Документальна стрічка режисера Сергія Зейналова «Лишатися (не) можна» розповідає про Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша у найважчий період його існування — окупацію, обстріли, евакуацію та боротьбу за життя самого театру.
Фільм знімали влітку 2023 року — лише через тиждень після Підрив Каховської ГЕС. У кадрі — Херсон під обстрілами, затоплені вулиці та театр із забитими вікнами, який перетворився на гуманітарний штаб і місце сили для людей.
Саме через історії директора театру Олександра Книги та режисера Сергія Павлюка стрічка показує, як театр виживав під час війни, як актори грали вистави в укриттях і чому навіть у найтемніші часи культура залишалася формою спротиву.
У фільмі також знялася акторка Римма Зюбіна.
Скріншоти з фільму (зліва направо) директор театру Олександр Книга, акторка Римма Зюбіна, акторка Тетяна Проворова
Для режисера Сергія Зейналова ця робота стала особистою. Поки він працював у Херсоні, його родина залишалася в окупованих Олешках, відрізана водою після катастрофи на ГЕС.
«Це фільм-консервація часу. Ми з оператором Ігорем Судаковим їздили Херсоном, наша машина закипала, ми ледь не потрапили під обстріл на березі. Тоді я вперше побачив зруйнований Антонівський міст — дітище мого дідуся-інженера, нашу родинну гордість. Це було пекуче відчуття: дивитися в об’єктив на будинки в Олешках, де у воді заблоковані мої рідні, і розуміти, що нас розділяють лише півтори кілометри Дніпра, плавні, російські дрони та снайпери. Моєю головною метою було дати голос акторам театру. Зробити так, щоб змогли виговоритися і ті, хто пережив окупацію в місті, і ті, хто був змушений поїхати. Це відверта спроба необхідного діалогу між ними», — ділиться режисер Сергій Зейналов.
«Лишатися (не) можна» — це не просто документальний фільм. Це жива історія Херсона, людей театру та міста, яке продовжує триматися попри війну.
Автор: команда “Херсон плюс”
