Евакуація з Херсонщини історичними стежками

Чи страшно їздити? Так, бо ніколи не можеш знати напевно, що в твою автівку не прилетить куля чи снаряд. Але «Червоний Хрест» був створений для того, аби працювати під час війни в місцях, де це не можуть робити інші люди. Це наша місія. Тому як кажуть «очі бояться, а руки роблять».

Знайомтеся, це Андрій Селецький, який кожен день намотує на своїй автівці не одну сотню кілометрів – ризикуючи власним життям. Чоловік не лише доставляє до Херсонської області гостро необхідні ліки з сусіднього регіону, а й допомагає діставатися людям до рідних домівок чи переїжджати в більш безпечні місця.

День який змінив усе

Я проживаю разом з родиною у райцентрі Херсонщини. А ось в Херсоні працюю гідом в туристичному агентстві. Саме тут і застала мене війна. Тому перший дзвінок був зроблений додому, а інший керівництву. Зібравшись разом наша команда почала швидко орієнтуватися в ситуації та дізнаватися, кому і де можемо допомогти. Тоді я і зрозумів, що моя користь буде в транспортних перевезеннях», – розповідає Андрій Селецький.

Спочатку Андрій їздив по місту: медикаменти, продукти харчування, засоби гігієни, люди. Все що можна було помістити в машину та перевезти. Одночасно із цим чоловік почав виходити в прямі ефіри, аби розповідати та показувати, що відбувається в місті.

Робити стріми я почав через величезну кількість інформаційних фейків. Серед найпопулярніших, що Херсон здався і перейшов під триколор. Насправді ж українські прапори майорять на всіх наших будівлях і люди виходять на багатотисячні мітинги проти окупантів. Це власне і знімав та коментував, аби заспокоїти людей. Тим паче, що аудиторія в мене вже була – до війни я розповідав про історію нашого краю, цікаві краєзнавчі факти», – продовжує розповідь Андрій.

Власне, через ці відео до чоловіка й почали звертатися його односельчани. Люди застрягли в місті з початку війни і не могли дістатися додому.

«Моє серце також рвалося до рідної оселі, бо там сім’я. І я вирішив ризикнути», – ділиться Андрій.

На той час місто вже перебувало «в кільці», а в розташованих поруч селах йшли бої. Тож стандартно, по трасі, Андрій Селецький виїхати не міг. Тут й знадобилося знання з краєзнавства чоловіка – взявши курс на північ, степами та лісопосадками він разом з пасажирами виїхав до місця призначення. Замість 2-х годин, яких зазвичай необхідно було на шлях додому, знадобилося більше 8-ми. Проте поїздка вдалася і саме з неї почалася подальша історія.

Волонтерство «Червоного Хреста»

Андрій Селецький вступив до місцевого осередку «Червоного Хреста», бо вирішив – евакуаційні подорожі необхідно продовжувати. А спеціальна екіпіровка авто, уніформа та посвідчення є додатковим засобом безпеки для чоловіка. Так як за всіма міжнародними конвенціями волонтери «Червоного Хреста» мають захищене право працювати у зоні бойових дій.

Я завжди виходжу в прямі ефіри та зазначаю куди їду, з ким та навіщо. Першочергово це необхідно для моєї безпеки. Люди одразу пишуть та  телефонують. Навіть, довелося делегувати дружині обов’язки з приймання заявок на постачу гуманітарки чи евакуацію, бо я просто не встигав. Я неймовірно вдячний їй взагалі за підтримку», – наголошує Андрій.

Поїздки за межі регіону

Аби діставати усе необхідне Андрій Селецький виїжджає до сусідньої Дніпропетровської області.

Коли я починаю скуповувати в аптеці препарати по 20 упаковок –  черга за мною, звичайно, починає обурюватися. Проте, як тільки я говорю що це для Херсонщини – усі одразу замовкають. Навіть більше, виймають кошти з гаманців та допомагають оплатити чек. Такі моменті неабияк гріють душу та допомагають триматися на плаву», – цими словами Андрій надихає і нас.

Також «степами та лісопосадками» чоловік кілька разів виїжджав до Тернополя та Києва, вивозив людей. Однак такі дальні подорожі здійснює не часто, бо за його словами це довготривало та небезпечно.

Повертаючись з Києва останнього разу – в мене закінчилося паливо…. 9-та година вечора, ми десь у степу між селами… Подзвонив своїм друзям і вони по всьому волонтерському руху в Україні вийшли на старосту села, поруч з нами. Той виїхав до нас з усім необхідним, незважаючи на ніч на дворі. Тоді я зрозумів, що в цій історії наша сила полягає саме в єдності та  згуртованості українського народу», – ділиться волонтер.

Коли зупинка?

Нашій команді Андрій Селецький наголошує, – наразі поїздки як дорогами загального призначення, так і в об’їзд є небезпечними. «Я зустрічав і «віджаті» машини, і, нажаль, розстріляні. Саме тому, коли мене просять поїхати вслід за мною на своєму транспорті – не погоджуюсь» 

В свою чергу, на наше запитання «Чи має намір зупиняти свою діяльність?» відповідає: «Це як запитати у солдата в окопі – ти ще будеш стріляти? Ми, волонтери, теж солдати. Тому скільки ще необхідно буде така допомога людям – я буду це робити, наскільки в мене вистачить можливостей та сил».

Зазначимо, що усі поїздки Андрій Селецький здійснює безкоштовно. Тож, якщо хочете йому допомогти з коштами на паливо та придбанням гуманітарки – прикріплюємо відповідні реквізити.

Карта Монобанку 4441114457019600

Карта Приват Банку 5168755454272580

Валютна картка 5375418803251610

Отримувач Андрій Селецький.

Автор: команда “ХЕРСОН плюс“