Втратила дім, але створила його символ: херсонка виготовляє свічки, що пахнуть кавуном

Після початку повномасштабного вторгнення Наталі Федоренко разом із маленькою донькою довелося залишити рідний Херсон. Спочатку була окупація, небезпечна евакуація, життя в Італії, а згодом – переїзд до Одеси. Повернутися додому родина вже не змогла: будинок зруйнували російські війська. Саме в новому місті Наталя знайшла справу, яка допомогла їй пережити втрату. Вона почала створювати авторські свічки, а першою стала свічка «Херсон» – із зображенням відомих пам’яток міста та ароматом, що для багатьох асоціюється з рідним краєм.

Перші бої бачили з власного вікна

До повномасштабної війни Наталя Федоренко працювала менеджером організації та жила в Херсоні. З вікон її будинку виднівся всім відомий об’єкт, який став своєрідним символом, – Антонівський міст. До 24 лютого 2022 року він був окрасою міста й улюбленим місцем для прогулянок, але російський напад перетворив його на місце запеклих боїв.

«Наш будинок був із видом на Антонівський міст, тому всі події перших днів війни ми бачили й чули буквально з власного вікна. Було страшно. Дуже страшно. На той момент моїй дитині було лише три з половиною роки, – згадує херсонка. – Майже місяць ми прожили в окупації. Потім я зрозуміла: треба їхати. Дорога через Станіслав була важкою та небезпечною: обстріли, довгі години очікування, укриття по селах. Спочатку ми дісталися Одеси, а вже наступного ранку вирушили за кордон».

В Італії Наталя з донькою прожили вісім місяців. Каже, цей час був сповнений тривоги за близьких, які залишилися в Херсоні. Після деокупації правобережжя Херсонщини вони повернулися до України й оселилися в Одесі з надією якнайшвидше повернутися до рідного міста.

«Тоді ми ще не знали, що нашого дому більше не буде. Його зруйнують росіяни», – говорить Наталя Федоренко.

Символ Херсона, що можна запалити

У новому місті Наталя почала шукати справу, яка допомогла б не лише заробляти, а й відновитися після пережитого. Вона зізнається, що це було важко, але саме в цей непростий час і народилася ідея створити свічку «Херсон».

«Три роки в Одесі ніби на паузі: між минулим, яке болить, і майбутнім, яке ще тільки вимальовується. Я шукала себе, новий сенс, нову справу, яка не просто приносила б дохід, а й зігрівала душу, – говорить Наталя Федоренко. – Хотілося зробити щось особливе, не просто свічку, а маленький символ рідного міста. Почалися пошуки майстрів для створення індивідуальної форми, вивчення технологій, експерименти з гіпсом. Уже за місяць у мене була омріяна форма із зображенням пам’яток Херсона».

Звичайно, перші роботи були далеко не ідеальними. Гіпс мав свої плани, форми ламалися, нерви теж іноді ламалися, розповідає Наталя Федоренко, але ми ж, херсонці, здаватися не вміємо.

«Кожен виріб – це повністю ручна робота. Спочатку гіпс заливається у форму, потім сохне, шліфується, покривається лаком. А вже після цього майбутня свічка чекає на свого власника, який обирає аромат. Для кожного замовлення свічка заливається індивідуально», – додає свічкарка.

Наразі в асортименті Наталі Федоренко 30 різновидів свічок. Для їх виготовлення вона використовує лише натуральний соєвий віск і сертифіковані ароматичні олії. Свічки представлені у вигляді вербових гілочок, крашанок із колосками, маяків, букетів квітів, мандаринок, ялинкових іграшок чи навіть кита. 

«Вибір ароматів великий, але є один беззаперечний фаворит. Свічку «Херсон» майже завжди обирають із ароматом кавуна. І, погодьтеся, для Херсона це вже майже історична справедливість. Першими покупцями стали друзі та знайомі. Саме вони підтримали мене на старті, а згодом про мої свічки почали дізнаватися дедалі більше людей. Так поступово розширюються і мій асортимент, і моя клієнтська база, що не може мене не тішити», – розповідає херсонка.

Свічки, що нагадують про дім

Сьогодні авторські свічки Наталі Федоренко можна знайти в різних країнах світу. Здебільшого їх купують українці, які через війну були змушені покинути рідне місто. Ці свічки для них – спогад про дім, про Херсон.

«Після купівлі херсонці пишуть мені слова вдячності, діляться спогадами та емоціями. Іноді я читаю ці повідомлення зі сльозами на очах. Але це вже сльози тепла й радості, бо навіть маленька свічка здатна повернути людині відчуття дому, – додає Наталя Федоренко. – Особливо зворушує, коли мої свічки вирушають у подорож світом. Одна знайома регулярно замовляє великі партії свічок «Херсон» для волонтерів, благодійників та іноземців, які допомагають нашому місту».

Наталя регулярно бере участь у ярмарках в Одесі, де знайомить людей зі своїми роботами. Також вона веде соціальні мережі, де розповідає про свої вироби, ділиться напрацюваннями.

«Люблю спілкуватися з людьми, розповідати історію своїх свічок. А коли до стенду підходять херсонці, ми часто обіймаємося так, ніби знайомі все життя. Бо Херсон – це не просто місто, це велика родина. Сьогодні моя справа надихає мене рухатися вперед. У планах нові колекції, виставки та авторські свічки, присвячені іншим українським містам», – наголошує Наталя Федоренко.

Автор: команда «Херсон плюс»

Ще новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.