Ловили сітками та вивозили “газелями”: як російські військові спустошують запаси водних біоресурсів Херсонщини

Цьогоріч браконьєри на повну використали беззаконня, що панує на тимчасово окупованій Херсонщині. А ось результат їх роботи спостерігали жителі майже на кожному місцевому ринку. Метрові щуки, судаки, карасі та навіть дніпровські раки – саме такою продукцією вщент були заповнені прилавки наприкінці березня і весь квітень.

Через бойові дії та тотальний контроль берегів збоку російських військових, правоохоронці Херсонщини не здійснювали плановий державний контроль під час нересту. Призупинення рейдів – на користь окупантам, адже роздаючи дозвіл на вилов риби, отримували чималі статки.

У Державному агентстві меліорації та рибного господарства України наголошують, браконьєрство сьогодні – це грабунок країни, це мародерство. Кількість браконьєрів, яких цього року виявляли рибоохоронні патрулі, по деяких регіонах навіть перевищує минулорічні показники. Майже щоденно фіксували порушення правил рибальства та збитки на сотні тисяч гривень.

Прибуток важливіший за закон, або Як російські військові популяризують браконьєрство

Рибальство – улюблена справа для багатьох жителів Херсонщини. До того ж, майже на кожній другій туристичній базі облаштована зона для рибалок. Російські військові з перших днів окупації оселились у деяких базах і влаштували збори. Основний посил – знімаємо всі заборони на вилов риби, якщо ви ділитесь із нами прибутком, ділиться рибак Василь.

Під час зібрання на території бази відпочинку «Дельта Дніпра», що у селищі Дніпровське, нам одразу сказали: хочеш рибачити у нерест – плати 50% від кожного прибутку. Ситуація в області була складною, тож люди погодились. Російські військові одразу обрали з рибаків старосту, який мав би раз на 3 дні заносити їм кошти після отримання прибутку. Кінець березня – початок квітня всі стояли з вудочками, сітками біля річки. Настільки великий був улов, що рибу та раки возили на ринок газелями. Ми скільки живемо у Херсоні – ще такого не бачили».

Крім того, що ринки Херсонщини ломились навесні від незаконно виловленої здобичі, та ще й продавали її майже за копійки. А що не вдавалось реалізувати – відправлялось на смітник. Таку картину спостерігав пан Володимир, який живе неподалік ринку на Лавреньова у Шуменському мікрорайоні Херсона.

Наприклад, минулого року раки в сезон коштували 300-400 гривень за кілограм, зараз – 150 гривень. Ікра щуки завжди була дорожчою за дрібну ікру форелі, тобто в районі 300 гривень за 100 грам. Сьогодні вдвічі дешевше. Не раз бачив як наприкінці дня невдалі торговці ящиками викидали непроданих дохлих раків та протухлих карасів. Люди без грошей просто не могли купити ту кількість риби, яку виловлювали браконьєри. Такого не було ніколи! Адже в цей час завжди діяла заборона на вилов», – розповідає херсонець Володимир.

А ось херсонка Анастасія неодноразово ставала свідком масової купівлі риби на ринку. З нами ділиться, під час нагадування людям про заборону і браконьєрство, отримувала злісні коментарі у свою адресу:

Моя родина обожнює рибу, але ж треба хоча б трохи думати. Можливо, якщо б люди не гребли раки, карасів по мізерним цінам, то і браконьєри місцеві вгомонилися. А так вони бачать, що торгівля більш-менш іде і висмоктують з того Дніпра все. Ніхто не думає про природу, майбутнє. Чомусь одні можуть відкласти власні бажання на потім, а інші – ні. Та ще й казали, що це ніяке не браконьєрство, а звичайна риболовля».

