«Роботи на виставці дуже різні. Наші автори розповідали свої історії за допомогою коміксів, постерів, колажів, фотографій, відео, малюнків на кахлі та на тканині тощо. Насправді, не важливо, як саме, тобто в якій техніці зроблений художній витвір, головне – його сенс. Зокрема, куратор Артцентру «Дзиґа» Влодко Кауфан сказав, що наша експозиція більше схожа на книгу – її треба читати, і зображення є теж частиною цього мета-тексту. А ось львівські колеги під час відкриття зазначили, що хочуть прийти на виставку окремо, коли не буде стільки людей, аби зловити всі сенси й прочитати всі історії», – херсонка Олена Афанасьєва.
У Львові відбулася масштабна виставка «ХЕРСОН INSIDE/OUTSIDE», створена херсонцями в окупації та еміграції. Експозиція спричинила чималий розголос в українському культурному та інформаційному просторах, адже являє собою досить потужний голос окупованої Херсонщини. Наша команда поспілкувалася з кураторкою ініціативи Оленою Афанасьєвою та дізналася всі подробиці мистецької події.
«Херсон зсередини/зовні» – творчий діалог сторін
Керівниця ГО «Центр культурного розвитку «Тотем» Олена Афанасьєва не приховує, «Херсон зсередини/зовні» – це виставка, якої не мало бути. Точніше, вона була би, але абсолютно іншою. Всі плани та наміри організаторів змінила війна.
До 24-го лютого ми жили і працювали в Херсоні. Ми – це ГО «Центр культурного розвитку «Тотем» та численні друзі спільноти. Ми розвивалися та шукали нові способи змінювати наше місто. Так, в січні 2022 року на базі нашої організації було створено «Майстерню Артивізму», на меті якої було розробляти та проводити разом з громадськими активістами, митцями й громадою різноманітні акції на користь Херсонщини. Наприклад, мурали, фестивалі, перформанси тощо. А в кінці цього року ми б підвели результат нашої роботи за допомогою виставки, де розповіли про все, що нам вдалося зробити», – розповідає пані Олена.
Замість цього учасники спільноти опинилися в ситуації, коли кожен член їх команди прийняв для себе складне рішення: виїхати з окупації або залишитися. Тим самим, херсонське творче ком’юніті розділилися на тих, хто «зовні» і тих, хто «всередині». Звідси і символічна назва експозиції.
Мету виставки, мабуть, можна визначити як спробу поглянути вперед – у наше найближче майбутнє, коли Херсон буде деокуповано. Тому що це не типова експозиція картин – мистецьких рефлексій на війну (цього зараз дуже багато). Це – творчий діалог між херсонцями, спільна спроба сформувати вигляд нашого міста після звільнення, де український Херсон не перетвориться на культурну пустелю з якої всі виїхали, а буде магнітом, який потягне додому. При цьому, ця розмова відбувається стоячі на кордоні між вільною Україною та окупованою землею; між зрозумілим висловлюванням та нервовими зривами; між мистецтвом та спробами його знищити», – зазначає Олена Афанасьєва.
«Все розпочалося із зустрічей онлайн»
Олена Афанасьєва розповідає, підготовка до виставки тривала п’ять місяців та розпочалася із звичайних зустрічей онлайн:
Були моменти, коли здавалося, що нашу команду й творчу спільноту вже ніколи не зібрати «до купи». Бо херсонські митці нині знаходяться в різних країнах світу: Ірландії, Швейцарії, Литві, Великобританії, Польщі та Грузії. Не в межах одного регіону вони і в Україні. Так, наших художників можна зустріти в Києві, Львові, Тернополі, Мукачеві тощо. Не варто забувати і про Херсон, де також залишилося чимало людей. І от як їх всіх можна було зібрати, щоб принаймні поговорити, спитати «де всі є» та дізнатися «як справи»? Думали… І в квітні прийшла ідея – спробувати зустрітися всім в онлайн-форматі».
Спочатку на «живу» розмову організатори запросили лише тих, хто перебував у безпеці. Але потім ті, хто не виїхав з окупованої території, виявили бажання теж долучатися до спілкування. Вони робили це попри вимкнений російськими військовими український зв’язок та інтернет – шукаючи точки доступу Wi-Fi, які працювали незважаючи на заборону окупантів.
І таким чином ми почали говорити…. Говорити про те, що взяли з собою з Херсона; про те, чим живимо; про те, чим хочемо поділитися… Поступово приходили слова, образи й сенси, які митці почали відтворювати у своїх роботах. Саме з цих витворів ми і зібрали цю виставку», – наголошує пані Олена.
