Вірьовчина на межі зникнення: чому річка обміліла та що далі?

Минулого місяця в соціальних мережах почали з’являтися фотографії обмілілої річки Вірьовчини. Вода в її руслі практично зникла — залишилися лише сухі, зарослі травами ділянки. Місцеві жителі б’ють на сполох: чаплі відлетіли у пошуках вологи, а вся інша живність загинула.

Голос громади

«Так зараз виглядає річка Вірьовчина і в такому стані вона близько місяця. Вся живність загинула. Чаплі, які оселилися на її берегах, відлетіли. А колись це була жива водойма»
— пост «Херсон плюс» у Facebook.

Близько сотні коментарів та репостів отримав допис «Херсон плюс». Екологи, місцеві жителі, екоактивісти висловлювали емоції та думки що ж відбувається насправді:

«Вона періодично вже впродовж двох років — то є вода, то нема. Де екологи?!»

«Ганьба, що місяці ніхто нічого не робить»

«Чому ніхто не реагує?»

Були й більш розлогі коментарі.

«Через знищення ворогом Каховський ГЕС, та постійні розриви снарядів, КАБів, фугасів, використані вже тисячі дронів та ракет, десятки тисяч мін на Херсонщині практично стали відсутні опади, як в зимовий, так і весняно-літній період! Згадайте, коли востаннє у нас був повноцінний дощ, я вже мовчу про сніг.  Війна призвела до зміни клімату!»

«Херсонська область — це вже інша справа. Втрата водосховища, яке було дуже велике і забезпечувало підземні течії навколо, стало бідами такого масштабу, про які навіть не думали. Тому його підрив було науково спланованим терористичним актом на знищення південного регіону. Мінімум три області поступово стануть пустелею».

Що каже експерт

Херсонський краєзнавець і інженер Віктор Хмель пояснює, що головна причина обміління — багаторічна бездіяльність з боку місцевих та обласних служб.

За його словами, раніше екологи неодноразово звертали увагу на дві ключові проблеми:

• несанкціоновані сміттєзвалища на берегах, які пришвидшують заростання русла;
• скиди неочищених або недостатньо очищених стічних вод, через що Вірьовчина втратила здатність до самоочищення.

Попри гучні заяви депутатів про заборону зливу каналізаційних вод, жодних реальних заходів не вжили. Влітку низини між Херсоном і Зимівником перетворювалися на болото, тоді як у 2016 році в Чорнобаївці встановили очисні споруди — вони не змогли відновити нормальний рівень води чи запаси риби.

«Ще 40–50 років тому у Вірьовчиній водилися “пудові” коропи, а сьогодні золотаві риби залишилися лише в старих спогадах краян», — констатує Віктор Хмель.

Гідротехнічні перешкоди

У верхів’ях Вірьовчини стоять численні дамби, які практично ізолювали нижню течію від природного надходження води:

• На відстані 50 км від приміської Степанівки встановлені гідроспоруди, що затримують стік.
• На Миколаївщині десятки дамб, найбільша з яких — Любинське водосховище (400 м завширшки, 7 км завдовжки).
• Водний кодекс забороняє створювати водосховища, обсяг яких перевищує маловодний стік раз на 20 років, проте ці норми проігнорували.

«Остання дамба на Вірьовчиній розташована між селами Калинівка і Бурханівка. Нижче аж до міського сміттєзвалу під Херсоном і Степанівкою — сухе, заросле травами ложе колишньої річки», — додає краєзнавець.

Боротьба за порятунок і бездіяльність влади

Еколог Олександр Семенченко (Кудикінський) роками надсилав звернення до природоохоронних органів, але його листи лишалися без відповіді.

«Є і інші причини. Я їздив років 10 тому вздовж русла Вірьовчиної близько 60 км. Тільки на цій відстані стоять три дамби й створені ставки. Приватні ставки з порушенням усіх норм Водного кодексу. Господарі вирощують рибу, використовують воду для поливу і рекреаційних цілей, і їх абсолютно не тривожить, що нижче за течією річка пересихає. А для малих річок головна умова існування — безперешкодний водотік, який не дає руслу замулюватися й підтримує всі необхідні біоценози».

Головні кроки для порятунку Вірьовчини:

• провести аудит усіх дамб і прибрати незаконні споруди;
• встановити сучасні очисні фільтри та заборонити злив стоків без очищення;
• організувати прибирання узбережжя й створити охоронні зони навколо річки.

Вірьовчина стоїть на межі екологічної катастрофи: якщо не відновити природний водотік уже цього року, річка втратить статус живої й назавжди перетвориться на суху долину.

Автор: Ірина Мєзєнцева