За встановленими правилами від середини весни і до початку літа прісноводної риби, а тим паче з ікрою, на полицях ринків не повинно бути. Це пряме порушення законодавства, запевняє в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан:

З 27 квітня по 30 червня на Херсонщині запланований нерест. А отже риби у цей період на ринку бути не може. В усній формі нам повідомляли, що риба, раки, ікра присутні на полицях херсонських ринків, але жодних підтверджуючих фактів не надавали, тож точних цифр я вам сказати не можу. Але зазначу, якщо ви помічали на прилавках свіжу рибу під час заборони на лов водних біоресурсів, то це однозначно браконьєрство. І за це рибаки мають бути покарані».

За інформацією Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), за браконьєрство на рибалок накладають адміністративні штрафи – 510 гривень, а за грубе порушення до 850 гривень.

Якщо казати про кримінальне покарання, то це вже 249 стаття Кримінального кодексу України. Тоді накладається штраф у розмірі від 1000 до 3000 неоподаткованих мінімумів та якщо з тяжкими наслідками до 5000 неоподаткованих мінімумів, тобто це 85 тисяч гривень штрафу. І до цього також додається конфіскація засобів риболовлі або строк до 3 років позбавлення волі з відшкодуванням нанесених природі збитків. Розмір штрафу залежить не лише від кількості виловленої риби, а й способу ловлі. Наразі браконьєри найчастіше застосовують електронні вудочки чи сітки.

Плани та реалії: коротко про цьогорічний нерест на Херсонщині

Нерест важливий процес у житті мешканців водойм. Від того наскільки успішно та вдало він пройде – залежать майбутні запаси водних біоресурсів. Тож до весняно-літнього нересту, підготовка тривала ще з зими.

Вже у січні ми погодили план спільних заходів по боротьбі з браконьєрством на період нересту. Він мав виконуватись працівниками Національної поліції України спільно з Держрибагентством. Щодо перевірок, то їх кількість визначається в залежності від ситуації, але вони обов’язково мають бути. Повномасштабне вторгнення та тимчасова окупація негативно вплинули на всі плани, тож відповідні органи необхідних заходів не здійснювали», – додає Олег Бігдан.

Знаходячись понад місяць в тимчасовій окупації, керівництво Херсонського рибоохоронного патруля систематично нагадувало рибалкам про встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів, зокрема у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі та Каховському водосховищі. Фото відповідних наказів опубліковано на їх офіційній сторінці у Фейсбук.

Також рибалок ознайомлювали з повним переліком нерестових ділянок на рибогосподарських водних об’єктах в зоні контролю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області у 2022 році. Так, цьогоріч було визначено 99 нерестовищ, серед яких акваторія Микільського лиману, річка Інгулець, озера Кругле, Довге, Дідов лиман, а також затоки Дудчанська, Миловська, Гаврилівська. Загальна площа нерестовищ сягала понад 20 000 га.

У свою чергу представники Національного природного парку «Нижньодніпровський», під охороною якого знаходиться 120 км дніпровських плавнів, у травні все ж здійснили спробу інспектування. До перевірки було залучено співробітників природоохоронних науково-дослідних відділень та відділу Держохорони. Лише за два дні, 14-16 травня, в ході рейду на природоохоронній території було виявлено заборонені знаряддя вилову, зокрема сітки.

Протягом вказаних днів рейди були проведені в озері Нижньосолонецьке, Краснікове, Гапка, річки Конка і Рвач. Вилучені з водоймищ сітки знищено, а жива риба була повернута у природнє середовище. Здійснення любительського і спортивного рибальства в межах території парку можливе лише в зонах регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарській зоні»,- наголошують працівники НПП «Нижньодніпровський».

