенцію ООН із площини формального документа у реальне життя кожної української дитини.
Чому про права дітей потрібно говорити сьогодні гучніше, ніж будь-коли
Понад 35 років тому держави світу взяли на себе безпрецедентне зобов’язання перед дітьми. Конвенція ООН про права дитини стала одним із найбільш ратифікованих міжнародних договорів. Але навіть найважливіші документи працюють лише тоді, коли їх розуміють і усвідомлюють.
А в Україні — як показують дані дослідження ЮНІСЕФ 2025 року — ситуація складніша, ніж здається: 35% батьків і 38% підлітків чули про Конвенцію, але не можуть пояснити її зміст. Лише 11,3% опитаних справді добре знають її положення.
Це парадокс: країна, де війна щоденно впливає на життя мільйонів дітей, досі недостатньо обізнана про документ, який визначає їхні базові права — від життя й освіти до свободи думки, ідентичності та захисту від насильства.
Кампанія, яка повертає сенси: коли відомі українці говорять про те, що не можна відкладати
Щоб змінити ситуацію, ЮНІСЕФ об’єднав 20 українців, чиї голоси впливають на мільйони. У коротких відео вони переосмислюють статті Конвенції через власні історії, досвід і щоденні спостереження. Це не сухі юридичні формулювання — це живі свідчення.
Право на родину: Катерина Осадча про опору, яку неможливо замінити
Телеведуча та громадська діячка Катерина Осадча говорить про те, що для будь-якої дитини є найочевиднішим, але одночасно найкрихкішим — право на родину:
«Кожна дитина має право на родину. Я як мама трьох хлопців це достеменно знаю. Наскільки важливо, аби поруч був свій дорослий — коли вони вчаться їздити на велосипеді, діляться найпотаємнішим, переживають перше кохання… Якщо біологічні батьки не можуть піклуватися про дитину, існують різні сімейні форми виховання: усиновлення і не тільки».
Катерина наголошує: підтримка дорослого — це не привілей, а базова потреба, що визначає емоційну безпеку дитини.
Право на життя й радості дитинства: KOLA про речі, які роблять життя живим
Співачка KOLA :
«Кожна дитина має право гучно слухати музику у своїх навушниках.
Право об’їстися черешні, щоб рот був червоним.
Право сміятися зі своїми друзями…
Кожна дитина має право на своє, непересічне, єдине життя».
У час, коли діти в Україні змалечку знають, що таке сирена, укриття та розлука, KOLA нагадує про те, що право на життя — це не лише про виживання, а й про радість.
Право на ідентичність: Настя Димид про те, що не можна забрати
Юна співачка Настя Димид піднімає тему, яка звучить особливо гостро під час війни — право на ідентичність:
«Ніхто не може відібрати у мене мою ідентичність, моє ім’я, моє громадянство, поки я сама не захочу їх змінити. Мої права мають значення щодня».
У країні, де боротьба за право бути собою триває на всіх рівнях, її слова — нагадування про фундаментальне право на власну історію та коріння.
Право на безбар’єрність: блогер Богдан Шевчук про рівність можливостей
Богдан Шевчук, блогер, який пересувається на інвалідному візку, говорить про бар’єри — фізичні й ментальні:
«Кожна дитина має право на безбар’єрне середовище: на відсутність бар’єрів на вулицях наших міст і в наших головах… Дитина, яка пересувається на кріслі колісному, як ось я, має право займатися улюбленими хобі, вести тікток, відвідувати фестивалі… Гідне, повноцінне, безбарʼєрне життя — це право кожного та кожної».
Це не просто заява — це виклик суспільству, яке все ще часто не помічає потреб дітей з інвалідністю.
Діти — не об’єкти захисту, а суб’єкти права: чому їхній голос у центрі кампанії
Особливість ініціативи ЮНІСЕФ — у тому, що головними спікерами стають саме діти. Їхні історії — це не декоративний елемент кампанії, а її серцевина.
ЮНІСЕФ наголошує: діти не лише мають право бути почутими, а й мають право впливати на те, як держава та суспільство формують політики щодо них. Вони говорять від себе: про безпеку, школу, дружбу, втрати, мрії. Про те, що їх турбує. І про те, що, на їхню думку, дорослі інколи забувають.
20 голосів, які формують нову культуру ставлення до дитинства
Усього до кампанії долучилися 20 українців — від артистів та інфлюенсерів до представників влади. Кожен з них розкриває одну зі статей Конвенції через особисту оптику, пояснюючи: права дитини — це не окремий документ, це про наше щоденне рішення, як ми ставимося до дітей у родинах, школах, містах.
Завдання кампанії — не лише нагадати, але й змінити ставлення: від формального до живого, від дистанційного до співприсутнього.
Звідки почати: де дивитися ролики і як дізнатися більше
Усі відео з кампанії ЮНІСЕФ поступово з’являтимуться на офіційних ресурсах.
Стежити за ними можна на Instagram-сторінці ЮНІСЕФ.
А повну інформацію про Конвенцію ООН про права дитини — переглянути на офіційному сайті ЮНІСЕФ.
У часи, коли країна виборює своє майбутнє, важливо не забувати, що це майбутнє — у руках дітей. Кампанія ЮНІСЕФ «Сьогодні і завжди захищаю права дитини в Україні» повертає суспільну увагу до того, що права дитини — це не тема для святкової дати. Це щоденний моральний обов’язок, що визначає, якою буде Україна завтра.
Підготувала Анастасія Ревенко
