Вижити в окупації: як не загинути від антисанітарії в Херсоні?

Якщо наразі запитати у херсонців про найпопулярніші місця в місті – ті, без жодних вагань, назвуть ринки. Адже відтепер вони замінюють людям походи до супермаркетів, аптек, зоомагазинів та навіть банків. М’ясо з під ножа, гігієнічні засоби, креветки, напої на розлив, спідня білизна, вермішель чи кошачий корм на вагу – асортимент товару на одному прилавку вражає, як власне і його вигляд. Бо замість окремих торгівельних рядів та офіційних документів варто розраховувати у кращому випадку на розкладні столи, газети поверх коробок на асфальті та «чесне слово» продавця.

Тож в яких умовах нині працюють херсонські ринки? Чому люди не зважають на порушення основних санітарних та епідеміологічних норм. Та врешті чим загрожує така антисанітарія для міста? Розберемося у нашому матеріалі.

Стихійна торгівля = Антисанітарія

З початку окупації Херсонщини більшість продуктових магазинів та великих супермаркетів розпродали чи роздали товар та стоять зачинені до сьогодні. Натомість «нове» дихання відкрила для себе стихійна торгівля, яку напередодні війні місцева влада нарешті майже ліквідувала. Ще на початку квітня точки продажу з’явилися в усіх частинах міста: на пішохідних зонах центральних вулиць, у внутрішньо дворових під’їздах багатоквартирних будинків чи просто навколо паркану офіційних ринків. Варто зазначати і про окремі ділянки – пустирі на околицях міста, де сформувалися так звані «авторинки». Саме сюди приїжджають фермери для продажу великих об’ємів м’яса чи овочів.

Приїхав з сусіднього села, тут зовсім недалеко… Що продаю? Та власне стандартний набір на борщ: картопля, морква, лук та капуста. Буряка вже не має, на минулому тижні останню сітку продав», – розповідає продавець Григорій.

Чоловік не приховує, більшість містян купують овочі не по кілька кілограмів, а одразу мішками. Про це говорить так:

Для людей так вигідніше брати. Хоча, мені здається, тут більше мова про хвилювання про запас. Бо в березні усі зіткнулися із тим, що придбати овочі було дуже складно та дорого. Власне тому і приїжджаю до міста, долаючи не один блок пост… Знаю, що зможу продати… Кошти принаймні покриють витрати на вирощування врожаю та бензин, маю надію ще й трохи у плюсі залишитися. В іншому випадку були б самі збитки. Усе це просто згнило б, адже постачати, як раніше, у сусідні області для продажу зараз неможливо».   

Проте якщо овочам торгівля просто неба загрожує хіба що невеликим псуванням товарного вигляду від сонця та пилу, то ось про величезну рибу, яку поділять на шматки на сусідньому «прилавку» варто замислитися більше ретельно… І справа не лише у закривавленій дошці для нарізання, яку не протирають після кожної риби, літаючих комахах довкола та літньої спеки. Це лише одна сторона ситуації, інша – якість води, з якої виловили цю рибу.

Рибу чистять та ріжуть просто неба.

Відмітимо, що про порушення чинних санітарних норм ще в середині травня заговорив головний державний санітарний лікар Херсонської області Юрій Ромаскевич. На своїй сторінці у соціальній мережі він зробив розгорнутий пост, де одразу зазначив – Херсонщина перебуває на порозі серйозних ускладнень епідеміологічної ситуації та ймовірних спалахів інфекційних захворювань.

Передумов до таких висновків кілька. По-перше – реальні проблеми з водопостачанням у деяких населених пунктах, відсутність достатньої кількості гіпохлориту натрію для дезінфекції води та знезараженням стічних вод. Повна відсутність контролю за станом питної води. По-друге – неможливість повноцінного контролю за станом води у відкритих водоймах та місцях пляжного відпочинку», – ділиться пан Юрій.

Зокрема за результатами лабораторних досліджень від 06.06.2022 року ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» було засвідчено, що якість річкової води різко погіршилася. Про це Юрій Ромаскевич говорить так:

Вимогам санітарних правил і норм за бактеріологічними показниками не відповідають 8 проб річкової води з Дніпра, відібраних з місцевих пляжів загального користування. Кількість кишкових паличок та ентерококів в зразках у порівнянні з нормативами зросла в кілька сотень раз, що ускладнює епідемічний стан у Херсоні та може сприяти підвищенню захворюваності гострими кишковими інфекціями, у тому числі холери серед населення міста».

Серед описаних причин фахівець називає і неконтрольовану торгівлю А саме: повна безконтрольність суб’єктів господарювання особливо продовольчої групи; стихійна торгівля продуктами харчування, у тому числі невідомого походження; порушення умов їх зберігання.

Звернемо увагу ще на одну передумову, яка за словами пана Юрія також погіршує санітарно-епідеміологічне благополуччя Херсонської області. Це недотримання правил інфекційного контролю у лікувальних закладах. Наприклад, в середині травня спеціалістами установи було виявлено сальмонелу в стічних водах КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» ХОР.