Проводити рейди під час тимчасової окупації є небезпечним для працівників поліції та інших відповідних органів. На Херсонщині вже зіштовхувались з випадками, коли російські військові викрадали людей, які стоять на сторожі збереження природи. Про конкретні ситуації розповідає завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко: 

Займатись захистом природньо-охоронних територій наразі може коштувати життя. Окупанти ж відбирають і зброю, засоби пересування, паливно-мастильні матеріали. А ось нещодавно було викрадено єгеря Чорноморського біосферного заповідника Леоніда Янчишина. Чоловік вже понад 40 років охороняє ділянку «Волижин ліс», а також вихід на берег Дніпро-Бузького лиману. Про його місце перебування та стан здоров’я інформація відсутня. Колеги та рідні роблять все можливе, щоб його відшукати і звільнити».

Вилов риби під час нересту = мародерство

Заборона під час нересту вводиться для того, аби риба мала можливість спокійно дати потомство. Та щороку браконьєри порушують встановлені правила, чим зменшують запаси водних біоресурсів. Зі слів Олега Бігдана, про точні збитки на тимчасово окупованій Херсонщині наразі складно сказати:

Коли виловлюють рибу та раки під час нересту, то майже в кожному прісноводному на той момент знаходиться 1000 ікринок. З часом ці ікрини мали б стати мальками та рибою. Тож систематичне браконьєрство може зменшити або взагалі зупинити популяцію рибних ресурсів. Це стосується і цінних порід риб. Які це риби сказати сьогодні не можу, адже відсутня офіційна інформація щодо діяльності браконьєрів».

Цьогорічною проблемою нересту є не лише браконьєри, а й бойові дії, що припали на пік розмноження риби. Кожен гучний звук негативно впливає на розмноження, а враховуючи всі запуски ракет, сирени та постійні вибухи – наслідки цих подій будемо спостерігати ще протягом наступних декількох років.

Ми не одноразово наголошували, що нерест та тиша – тотожні процеси. Під час весняно-літнього нересту по Україні заборонено проведення днопоглиблювальних, вибухових, бурових та сейсмологічних робіт. А також видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші, прокладання кабелів чи будь-яких робіт на водних об’єктах та їх прибрежних захисних смугах. У давні часи під час нересту храмам заборонялося користуватись дзвіницями, бо кожен шум може негативно вплинути»,- розповідають в Державному агентстві меліорації та рибного господарства України.

Начальник науково-дослідного відділу Національний природний парк «Тузлівські лимани» Іван Русєв додає, навіть до війни в Україні діяли заборони на пересування всіх плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів:

Коли їде моторний човен, тоді з’являються інфразвуки. Від цих звуків руйнується стабільність виплоду ікри та її дозрівання. Наприклад, ікра, яка знаходиться на визріванні, частково струшується, інша покривається піднятим з дна водойми мулом, що також призводить до її загибелі. Також при роботі гвинтів мотору утворюється потужна хвиля, котра виносить ікру на берег та на виступаючу із води рослинність, від цього ікра висихає та гине. Це пов’язано з тим, що риба дуже чутлива і для неї вищі екологічні стандарти ніж для людини».

Найменше змивання спостерігається при пропливанні човна на відстані понад 100 м. Зі збільшенням кількості пропливів човна зростає кількість змитої ікри. Наприклад, внаслідок 60-разового пропливання човна на відстані 25 м змивається до 75% ікри. Ікра, що залишилась на субстраті після проходження хвиль з вірогідністю до 90% гине. Крім того, хвилі здатні викидати на берег до 10% молоді.

Особливо значної шкоди моторні човни завдають у водоймах зі стоячою водою чи сповільненою течією. Адже з мотора мастило та паливо попадає у воду, разом з відпрацьованими газами. Нафтопродукти розпливаються по воді тонкою плівкою у вигляді веселки, ця плівка непроникна для повітря і перешкоджає доступу малька та інших водних біоресурсів до кисню. 

Остаточно збитки, завдані російськими окупантами рибному господарству, підраховуватимуть після звільнення тимчасово окупованої Херсонщини. Планується, що спочатку проводитимуться необхідні рейди відповідними органами, після яких можна буде конкретніше розповісти про кожну популяцію.

Автор: команда “Херсон плюс”

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.