«У власному будинку ми прожили 40 років, тут виросли троє діток, а потім прийшла війна і все знищила. Добре, що нас не було на момент влучання, і ми залишилися живими. Нині чекаємо, коли нам відбудують оселю. Обіцяють усе зробити гарно, до осені, але як там вийде – невідомо», – крізь сльози говорить жителька села Посад-Покровське.
Лідія Куликовська майже 50 років проживає у Посад-Покровському, що в Чорнобаївській ОТГ. У це село вона разом із батьками переїхала, коли їй було лише 11 років, і залишилася назавжди. Родина мала гарний будинок, господарство, але повномасштабне вторгнення забрало їхній спокій.
Щоб врятувати власне життя, Куликовські евакуювалися на Хмельниччину, де їм надали прихисток добрі люди. Але більше ніж рік витримати в іншому регіоні не змогли, тож повернулися додому. Для тимчасового проживання отримали модульні будинки.
«В одному облаштували кухню, а в іншому – спальню. Чоловік після інсульту, він не може самостійно одягнутися, тому якось вдвох, потихеньку проживаємо. Поки не заводимо господарство, лише двох собак маємо, – розповідає пані Лідія. – Вважаю, що населений пункт треба відбудовувати, бо наші люди хочуть повертатися, а дехто вже повернувся. На літо буде більше жителів, дітки закінчують школу, і вони приїдуть на канікули».
Посад-Покровське – село-привид Херсонської області, яке кілька місяців перебувало у сірій зоні. Нині тут залишилося 850 із 2 239 місцевих жителів. Під час окупації обласного центру населений пункт регулярно обстрілювався ворогом – 350-500 вибухів щодня. Як наслідок, 95% інфраструктури зруйновані вщент і потребують повного відновлення.
«Орієнтовно 450 приватних домогосподарств зруйновані вщент через постійні обстріли, і немає жодного вцілілого – скрізь якісь пошкодження. Зруйнована й соціальна інфраструктура, зокрема будинок культури, будинок старостату, школа, дитячий садок, амбулаторія. Ще у 2023 році вдалося демонтувати школу та будинок старостату, а ось амбулаторію відновили за донорські кошти. Нині очікуємо старт будівництва амбулаторії з укриттям та центру безпеки», – розповів Ігор Дудар, начальник Чорнобаївської сільської військової адміністрації.
Разом із заступницею старости Посад-Покровського старостинського округу Ларисою Соколовою приходимо до сільського будинку культури. Ще три роки тому тут лунали пісні, дитячий сміх та збиралися десятки людей. Зараз це порожня будівля з вибитими вікнами, понівеченими стінами та без даху.
«Приміщення розраховане на 700 місць. Тут був спортивний зал, де діти займалися футболом, гандболом, волейболом, додатково ще й тренажери. Нині всього цього немає, тому 110 діткам, які продовжують жити у селі, не вистачає місця для якісного дозвілля. Але нам сказали, що будівлю треба повністю демонтувати», – розповідає пані Лариса.
Населений пункт розташований за 30 кілометрів від зони бойових дій, але з 2023 року тут поступово проводять демонтажні та будівельні роботи. Зокрема, тоді почали відбудовувати перші 123 будинки.
«Люди проживають у 368 домогосподарствах. Це ті, хто не виїжджав або повернувся у 2023 році. Хтось облаштував собі простір у літніх кухнях, дехто отримав модульні будинки. Всі вони чекають на відбудову, – каже Лариса Соколова. – Майстрам вдалося демонтувати орієнтовно 300 будинків. У правій частині села вже працюють із фундаментами і планують будівництво осель. Ще треба відновити школу, садок. Можливо, тоді повертатимуться родини з дітьми».
Щодо комунікацій, то у 2023 році вдалося повністю відновити постачання електроенергії, нині вирішують проблему з водою та блакитним паливом.
«Тривають роботи з будівництва водогону, бо лише частина села забезпечена водопостачанням. Подачу газу обіцяють відновити до кінця 2025 року. Нині розробляють проєктно-кошторисну документацію, і тільки після цього можна буде говорити про проведення робіт», – додає заступниця старости Посад-Покровського старостинського округу.
Більше історій жителів Посад-Покровського, а також про те, як вони облаштовуються у модульних будинках, читайте у нашому матеріалі.
Автор: команда «Херсон плюс»
