Напередодні Великодня Україна отримала довгоочікувану звістку — з російського полону вдалося повернути 182 українців. Серед звільнених — як військові, так і цивільні, які роками залишалися в неволі після окупації українських територій.
Серед тих, хто повернувся додому, — 24-річний Микола Щербина з Херсонщини. Його історія — типова для окупованих територій, але від цього не менш страшна.
Про це повідомили у “Медійній ініціативі з прав людини”.
Миколу затримали 14 листопада 2022 року в тимчасово окупованому селищі Новотроїцькому на Херсонщині разом із другом Олександром. Їх вивезли просто з дому в невідомому напрямку із мішками на голові.
Родині пояснювали: це «фільтрація», яка нібито триватиме недовго. Але замість кількох днів — роки неволі.
Роки без зв’язку і життя в СІЗО
Згодом стало відомо: хлопця утримують у СІЗО на території Росії, у Волгоградській області. Формальне звинувачення — “протидія спеціальній військовій операції”. Фактично — незаконне ув’язнення цивільного.
Із розповідей інших звільнених стало зрозуміло: умови утримання були критичними. У Миколи почали гнити ноги. Коли він просив медичну допомогу — його били. Це — ще один доказ системного порушення прав людини щодо українських полонених.
Очікування і боротьба родини
Мати Миколи, Валентина, весь цей час шукала будь-яку інформацію про сина і боролася за його звільнення. Вона долучилася до громадської організації «Цивільні в полоні» та у 2025 році поїхала до Папи Римського, щоб привернути увагу до долі українських бранців.
Після обміну їй вдалося поговорити із сином.
«Очі у нього, знаєте, ніби розгублені. Але каже, що все нормально, усміхається», – розповідає мати.
Це коротке спілкування — перше за довгі роки.
Повернення — це лише початок
Після звільнення Миколу, як і інших повернених, очікує карантин, а далі — тривала реабілітація.
До повномасштабної війни він жив звичайним життям: навчався, працював, планував майбутнє. Російська окупація перекреслила ці плани — і забрала кілька років життя.
Системна проблема: «фільтрація» як інструмент репресій
Історія Миколи — лише одна з сотень. Так звана «фільтрація», яку окупаційні сили використовують на захоплених територіях, на практиці часто означає:
- викрадення цивільних
- незаконне утримання
- катування і відсутність медичної допомоги
- повну ізоляцію від родини.
Для багатьох українців цей процес триває роками.