Головний державний санітарний  лікар Херсонської області не приховує, в існуючому законодавчому полі він не має ні заборонних, ні дозвільних, ні наглядових функцій. На систему центрів контролю та профілактики покладено лише функції епідеміологічного спостереження, а згадані вище повноваження перебувають у компетенції органів місцевого самоврядування, Держпродспоживслужби, різноманітних спеціальних інспекцій тощо.

Мені складно судити про те, де ці люди та що вони роблять або не роблять, і чому… Питання стоїть – що робити з тими умовами, в яких ми всі опинилися… Адже усі описані передумови, а це далеко не все, на тлі поступового підвищення температури довкілля створює умови для спалахів захворювань кишкової групи», – додає Юрій Ромаскевич.

Торгівля як єдиний заробіток на життя

М’ясо, риба та молочні вироби – продукти харчування, які потребують особливих умов зберігання. Температурний режим, дата пакування, документи про ідентифікацію тварин та наявність у неї усіх необхідних щеплень. Раніше, аби допустити цей товар до продажу херсонські підприємці мали пройти не одну перевірку в Держпродспоживслужбі та лабораторії ринку.

Замість холодильника – пляшки із замерзлою водою.

Нині ж замість холодильної камери – пляшки із замерзлою водою, а скляної вітрини – плівка та хворостинка від мух. Частини м’яса або риби набираються для зважування з паперових чи пластмасових коробках без рукавичок. Ситуація із молочними продуктами не краща: кефір, сметана, сироватка продається у пластмасових пляшках з під солодкої води, пива чи взагалі тари невідомого походження. А ці пластикові пляшки збирають бомжі по смітних баках біля багатоповерхівок. А хто, як і чим їх миє? Це ще те питання!

Продавець Наталія пропонує придбати курятину, є як окремі частини, так і цілі тушки. Зазначає, вирощуванням птиці на продаж у власному господарстві займається вже кілька років. Тож про усі чинні законодавчі вимоги знає добре.

Раніше продавала на офіційному місці на ринку, постійно проходила усі необхідні перевірки. Але зараз за цим ніхто не слідкує… Та й грошей зайвих сплачувати за оренду не має. З початком війни попит на м’ясо значно зменшився, натомість  виросла ціна на зерно та інші речі необхідні для утримання птиці. Мені вже довелося «урізати» своє господарство. Що буде далі? Не знаю… – ділиться жінка. – А тут (вулиця біля ринку) людей багато ходить, кидають очима та й купують щось. До того ж я в своєму товарі впевнена, жодного разу не мала претензій з боку лабораторії та покупців. Усе свіже».

А ось сусідка Наталії –  пані Тетяна у торгівлі лише кілька тижнів. Через відсутність мобільного зв’язку в регіоні – пенсіонерка не може зняти чи скористатися власними коштами з картки. Тому вирішила продавати домашні яйця та молоко. Свою історію розповідає так:

Ніколи нічим не торгувала… Якщо чесно, перші рази було дуже соромно… Але жити за щось необхідно. Хліб, вермішель, овочі… Мені багато не потрібно. Тож і грошей за свій товар беру небагато» .

Низькі ціни на свій товар нині ставлять більшість продавців, які приїжджають із сіл, особливо це стосується овочів та фруктів. Ті фермера, які наважуються подолати блок пости та приїхати на ринки Херсона віддають перевагу відпускати товар за собівартістю, аніж повертатися із нерозпроданими продуктами додому.

Роблю поступки звичайно… Дивлюся яка людина, скільки вона бере… Коли підходить бабуся і просить зважити три помідори чи два буряка серце защемляє, тож можу відпустити товар безплатно. А так ціни середні, як і у всіх на ринку. Проте коли розумію, що під кінець дня овочів ще багато – влаштовую акцію «усе по 5 гривень». Тільки би  розкупили товар, бо їздити туди-сюди кожного дня вийде мені у такий збиток… А так і щось зароблю, і люди будуть згадувати добрим словом», – ділиться пан Олександр.

Чоловік приїжджає торгувати раз у півтори-два тижні на одній машині разом із сусідом. Той привозить домашнє м’ясо, а Олександр овочі та фрукти. Зазначають, таким чином економлять на паливі та й удвох проходити блок пости більш безпечніше.

Відмітимо, що на такі «поїздки» сьогодні наважуються не всі фермера. В соціальних мережах дедалі частіше з’являються дописи із відео, на яких аграрії Херсонщини викидають вирощений врожай у поля, пустирі чи просто на смітники. Такі дії люди пояснюють тим, що продавати товар не має сенсу. Адже через відсутність експорту ціни на овочі та фрукти в регіоні рекордно низькі, тож їх продаж здебільше не «відбиває» усі витрати. Таким чином люди не просто втрачають запланований заробіток та несуть збитки в бізнесі – їм фактично не має за що жити.

