Переселенка – не тягар для держави, а потенціал та трудовий ресурс! Таку позицію для себе обрала херсонка Леся Бенедисюк. До повномасштабного вторгнення дівчина працювала у сфері освіти, займалася громадською роботою задля розвитку міста.
Окупація, постійні вибухи, відсутність ліків та продуктів змусили дівчину разом з родиною покинути рідний Херсон. Восьмого квітня вони виїхали з тимчасово окупованої території і вже наступного дня опинилися у Кропивницькому. Дівчина каже, що одразу розуміла – хоче бути корисною і допомагати тим, хто цього потребує.
Я хочу внести вклад в місто, де мене прийняли як переселенку. Також розумію, у мене є ресурс і я можу бути корисна для інших. Ось тому я майже одразу після приїзду опинилися в громадській організації і ми разом допомагаємо тим людям, які цього потребують», – каже херсонка Леся.
Наразі вона є фахівцем-організатором соціально-побутового обслуговування громадської організації «Десяте квітня». Разом з колегами робить добру справу – допомагає внутрішньо-переміщеним особам як психологічно, так і матеріально.
Від подушок до ремонту в кімнаті
Громадська організація є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців. З початку працівники громадської організації надавали переселенцям психологічну та юридичну допомогу. З часом діяльність «Десятого квітня» розширилася і наразі до вищевказаних консультацій додався ще й моніторинг соціально-побутових умов переселенців та за потреби їх покращення.
Якщо бачимо, що є потреба у покращенні умов місць компактного проживання для ВПО, то намагаємося допомогти. Це може бути забезпечення людей побутовою технікою: електричними, газовими плитами, пральними машинами, прасками, холодильниками, мультиварками, електричними чайниками та мікрохвильовками. Якщо ж говорити за ремонтні роботи, то можемо замінити вікна, двері або полагодити їх. Інколи просто видаємо дрібні запчастини для полагодження крану, дверей тощо», – каже Леся Бенедисюк.
Звернутися до пані Лесі та її колег по допомогу можуть не лише переселенці із соціальних гуртожитків, що тимчасово облаштували для ВПО, а й ті, хто проживає в орендованих квартирах. Людям не відмовляють, але зазвичай все ж роблять акцент на вразливих категоріях населення – переселенці пенсійного віку, з інвалідністю, багатодітні родини, матері-одиначки. Зі слів дівчини, люди як ніколи потребують гуманітарної допомоги.
Наша організація намагається забезпечити переселенців і ковдрами, матрацами, посудом, засобами особистої гігієни тощо. Але зараз найбільшою потребою стали продуктові набори, адже деякі організації, що забезпечували переселенців такими наборами, припинили свою діяльність у Кіровоградській області. Тому зараз це найбільш актуальна проблема. Також люди хвилюються за опалювальний сезон. Враховуючи те, що не всі вивезли із собою теплі речі, вже не говорячи про теплі ковдри, обігрівачі. Та і сьогодні не кожен переселенець може собі це дозволити. Якщо говорити за електричні обігрівачі, то невідомо, що буде з електроенергією», – додає вона.
Як і будь-яка громадська організація, працівники «Десятого квітня» завжди готові підтримати креативних, прогресивних переселенців. Вони готові допомогти вам відкрити свою громадську організацію і стати справжнім помічником у вирішенні того чи іншого питання для суспільства.
Діти потребують позитиву
Не забуває організація з Кропивницького і про найменших переселенців. Для діток пані Леся разом з колегами влаштовують різноманітні розважальні та водночас цікаві заходи. Мета заходів – покращення морального, психологічного стану дітей.
Ми хочемо хоча б трохи підтримати дітей. Наприклад, у одному із гуртожитків Кропивницького ми проводили танцювальний захід. Ми попросили знайомих, які займаються танцями, щоб вони прийшли і потанцювали разом з дітками. Малечі сподобалося, їм навіть провели майстер-клас і зробили спільний флешмоб», – розповідає херсонка.
Заходи для дітей – гарна можливість відпочити батькам. Крім того, такі заходи бувають комплексними – діти граються, а батькам надають психологічну допомогу.
Ми малювати з дітьми їхні спогади, відчуття, переживання, що пов’язані з повномасштабним вторгненням. Найчастіше дітки малювали свої будинки, школи. Ми розуміли, що це морально буде важко, але діти були задоволені, раділи що мають змогу познайомитися з іншими, знайти друзів собі. А ось батьки у цей час проходили психологічний тренінг. Тоді нам вдалося зібрати понад 60 людей. Всі були задоволені», – додає Леся Бенедисюк.
Наостанок малеча отримала різноманітні канцелярські товари, що знадобляться для школи на уроках малювання, трудового навчання.
Херсонка наголошує: потребуєте допомоги і ви живете у Кропивницькому або Кіровоградській області – звертайтеся по допомогу. Детальну інформацію можна знайти за посиланням. Також можна звертатися на гарячу лінію: 0 800 33 28 58 або приходьте особисто за адресою: м. Кропивницький, вулиця Можайського, 43, третій поверх.
Також дівчина створила чат у Вайбері для спілкування з херсонцями. Саме там вона нагадує про функціонування громадської організації, і яку саме допомогу люди там можуть отримати.
Автор: команда «Херсон плюс»
