«WOMEN CENTER WARSAW»: всебічна підтримка українських біженок

«Символ нашого центру – сильна, незламна та рішуча українка. Ми підтримуємо жінок, вагітних та матусь, які були вимушені покинути нашу країну задля безпечного місця для себе та своїх дітей. Тут, у Польщі, ми допомагаємо їм не лише гуманітарною допомогою, а й почуватися гідно у суспільстві за рахунок їх поступової адаптації та розвитку», – розповідає  Ірина Голка – українка, мама двох донечок та підприємець.

До початку вторгнення російських військових на територію України Ірина мала власний магазин дитячих товарів у Києві. Нині ж у Варшаві вона не просто волонтер, а одна з засновниць «WOMEN CENTER WARSAW».

Ірина Голка та Анна Міховська

Покинути країну заради дітей

Ірина Голка розповідає, її 24-тє люте розпочалося із дзвінка подруги зі словами «війна»:

Я не могла повірити в це. Однак завдяки тому, що за тиждень до цього батько моїх дітей відвіз їх в гості до родичів у Польщу – я не впала у емоційний стрес, а змогла спокійно та виважено зосередитись на планах. У цей же час люди поспішно виїжджали з міста рятуючи дітей. І я їх розумію».

Власне, хвилювання за доньок, бажання бути поруч із ними та розуміння, що ситуація довкола не мине за кілька днів спонукало Ірину вже через тиждень зібратися та теж покинути рідний дім у Києві. З цієї поїздки і розпочався її волонтерський шлях.

Я виїхала зі столиці 1 березня, за чотири дні я змогла перетнути українсько-польський кордон. Ці дні вже не були піком хвилі біженців, але все рівно людей було багато. І в основному це були жінки, яких чоловіки або інші знайомі підвозили на автівках до дозволеної межи. А далі вони вже з дітьми, домашніми улюбленцями та усіма валізами йшли пішки, аби пройти кордон та вже там сісти на безкоштовний евакуаційний автобус. При цьому жінки несли малечу на руках, візків майже ні в кого не було. Коли я побачила все це – з’явилось бажання дістатися Варшави, знайти їх і допомогти», – ділиться Ірина Голка.

В силу свого багаторічного досвіду роботи із дитячими товарами пані Ірина одразу зрозуміла – в цьому випадку своєрідним спасінням для мам із дітьми стануть рюкзаки-кенгуру. Тож по приїзду до Польщі звернулася за підтримкою до відповідної компанії, з якою давно співпрацювала в Україні. Партнери відреагували миттєво та надали 200 екземплярів товару абсолютно безкоштовно.

Вони як раз шукали шляхи допомоги українцям та надійних людей для цього. І так співпали наші прагнення та ідеї, – не приховує волонтерка. – Отримавши рюкзаки-кенгуру я на своїх сторінках у соціальних мережах розповіла про можливість надання такої підтримки українським біженкам. Це підхопили та допомогли поширити мої клієнти та підписники. Тому мені одразу почали писати люди: хтось приїздив до мене додому, комусь я відвозила сама, частину передавали волонтерами, були й доставки поштою. Десь напевно за місяць все було роздано».

Та на цьому Ірина Голка не зупинилася, використовуючи власну базу контактів-постачальників вона почала звертатися до інших підприємців. Дитяче харчування, засоби гігієни, іграшки, речі тощо – все, що через обмеженість місця в багажі українки були вимушені залишити вдома збиралося Іриною та надавалося їм абсолютно безкоштовно.

«WOMEN CENTER WARSAW»

За словами Ірини Голки, коли в тебе є певна мета, то на шляху її реалізації завжди зустрічаються однодумці. Так трапилося і з нею – вона познайомилася із полькою Анною Міховською, яка з перших днів війни допомагає українцям.

Коли почалася війна я настільки не могла повірити в те що відбувається, що почала допомагати через почуття безпорадності, безсилля, страху… Масштаби цієї трагедії дуже великі… На наших очах, до моєї країни, приїздили мільйони людей з України. Всі вони були вимушені це робити, бо вдома для них більше не було безпечно. Саме тоді я зрозуміла, наскільки серйозна ця ситуація і що кожна людина у Польщі має щось зробити для них», – ділиться пані Анна.

