Дитяча письменниця з Харкова Юлія Олефір написала книжку про Херсон, назвавши його Баштановою долиною. Читаючи історію, діти дізнаються про чудовий південний край, а також знайомляться з малими єнотами, дядечком Валеріаном та тітонькою Асканією. Журналісти «Херсон плюс» особисто поспілкувалися з авторкою та більше дізналися про ідею книжки.
«Шалене літо єнотів-бешкетників. Подорож до Баштанової долини» — третя книжка із серії про життя єнотів Морсика і Лютика. У цій історії вони вирушають у гості до дядечка Валеріана в Баштанову долину, тобто до Херсона. А там відбувається чимало цікавого: весілля улюбленого дядечка з тітонькою Асканією опиняється під загрозою зриву, а відпочинок біля моря у Криму дарує незабутні враження й нові знайомства.
«Залучити саме Херсон до цієї серії дитячих книжок мене підштовхнула новина про викрадення єнота із зоопарку. Тоді я якраз працювала над другою — різдвяною — книжкою, і в пабліках хвилею поширилася новина, що російські окупанти викрали єнота з херсонського зоопарку. Мені було дуже шкода його. І тоді я вирішила, що до моїх героїв на Різдво Христове прийде дядечко з Баштанової долини. Він вийшов настільки яскравим, що я зрозуміла: наступна, третя частина буде присвячена саме Баштановій долині — Херсону», — розповідає авторка.
Яскраві, соковиті кавуни, Чорне море, палюче сонце — таким постає образ Баштанової долини у книзі харків’янки. Саме такою Херсонщина запам’яталася авторці, куди вона приїздила з батьками влітку. Особливої атмосфери додали й ілюстрації художниці Маргарити Левчук, яка родом із Криму.
«Коли я була маленькою, ми з татом їздили на море в ті краї, відпочивали в наметах. А коли поверталися додому, обов’язково заїжджали на баштани, щоб купити кавунів — завантажували цілий причіп. Ім’я Асканія для тітоньки я обрала не випадково: біосферний заповідник «Асканія-Нова» — остання локація на Херсонщині, яку я відвідала перед повномасштабною війною. Також ми бачили красу рожевих озер. А от на острові Джарилгач побувати не встигли — і зараз від цього сумно, — ділиться письменниця. — Ілюстраторка масштабно підійшла до епізоду з походом єнотів до моря, створивши яскраві ілюстрації Криму та Чорного моря. Складається враження, ніби герої з Херсона дісталися аж до кримського узбережжя».
Історія про Баштанову долину сповнена символізму, наголошує авторка. Під час презентацій діти легко здогадуються, що Баштанова долина — це Херсон, і це особливо тішить письменницю. Книжка побачила світ у вересні 2025 року, наразі вже надруковано 6000 примірників.
«У казковому лісі був ураган, а в Баштановій долині — страшна повінь. Це відсилання до подій, коли підірвали Каховську ГЕС. Дядечко пояснює, чому важливо бути сильним: під час повені потрібно було рятуватися й допомагати іншим, тому в кожному домі має бути човен. Єнотики їдуть на весілля дядечка та його нареченої Асканії — і це теж символічно. У книзі багато історій про кавуни, тепло й підтримку», — говорить авторка.
Що цікаво, за фахом Юлія Олефір — фармацевтка: вона закінчила Національний фармацевтичний університет у Харкові та працювала за спеціальністю майже 10 років. Серія книжок про єнотів-бешкетників Морсика і Лютика народилася під час повномасштабної війни — з невеликої вигадки про сучасність, коли Юлія разом із дітьми евакуювалася до Литви.
«Я багато років працювала за спеціальністю і ніколи не думала, що писатиму для дітей. На початку повномасштабного вторгнення ми з двома синами евакуювалися з Харкова до невеликого села в Литві. Там я почала вигадувати дітям історію: у казковому лісі почався ураган, тому мама забрала єнотів і повела їх у безпечне місце, а тато залишився допомагати іншим. Ця вигадка за місяць перетворилася на повноцінну книжку», — згадує Юлія Олефір.
Повернувшись до України, Юлія Олефір почала шукати видавництво. Це було непросто, адже під час війни небагато хто готовий працювати з новими авторами, але все ж таки їй вдалося.
«У мене, як у невідому авторку, повірило молоде видавництво «Чорні вівці» з Чернівців, за що я їм дуже вдячна. Умовою було написати продовження — і, як бачимо, у нас усе вийшло. Зараз ми готуємо вже четверту, ймовірно завершальну, книжку про єнотів. Вона буде з вірою в перемогу. Наразі триває процес ілюстрування», — каже вона.
Наразі письменниця співпрацює з відомими видавництвами, одну з книжок уже перекладено словацькою мовою. Також за мотивами історій створили іграшки єнотиків. Юлія Олефір зізнається: після виходу першої книжки остаточно вирішила присвятити себе письменництву й не планує повертатися до медицини.
Автор: команда «Херсон плюс»