Ризикована покупка

Попри усі згадані порушення основних санітарних та епідеміологічних норм – на стихійних ринках не проштовхнутися, черги стоять біля кожного імпровізованого прилавку. Більшість з херсонців не приховують, усі ризики таких покупок розуміють.

Я купувала продукти на стихійних ринках і до війни. Антисанітарія звичайно є, без цього ніяк… Проте гадаю, що нічого небезпечного в придбанні овочів та фруктів таким чином не має. Я завжди звертаю увагу на зовнішній вигляд самого товару і місця, звідки його продають (прилавок, ящик, відро). Крім того, ціна тут значно нижче, особливо якщо пошукати. Бо можна знайти різницю від 10 до 30 гривень», – ділиться пані Катерина.

Таку думку підтримує і херсонка Марія. Про це говорить так:

Звісно є антисанітарія і це реально небезпечно. Проте в умовах війни це хоча б якась альтернатива звичним нам супермаркетам, яких в Херсоні не залишилося. Тим паче якщо порівнювати ціни у відкритих крамницях із російськими товарами та на стихійних ринках, то тут дешевше інколи у кілька разів. Тому купую на свій страх та ризик, намагаюсь бути обачною та ретельно дивлюся на свіжість товару, його колір, запах, смак (якщо можна скуштувати)».

А ось пані Вікторія ділиться, до війни справу із торгівлею з рук майже не мала. Виняток робила лише для бабусь, купуючи у них квіти чи якусь городину. Аби таким чином допомогти їм.

Я так раділа минулого року – в Херсоні практично побороли стихійну торгівлю, на ринок сама не ходила вже років п’ять. Нині ж, зважаючи на обставини, купую на ринку багато чого… Тільки не беру м’яса, яєць, риби, творога та алкоголю. Хвилююсь, аби не потруїти родину. Бо навіть у війну сальмонела себе почуває «прекрасно». Про це не варто забувати нікому. Адже в цих умовах по-перше – люди не мають змоги вимити руки, по-друге – у продавця немає санітарної книжки, по-третє – все що не продається, вимочується в оцту і знову викладається на прилавок», – пояснює жінка.

«Вулична» аптека

Просто неба, без спеціального обладнання та освіти сьогодні у Херсоні продають і медикаменти. За бажанням на ринках можна знайти від звичайних знеболювальних таблеток до специфічних інсулінових уколів. Препарати викладають поверх розкладних столів вперемішку або звалюють докупи в пластмасових чи паперових коробках, на яких маркером позначають їх призначення. Наприклад, від серця, тиску, алергії тощо.

Іноді продавці накривають імпровізовані прилавки пляжними зонтами. Але це все рівно, не рятує більшість ліків, які потребують зберігання у чітко визначених температурних рамках. Фактично вони «плавляться» під палючим південним сонцем. Тому постає питання: чи буде користь від таких медикаментів або вони ще ускладнять ситуацію зі здоров’ям? Відповідь не знає жодна зі сторін торгівельних відносин.

Знаю, що не можна так зберігати ліки… Але варіантів немає… Мені ці таблетки необхідно приймати регулярно, інакше не зможу працювати. Тому маю надію, що хоча б якісь властивості залишаються після таких умов продажу», – ділиться херсонка Людмила.

Відмітимо, що не варто розраховувати у такий «вуличній» аптеці і на кваліфіковану консультацію. «Називайте препарат, будемо шукати. Якщо не має в цій коробці – то значить не має. Аналогів порадити вам не можу. Я ж не фахівець», – говорить один з таких продавців.

За коментарем відносно даної ситуації ми звернулися до фармацевта із досвідом роботи Наталії Стафієвської. Вона одразу наголошує наступне:

Будь-які препарати повинні зберігатися в температурному режимі, навіть найелементарніші ліки – не вище 25 градусів та в сухому місці. А зрозуміло що у коробках на сонці, тим паче зараз літо, то там точно вище цей показник. Від неправильної температури медикаменти втрачають свої  властивості та можуть викликати багато побічних ефектів».

Не покращує якість «вуличної аптеки» і умовний поділ препаратів за призначенням. Бо навіть якщо ти фармацевт чи провізор з вищою медичною освітою – ти береш на себе відповідальність, коли радиш якійсь аналог без рекомендацій лікаря.

В таких обставинах, безумовно людина відповідає сама за себе… Тому принаймні необхідно чітко знати назву препарату, який вам необхідно. Пам’ятати як виглядає коробка з під ліків та пігулки. І звісно бути обачними з дозуванням… Якщо ж ви відшукали аналог, то раджу починати приймати його з мінімальних доз. При цьому контролювати свій стан та відчуття, аби це не було настільки ризиковано для вашого здоров’я», – додає пані Наталія Стафієвська.

За таким алгоритмом херсонські ринки працюють лише кілька місяців, а наслідків вже чимало… І це ще не найбільш спекотна літня пора, коли показники температури сягатимуть +40. Тож продавати чи купувати, де та як – вибір кожного, мотивований різними причинами. Спільне єдине – зберегти своє життя та вижити в окупації.

Автор: команда “Херсон плюс”

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.