Спочатку Анна Міховська прийняла в себе родину, яка втекла з України 24-го лютого. Зробила для них ремонт ванної та спальної кімнат, придбала побутову техніку і необхідні речі – все, аби полегшити вимушеним переселенцям їх щоденне життя. Водночас із тим, Анна їздила допомагати на вокзалах і в центрах для біженців. Не приховує, через великий наплив людей – роботи було дуже багато і дуже часто не вистачало рук.

Ми сортували продукти, робили бутерброди, роздавали ковдри, постійно перевіряли та поповнювали запаси необхідного на вокзалах, купували людям речі, іноді давали готівку… Все це робили разом волонтери з усього світу», – розповідає Анна Міховська.

Крім того, увесь цей час полька активно займалася питаннями гуманітарної допомоги. Це стало ключовим у подальшій співпраці Ірина Голки та Анни Міховської. 

Поспілкувавшись ми вирішили об’єднати наші зусилля та діяти разом. В неї є багато контактів в Польщі, а в мене навпаки – в Україні. При цьому вони різні. Наприклад, вона домовляється з постачальниками засобів гігієни та продуктами харчування, а я – про дитячі товари. Таким чином ми працюємо більш ефективно та потужно», – пояснює пані Ірина.

З часом така командна робота призвела до заснування українкою та полькою «WOMEN CENTER WARSAW». Обидві засновниці наголошують, це не просто центр видачі гуманітарної допомоги, це місце має значно більший функціонал та суспільне значення:

Сьогодні потребу в створенні такого простору диктують навколишні умови, в яких були вимушено опинитися українки. Адже крім закриття базових побутових потреб жінка потребує духовного, культурного та професійного розвитку».

Зокрема, за ініціативи Анни Міховської місцеві польські фонди влаштовують на базі центру для наших жінок та дітей різноманітні святково-розважальні програми. А ось Ірина Голка домовляється про візити українських артистів. Серед них співачки Alyona Alyona, Jerry Heil, та переможці Євробачення-2022 гурт «Kalush».

Це також підтримка, більш на емоційному та чуттєвому рівні. І якщо чесно кажучи, на такі заходи зазвичай реакцій більше, ніж при роздачі продуктів харчування чи речей. Це і комунікація, і відволікання від подій довкола, і підняття бойового духу. І цей зв’язок він неодмінно взаємний, двосторонній. Наприклад, коли була зустріч із хлопцями з гурту «Kalush», то вони до нас приїхали прямо з літака, втомлені після перельоту. Тож ми заздалегідь, знаючи про це, домовлялися лише про спілкування та автограф-сесію. Але наші дівчата попросили їх ще й заспівати і вони не відмовили. – зазначає Ірина Голка –  Наразі тривають перемовини із MamaRika, плануємо також її візит до нас. Загалом, ще маємо багато таких планів».

Стороння допомога з дітьми

На меті у команді центру «WOMEN CENTER WARSAW» є ще один масштабний проект, який допоможе українським жінкам не просто згадати про їх професійну цінність, а й стати більш самостійними у чужій країні.

Ще до війни, проживаючи в Україні, я замислювалася про створення безкоштовного центру з елементами коворкінгу та комунікативним майданчиком для обміну досвідом, інформацією, контактами тощо. Більше того, в такій установі можна буде залишати дитину в спеціальній кімнаті на 2-3 години з нянею, аби мати можливість приділити час собі, своїй роботі та своєму розвитку. Нині ця ідея трансформувалася у наступний крок розширення функцій нашої установи. Зараз ми якраз займаємося пошуком приміщення для реалізації цього задуму», – розповідає Ірина Голка.

Таким чином українки-біженки зможуть не просто швидше адаптуватися в місцевому середовищі, а й мати власні зароблені кошти. Наразі ж працювати чи навчатися новому більшість жінок не можуть через те, що їм ні з ким залишити малечу. Адже дитячі садки переповнені, бабусі та дідусі далеко, а няні занадто дорогі.

