“Коли закриваю очі – я забуваю, де сон. Повітря Дніпра так лоскоче, про що твої мрії дівочі? Про місто моє, про Херсон” – саме з таких слів розпочинається авторська пісня Севди Мамедової. Свій музикальний витвір дівчина присвятила рідному Херсону, який майже три роки поспіль щоденно знищують російські загарбники.
У чотирьох хвилинах авторка переплела моменти з мирного життя, а також вчергове нагадала про незламність, віру та силу нашого народу, який попри всі страхи війни залишається вдома.
Моє серце навіки з Херсоном
Севда Мамедова – 25-річна херсонка. Вона народилася та зростала в інтернаціональній родині: її мама – українка, а тато – турок-месхетинець. До 16 років дівчина навчалася у херсонській гімназії, додатково займалася музикою. Аби отримати вищу музичну освіту, Севда Мамедова вирушила до Туреччини. Там вступила до консерваторії на факультет опери й паралельно здобула педагогічну освіту. Наразі вона викладає уроки вокалу та гри на фортепіано.
“Все своє життя я пов’язана з музикою. Обожнюю співати, граю на музичних інструментах. З 5 до 16 років я навчалася у музичній школі Херсона. І досі пам’ятаю наші уроки, наші виступи та екзамени. Вже тоді, бувши малою Севдою, я вирішила, що хочу пов’язати своє життя з музичним мистецтвом. Співати, навчати інших, писати пісні – те, від чого отримую задоволення і досі”, – розповідає херсонка.
Про повномасштабне вторгнення дівчина дізналася від батьків, які весь цей час проживають у Херсоні. Зі слів Севди, мама повідомила про перші вибухи та переполох у місті.
“Ми до останнього вірили, що росіянам не вдасться захопити нашу Херсонщину. Батьки заспокоювали мене, що все буде добре, що вони підуть на роботу і можливо до вечора все вирішиться. Дива не сталося…. Росіяни окупували території й розпочали терор. Я постійно читала новини, мені було лячно за батьків та інших родичів, які залишалися в окупації. Росіяни розстрілювали людей, які просто йшли до магазину, намагалися евакуюватися. Я відчувала себе безпорадною, адже приїхати й врятувати було неможливо, лише моральна підтримка”, – згадує дівчина.
Аби допомогти землякам, херсонка долучалася до благодійних заходів у Туреччині. Там організовували концерти, вистави, під час яких збирали кошти на підтримку українських захисників та біженців.
“Я співпрацюю з Генеральним Консульством України у Туреччині. Мене запрошували на концерти, присвячені українській культурі, до Дня захисту дітей. Разом влаштовували благодійні ярмарки, кошти з яких направляли на підтримку українців. Для мене було за честь представляти Україну та співати на таких заходах. Вдячна всім людям за підтримку”, – каже пані Севда.
Весь біль та спогади в одній пісні
Окрім волонтерства, від сумних думок херсонку рятувала музика. Вона занотовувала всі свої переживання та спогади про мирне життя у рідному місті. Так і з’явилася авторська пісня “Балада про Херсон”.
“Я писала і думала про своїх найрідніших людей, про свій Херсон. Музика допомагала мені пережити цей складний період життя: коли з рідними не було зв’язку, коли додому навідувалися росіяни, коли не вщухали обстріли і тривав щоденний терор. Ця пісня нагадує мені про те, скільки болю вже завдали і продовжують завдавати росіяни моїм землякам. Наші люди мирно жили, мали плани, але окупанти все зруйнували”, – говорить пані Севда.
Над створенням пісні херсонка працювала два роки, а ось презентувала її до другої річниці звільнення Херсона від російських загарбників. Зі слів дівчини, це справжнє випробування – поділитися особистими спогадами зі слухачами.
“Балада про Херсон – моя перша пісня, якою я ділюся з вами. Вона є особлива, вона про мій дім. Без цієї пісні я вже не уявляю цього світу. Її я прожила від першої і до останньої ноти. Я дякую своїй мамі, яка постійно нагадувала мені про незавершену роботу, яка підштовхувала мене і казала, що ця пісня дуже необхідна нашим людям. Завдяки підтримці рідних маємо її на всіх платформах. Слухайте серцем, там співає моя маленька Севда”, – наголошує авторка.
Також дівчина встигла зняти кліп до пісні. У Туреччині обрала локацію, яка максимально схожа до Херсонського Гранд-Каньйону, аби хоча б трохи відтворити красу рідного регіону. А ось з пошуком вбрання проблем не було, адже одразу визначилася, що виконуватиме пісню в українській вишиванці.
Для того, аби сенс пісні зрозуміли більше людей, Севда Мамедова зробила римований переклад англійською мовою. Чи не щодня дівчина отримує десятки коментарів зі словами підтримки та подяки за музичний твір. Люди наголошують, що слова у баладі повертають їх до рідного додому і зігрівають у такий складний час.
25-річна дівчина вірить, що Україна обов’язково буде вільною країною, що вдасться повернути всі окуповані росіянами території. І вона, як раніше, зможе приїздити у відпустку до рідних, в найкраще місто Херсон.
Автор: команда “Херсон плюс”