Загалом, участь в експозиції взяло 27 херсонців. Свої роботи вони створювали, перебуваючи як в окупації, так і в еміграції. При цьому, за словами організаторів, важливо розуміти, що кожна з цих сторін має свою специфічну атмосферу. Бо еміграція – це не привілей, це вимушеність і невпевненість. А окупація – це не вирок, це простір опору та необхідність зберегти себе, свою творчу індивідуальність.
Звісно, майже всі роботи так чи інакше говорять про війну, її наслідки. Наприклад, митці розповідають, як вони почувають себе в інший країні, де нікого не знають… Або в Херсоні, де ввечері на стіні у своїй квартирі ти можеш побачити червоні цятки від прицілів гвинтівок – просто тому що окупанти вирішили позалякувати людей і посвітити їм у вікна заради забави, – пояснює Олена Афанасьєва. – А ще ми давали нашим авторам прості завдання. Просили намалювати план свого тимчасового житла чи пригадати, що вони взяли з дому незвичного, тобто такого, що зазвичай не кладуть у «тривожну валізу». кожна така зустріч протягувала своєрідні ниточки, які емоційно зв’язували нас з Херсоном. Саме тому виставка «Херсон зсередини/зовні» вся пронизана такими зв’язками – іноді видимими і матеріальними, іноді ледь відчутними. Але від яких, безперечно, щемить серце».
Львів – лише початок…
Як з’ясувалося, відкриття експозиції «Херсон зсередини/зовні» у Львові лише початок. Адже організатори планують продемонструвати виставку в тих містах, де сьогодні мешкає багато вимушених переселенців з Херсонщини, а також де мають гарних та надійних друзів. А це Львів, Вінниця, Одеса, Київ. Крім того, куратори мають вже й запрошення і з Івано-Франківську, і з інших міст – Херсон зараз цікавий всім, і добре, що ця цікавість не обмежується новинами з передової.
Загалом, ми відкриті до пропозицій! Львів став першим, бо з галереєю «Дзиґа» ми співпрацювали більше 10 років. Нас часто запрошували на фестивалі – такі як «Fort.Missia», який проходив на українсько-польському кордоні на оборонних спорудах часів Першої світової війни. Тож, сумнівів не було, кому саме дзвонити. Ідею нашої виставки тут одразу підтримали, адже галерея «Дзиґа» з самого початку війни перетворилася на львівський форпост культурного фронту», – зазначає Олена Афанасьєва.
Наступна локація – у Вінниці, культурний центр «Галерея XXI». В липні цього року у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї ГО «Центр культурного розвитку «Тотем» та ХМГО «Культурний центр Україна-Литва» вже робили виставку, в якій через мистецтво та археологію розповідали справжню історію Півдня, яку намагається знищити російська пропаганда. Тоді на відкриття прийшло чимало херсонців.
А після експозицію повеземо до Одеси. Друзі кажуть, що зараз ідеш по вулиці і з усіма вітаєшся, бо кожен другий – з Херсона, а кожен третій – з Миколаєва. І зараз там є наші активісти – учасники «Майстерні Артивізму» та автори виставки. Тому треба нарешті побачитись фізично, а не тільки онлайн. Адже так приємно обіймати один одного після стількох днів розлуки», – ділиться пані Олена.
Зазначимо, що львівську подію відвідало багато херсонців та біженців з інших населених пунктів. І кожен з них відшукав у роботах щось своє, близьке та неповторне. Про це Олена Афанасьєва говорить так:
«На виставці вони бачать паралелі з власними історіями – і це теж об’єднує. Крім того, за словами глядачів з Херсона, їм дуже не вистачає творчої атмосфери, притаманної нашому місту. Було приємно, коли вони дякували за виставку. А ось від жителів Львову мені дуже важливо було почути, що вони нам не просто співчувають, а усвідомлюють, що вони можуть тільки дізнатися про наш досвід окупації і втрати дому, але не пережити його – він занадто травматичний. Це можна порівняти з переломом кістки: якщо у тебе цього не було, то ти можеш зрозуміти це лише розумом. Але в тебе не буде емоційних та фізичних спогадів. Однак, в цьому випадку, ти можеш допомагати тим, у кого це болить».
Наприкінці нашої розмови кураторка виставки ділиться: в один з днів експозицію херсонських митців відвідав владика Борис Ґудзяк – президент Українського католицького університету, Архиєпископ і Митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви у США, громадський діяч.
Розмова була довга і щира. Говорили майже про все. Та найбільше Владику цікавило життя людей на окупованій території, історії про виїзд і те, як ми за допомогою мистецтва чинимо спротив російській агресії та зберігаємо свою Україну. Власне, це теж мета нашої виставки – розповідати про Херсонщину не мовою новин, а через особисті історії та емоції. Бо це працює потужно та ефективно», – наголошує Олена Афанасьєва.
Автор: команда «Херсон плюс»