Кожна жінка яка звернеться до нас неодмінно отримає необхідну підтримку, а кожна дитина – як мінімум подарунок. Наша місія полягає в тому, щоб допомогти якомога більшій кількості українок та розрадити дітей, які прийшли з матерями. Зараз ця підтримка проходить поетапно і дещо змінює свій формат. Бо ми намагаємося трансформувати роботу центру під різні потреби: нагальні чи у перспективі на майбутнє, але все ще дуже потрібні», – додає Анна Міховська

Представники центру впевнені, потреба в такій безкоштовній послузі для українок буде актуальною навіть після нашої Перемоги. Адже багатьом жінкам просто не буде куди повертатися одразу і вони ще певний час продовжуватимуть перебувати в Польщі.

Що ж стосується фінансування, то воно відбуватиметься, як це діє і зараз, за рахунок коштів від донатів небайдужих людей з усього світу та спонсорської підтримки підприємницьких компаній.

Говорити відкрито

Відмітимо, що на сьогодні команда центру складається усього з трьох людей: Анни, Ірини та Світлани. Остання дівчина теж українка, до Варшави вона приїхала разом із сином з Чернігова. Та незважаючи на такий маленький колектив – «WOMEN CENTER WARSAW» вже встиг надати допомогу більше 500 жінкам з різних куточків нашої країни.

Бахмут, Слов’янськ, Київ, Харків, Херсонська область… І в кожної з жінок своя історія. Були ті, хто залишився без нічого взагалі: дім розбомбили, а власний бізнес буквально згорів. Були ті, хто зазнав непоправних втрат, – не приховує Ірина Голка. – Коли до нас звернулися жінки з смт Макарів, це біля Бучі – вони розповідали, як бачили тіла навколо, як закривали дітям очі… З Бучі в нас теж були…».

Під час такого спілкування команда центру вирішила – ці розповіді мають почути не лише вони. Саме тому почали записувати історії українок у невеличкі відео та викладати їх на різних платформах.

Ми робимо це з двох причин. По-перше, дуже часто коли ти бачиш вимушених переселенців не завжди зрозуміло яка їм необхідна підтримка та взагалі є в цьому потреба. Бо з вигляду люди чисто та зручно одягнені й обуті, ще й можуть посміхатися… Але це все зовнішня картинка. А їхні історії серйозні, болючі та приголомшливі… Вони відкривають інший бік ситуації біженців. І в нас були випадки, коли нам писали та хотіли допомогти конкретній родини, адресно. По-друге – таким чином ми ГОВОРИМО про Україну. Світ має чути ці історії та розуміти, що Росія – це країна-агресор, країна-терорист, задля якнайшвидшої нашої Перемоги», – пояснює пані Ірина.

До того ж, викладаючи такі відео волонтери ще й описують історії вручну, текст якого надалі користувачі можуть автоматично перекласти на зручну для них мову. Завдяки цьому люди з усього світу мають можливість читати про події в нашій країні від очевидців, реальних звичайних людей, а не просто з новин.

Представниці центру відмічають, жінки розповідають не лише через який жах війни вони пройшли, а й у яких умовах опинилися тут. Адже дуже часто до них звертаються українки, які залишились в Польщі без роботи, житла, заощаджень, необхідної медичної допомоги чи лікарських засобів. Особливої уваги вартують мами з двома або трьома дітьми, які перебувають в чужій країні взагалі без жодної близької чи сторонньої допомоги – їм, як правило, необхідна ще й психологічна підтримка.

Найбільше мені в душу припала історія маленького хлопчика, який приїхав з мамою з Маріуполя. Вони виглядали так, ніби подорожували кілька днів, і 3-річна дитина явно була хворою і мала гарячку. Ми хотіли дати їм деякі речі, але хлопчик просто хотів підійти і обійняти нас. Що власне і зробив. І йому цього було достатньо… Зрештою, кожен хоче лише відчуття безпеки. Я ніколи цього не забуду», – ділиться пані Анна.

Наприкінці розмови співзасновниця «WOMEN CENTER WARSAW» Ірина Голка зазначає, сьогодні кожен українець має щось робити для нашої Перемоги. Хтось воює ризикуючи життям, хтось лікує, хтось збирає донати тощо:

Будь-яка допомога важлива і необхідна, незалежно від міста чи країни перебування наразі. Я просто не можу бути осторонь… Тим паче, на моєму шляху зустрічаються так багато чуйних та надзвичайних людей. Вони не українці, але вони розділяють нашу біль та бажають якнайшвидшої Перемоги Україні в цій війни».

Автор: команда “Херсон плюс”

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.