Вишивка: унікальний код твого краю

Багатогранна, сакральна, різнобарвна. Все це про невід’ємну частину української культури, яка «червоною ниткою» проходить крізь всі покоління нашого народу – ВИШИВКУ. Як закодувати у геометричних символах імена та дати, а у рослинних орнаментах – заговори на щасливу долю? Та який містичний код прихований у візерунках Херсонщини? Телеканал “Херсон плюс” дізнавався всі таємниці вишивального мистецтва у народних майстринь, краєзнавців і сучасних дизайнерів.

З херсонською вишивальницею Ольгою Сорочан зустрічаємося у її невеликий творчій майстерні. Вона зазначає, вишивати навчилась ще в дитинстві, від матері.

В свое время это было для меня хобби. Потом у меня появилось свободное время, и я начала изучать вышивку более подробно. Чем дальше я углублялась в это дело, тем больше это становилось интересным для меня. И сейчас, я уже даже задумываюсь об открытие своего дела и наборе учеников», – ділиться пані Ольга.

Наразі майстриня здебільше працює в техніці художня гладь, хрестик, полтавська вишивка, а також вміє оздоблювати роботи різними фігурними та художними швами.

Украинская вышивка – это отображение наших украинских сердец того времени. Ткань, нитки, а также узоры – все это должно слиться в одну симфонию и запеть. Очень важно уделить внимание всем деталям, ведь только тогда это будут шедевры. Отмечу еще, что в каждом регионе Украины была своя техника и орнаменты для вышивания вещей», – підкреслює майстриня.

Про те, що кожна українська область має свої вишивальні традиції розповідає і краєзнавець Наталія Шальнова:

Є такі згадки, що це все трипільська культура, а саме поняття «вишивка» з’явилося ще до епохи християнства. При цьому особливості як, чим та коли вишивати побутували, що на Київській русі, що на західній Україні. Звичайно, на теренах Херсонщини ці традиції є менш глибокими, адже наш регіон сам по собі молодий і ці традиції до нього завозили».

За словами Наталії Шальнової, історія вишивання починається з винайдення білої тканини та бажання людини оздобити її. Спочатку це були різні геометричні фігури: ромбики, закручені вужики, хвилі, тощо. Тобто все, що символізувало сонце, родючість землі, воду. Ці сакральні символи вважалися захисними.

Подивіться на ось таку, саму традиційну і непарадну вишиванку. З чого вона складається? Ці чорні лінії вони перш за все символізують безперервність життя. Тому їх могли робити дуже довгими, аби людське існування не переривалося. Далі в нас ромбик, який позначає родючість землі, а навколо жовтий оберемок – символ сонця. Тобто, в цій вишиванці закодоване наше життя», – наводить приклад пані Наталія.

Ще один спосіб кодування демонструє майстриня Ольга Сорочан:

Вышивка имеет свой алфавит и цифры. Например, на рукаве этой работы я вышила имена хозяина рубашки и его жены. Используя эти знания и понимая, как это все работает – можно в любом узоре закодировать определенные слова. Например «на щастя, на долю» или дату, к которому приурочено это изделие».

Після геометричних орнаментів почали з’являтися орнаменти з квітками та орнаменти, які показували земне життя», – зазначає краєзнавець Наталія Шальнова.

Зокрема, особливого попиту набув орнамент «матері-берегині», де жінка тримала в руках птахів. Така вишивка символізувала добробут, родинний зв’язок і любов, тому її часто зображали на весільних рушниках. Ще одним традиційним візерунком для українського народу вважається  «дерево щастя». Міцне коріння, пишне гілля та безліч квітів з птахами, – символізували повноту та багатогранність життя.

Якщо ж обирати орнамент, який притаманній Херсонщини то це були б квіти, – одноголосно зазначають наші співрозмовниці.

Ми область, яка багата на дуже різні рослини. І кожна квітка в наших прабабусь мала своє позначення. Так, лілія була символом молодої дівчини, а мак відображав чоловічий початок. Саме тому, коли гинув козак йому робили хрест з вишитими маками», – розповідає Наталія Шальнова.

Вот такую бабочку мы могли бы отнести к херсонской вышивке. Геометрический орнамент идет в оранжевых и зеленых тонах. Также он может быть изображен в черно-красном цвете. Кроме того, к херсонскому узору относят и изображение роз», – ділиться Ольга Сорочан.

Чи має місце українська вишивка в сучасному світі? Однозначно, так! В цьому нас одразу запевняє дизайнер українського бренду одягу Олександра Сікоєва:

Я как фэшн-дизайнер, конечно же с самого начала использовала вышивку, но не повсеместно, а как элемент. То есть в коллекции обязательно есть элемент с вышивкой».

Олександра Сікоєва підкреслює, наразі традиційна вишивка здебільше є стилізованою. Тварини, квіти чи орнаменти, – чітких меж для реалізації творчого задуму не має в жодного кутюр’є. В своїх роботах Олександра здебільше застосовує машинну вишивку, тому що це швидше та дешевше. Нам демонструє кілька таких прикладів.

Дизайнер розповідає, машинна вишивка може бути як «гладь», так і «хрестик». Також, в програмі можна заздалегідь вказувати напрямок стіжків та колір ниток. Стилізують моделі  і за рахунок додавання до них різних традиційних елементів, наприклад мережки чи китиць.

Я думаю у каждой национальности есть свой орнамент, свой национальный костюм, свои особенности, свои мотивы. Но вот чтобы столько вышивки, я думаю это есть только в Украине. Это наша отличительная черта визитная карточка», – наголошує Олександра Сікоєва.

Її думку розділяє і краєзнавець Наталія Шальнова:

Взагалі вишивка – це наше національне надбання. І це така культурна цінність, яку необхідно зберігати і примножувати, щоб не втрати автентичність та не розсіятися як кочові народи».

Автор Яна Самко

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.