Замість камери – фура та пакунки з продуктами: як війна змінила життя херсонського фотографа

«Не можу назвати себе великим волонтером чи класним благодійником. Я просто херсонський фотограф, якого війна змусила на трохи змінити свою діяльність. Ми всі думали про те, як вижити, як вберегти свою родину та реально бути корисними для тих, хто залишився без підтримки. А коли ти починаєш допомагати, то потім важко зупинитися. І нехай це буде звичайний хліб, тарілка борщу чи піца власного приготування, та головне – від щирого серця…»

Саме так розпочинається наша розмова з херсонцем Олександром Лакотою.

До повномасштабного вторгнення чоловік працював фотографом і фіксував найпотаємніші моменти людей з Півдня України: освідчення в коханні, весілля, хрестини, новорічні та святкові події в колі родини.

24 лютого 2022 року змусило чоловіка забути про плани, професійний ріст та піти працювати на ринок, аби забезпечувати дружину з маленьким сином. А після відстоювати черги, де купував продукти не лише для своєї родини, а й літніх сусідів.

Після виїзду з окупованого Херсона Олександр долучається до масштабних благодійних фондів, організовує перші власні збори та відкриває соціальний фотопроєкт.

Повернулися в Херсон за місяць до вторгнення

У 2021 році Олександр Лакота разом з дружиною та сином проживали у Києві. До столиці молода сім’я переїжджала задля розвитку та перспектив. Натомість буквально за місяць до повномасштабного вторгнення вони приймають рішення повернутися в рідний Херсон. Та якби ж хтось знав, чим це обернеться.

«Наша квартира знаходиться в Шуменському мікрорайоні. І не було дня, щоб ми не чули вибухи, які доносилися з Чорнобаївки. Оскільки наш друг з перших днів окупації загинув через обстріл будинків у Таврійському мікрорайоні, ми з дружиною не ризикували життям дитини та майже місяць жили у підвалі. Нам пощастило, бо підвал нашого будинку здавався в оренду і там був порядок, були вбиральні. Там займалися скелелази й від них залишилися навіть спортивні мати. Ми казали, що це у нас ще прекрасні умови», – згадує Олександр Лакота.

Як тільки ринки повернулися до роботи, Олександр Лакота продавав там овочі, які йому привозили друзі з власного господарства. А після роботи стояв у довгих чергах в магазини, аби хоча б трохи принести продуктів родині та літнім сусідам.

«Як і інші херсонці, я їздив до магазинів та аптек і купував все, що було. Купував і суміші, і підгузки. Інколи відстоював черги по 3-4 години. Поруч зі мною часто стояли пенсіонери, люди з інвалідністю. Я навіть не міг уявити, як було важко їм дочекатися своєї черги і купити бодай щось. Ніхто ж нікому не йшов на поступки. Тоді подумав, а чому б не подбати про пенсіонерів у нашому будинку, і купував не лише дві хлібини, а всі 10, щоб роздати бабусям, дідусям. Або якусь крупу купував собі й одразу їм. Вони були приємно здивовані, намагалися щось там грошей дати, але я не брав. Бо робив це від щирого серця», – наголошує херсонець.

У травні молодій родині з третьої спроби вдалося покинути територію окупованого Херсона. Місцем прихистку для херсонських переселенців стала столиця України.

Зроби добро і воно тобі повернеться

У столиці Олександр Лакота одразу взявся за добрі справи. Він телефонував у благодійні організації та пропонував свою допомогу. А з одним фондом певний час працював на постійній основі.

«Я не боюся жодної роботи. Якщо треба розвантажити фуру, то разом з хлопцями могли це робити по кілька годин. Треба фасувати продуктові набори та з гігієною? Теж без проблем. Нам вдавалося за один раз завантажити по дві фури: 2000 продуктових наборів, купа медикаментів, дитячого харчування, ліків та кормів для тварин з притулку. Це приблизно з таким вантажем ми заїжджали в Херсон після його звільнення. Гуманітарну допомогу роздавали просто біля магазинів», – каже Олександр Лакота.

25 листопада херсонець оголосив про відкриття першого власного благодійного збору під назвою «Хліб для Херсона». За мету собі поставив зібрати кошти щонайменше на 2000 буханок свіжого хліба. Завдяки активній підтримці аудиторії в Інстаграм, збір вдалося закрити за кілька днів.

«Це перший збір у моєму житті, до якого я не долучаюся, а організовую самостійно. Для мене він був дуже важливим, адже у рідному Херсоні жах, пекло і конче необхідно допомагати людям. Коли ти бачиш очі, які тобі вдячні, а руки обіймають, то зупинитися неможливо. Так спільними зусиллями ми назбирали 57 219 гривень, за які придбали 3500 буханок хліба для херсонців. І люди були справді раді такому», – ділиться спогадами херсонець.

Наразі Олександр Лакота перейшов до благодійної організації Pizza for Ukraine, разом з якою в Бучі, Ірпені, Гостомелі влаштовують безплатні пригощання для потребуючих. Щоразу це понад 200 літрів борщу та кілька десятків свіжих піц, приготованих на вогнищі.

«Просто приїжджаємо в місто, розкладаємо обладнання, готуємо і закликаємо людей підходити на піцу, борщ. Люди задоволені, бо робимо ми це з любов’ю та турботою. Вони постійно усміхаються, дякують, що не забуваємо про них. А чути слова вдячності і бачити сльози радості куди приємніше. Наразі я із засновниками організації обговорюю виїзд на Херсонщину, а саме у рідне село Посад-Покровське. Там все розбито і люди постійно потребують допомоги. Наша кухня повністю мобільна і ми зможемо нагодувати людей. Ідея організаторам сподобалася, тож наразі чекаємо на спонсорську підтримку», – каже чоловік.

Не проходить херсонець і повз зборів для військових. У березні цього року Олександр Лакота разом зі знайомими відгукнулися на прохання друга і зібрали кошти на автомобіль для захисників з 77 аеромобільної бригади, які перебувають поблизу Бахмута.

«Я був в шоці, адже не думав, що люди мені повірять, не думав, що вийде. Але розумів, відмовити сусіду дитинства не можу. Тому опублікував сторіс в Інстаграм, закликав людей донатити і за кілька днів вони накидали майже 39 тисяч гривень, а паралельно мої друзі-херсонці збирали кошти в телеграм. І там також долучилися люди. Разом ми зібрали понад 165 тисяч гривень», – додає чоловік.

Безплатні фото для ЗСУ

Як тільки в Олександра з’являється вільна година, він береться за реалізацію проєкту, в рамках якого робить безоплатні світлини для захисників. Загалом Олександру Лакоті вдалося зафільмувати гарні моменти для 10 родин захисників.

«У мене було кілька таких благодійних фотосесій. Але наші військові це сприймають як жалість і навіть інколи обурюються, що вони можуть сплатити за свою родину, за себе. Та я наголошую, це подяка за відвагу, за спокій. Я це роблю не заради хайпу. Тому, якщо ви знаєте, що військовослужбовці планують одружитися чи хочуть влаштувати якийсь сюрприз, то я з радістю допоможу. Мені хочеться зробити приємно цим людям», – закликає він.

У своїх соціальних мережах та під час розмови з журналістами, Олександр Лакота наголошує на тому, що війна не закінчилася. І ми маємо бути об’єднані, як у перші дні вторгнення. Тільки спільними зусиллями вдасться перемогти ворога. Святкувати та відпочивати будемо потім!

Автор: команда «Херсон плюс»